Маляр, Олена Іванівна. Довільність емоційної регуляції та чинники її розвитку у молодших школярів

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено мету, завдання, об’єкт, предмет, методи дослідження; розкрито наукову новизну, теоретичне й практичне значення роботи, наведено відомості щодо апробації та впровадження отриманих результатів дослідження, подано дані про структуру роботи.
6
У першому розділі – «Теоретико-методологічні засади дослідження розвитку довільності емоційної регуляції дітей молодшого шкільного віку» – проаналізовано зарубіжні та вітчизняні психологічні підходи до проблеми розвитку довільності емоційної регуляції, визначення чинників її формування, розкрито особливості довільності емоційної регуляції молодших школярів.
Серед російських та українських вчених довільність емоційної регуляції розглядається як внутрішня регуляційна діяльність особистості, що забезпечує контроль поведінки. Л. С. Виготський стверджував, що у дитини формується здатність диференціювати свої емоції за допомогою мови і вони стають важливим регулятором поведінки. Завдяки розпізнаванню й аналізу своїх емоційних властивостей і способів реагування розвивається самосвідомість та самоуправління поведінкою. Т. С. Кириленко визначає емоції як внутрішній механізм регуляції діяльності, який виражає відношення між мотивами, потребами й успіхом, що забезпечує ефективність діяльності суб’єкта. В. І. Лубовський, Г. Г. Кравцов зазначають, що формування довільності емоційної регуляції входить у структуру довільності психічної активності особистості. Н. М. Сорокіна вважає, що розвиток довільності емоційної регуляції - складний процес, який послідовно формується, починаючи з розвитку рухової регуляції дитини.
Т. І. Шульга виділила 3 стадії розвитку довільної (вольової) регуляції у дитинстві: суб’єктивна довільна регуляція, саморегуляція та вольова регуляція. В. В. Лебединський, розглядаючи рівні розвитку емоційної сфери у дітей (рівень реактивності, рівень стереотипів, рівень експансії, рівень емоційного контролю), як і інші вчені ( Д. В. Віннікот, А. Г. Долгова, А. С. Зубкова, Г. Оллпорт) пов’язував розвиток довільності емоційної регуляції дітей з розвитком контролю емоційних проявів їх поведінки.
У дітей молодшого шкільного віку спостерігаються зміни в емоційно-вольовій сфері, поведінці. Молодший школяр під впливом набутого досвіду стає більш емоційно зрілим, що проявляється в зменшенні імпульсивних реакцій та можливості тривалий час виконувати нецікаві завдання. Розвиток довільності емоційної сфери молодших школярів розглядається вченими у певних напрямках: як емоційний процес, основним компонентом якого визначається емоційна збудливість (Я. Рейковський, П. М. Якобсон, А. Валлон, О. Д. Алферова, В. В. Лебединський); вольова регуляція, як особистий рівень довільної регуляції (Т. І. Шульга, Б. М. Теплов, В. С. Мухіна); розвиток емоційних проявів поведінки (А. Луговська, Г. Оллпорт, А. С. Зубкова, А. Г. Долгова, Д. В. Віннікот).
При вивченні емоційної сфери молодших школярів дослідники відзначають, що вона пов'язана з засвоєнням норм і правил поведінки, з розвитком довільності, здатності керувати, регулювати власні емоції та емоційні стани (Л. І. Божович, Л. С. Виготський, В. А. Іванніков, Є. П. Ільїна та ін.). Розвиток довільності емоційної регуляції залежить від індивідуальних особливостей швидкості та інтенсивності перебігу психічних, моторних і вегетативних процесів та від індивідуальних особливостей реагування дитини, що впливають на довільність поведінки (Я. Рейковський). Розвитку довільності емоцій сприяє висока мотивація навчальної діяльності, яка забезпечує свідоме регулювання рухів та організацію діяльності молодшого школяра (Д. Б. Ельконін, С. Д. Максименко, Б. М. Теплов).
7
З огляду на вищезазначені положення, ми можемо розглядати довільність емоційної регуляції як новоутворення молодшого шкільного віку, що полягає у здатності підпорядковувати свої безпосередні бажання свідомо поставленим цілям, контролювати перебіг власних емоцій та поведінку при їх досягненні.
У процесі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури з проблеми дослідження нами було виявлені критерії розвитку довільності емоційної регуляції молодших школярів: контрольованість емоційного збудження (О. Д. Алферова, В. Вунд, Н. В. Наумчик, С. Кулібалі), переважання емоційних проявів негативної чи позитивної модальності (А. Г. Долгова, А. С. Зубков, Н. М. Сорокіна, С. О. Ставицька), здатність до регулювання поведінкових проявів у міжособистісній взаємодії та навчально-пізнавальній діяльності (М. Г. Іванчук, О. М. Курапова, В. В. Лебидинський, Н. В. Терещук, Т. І. Шульга).
Аналіз психологічних досліджень дозволив теоретично виокремити чинники розвитку довільності емоційної регуляції. Серед них: авторитет батьків, що ґрунтується на стилі сімейного виховання (М. І. Лісіна, Е. Б. Насонова, Г.М. Федоришин, В. І. Ліщинський); наслідування дитиною поведінки батьків та емоційних взаємин у сім’ї (Т. М. Зелінська, Т. Л. Крюкова, Н. Ю. Максимова, В. М. Піскун, В. Д. Шадриков); позитиві стосунки між усіма членами сім’ї (Дж. Боулбі, К. В. Бурмістова, Р. Дрейкурс, А. Фрейд, Р. Шпітц); С. Мегер, Дж. Фюнделін, Дж. Ханзікер виявили, що у тривожних та амбівалентних батьків діти переживають негативні емоції й у них закріплюються такі риси як ворожість, агресивність, тривожність, конфліктність, які спричиняють розвиток неконтрольованої поведінки та низьку довільність емоційної регуляції.
На думку Дж. Боулбі, Р. Дрейкурс, А. Фрейд, Р. Шпітц позитиві стосунки між усіма членами сім’ї формують у дитини вміння контролювати емоції, розвивають вольові якості, почуття самоцінності, сприяють її успішній адаптації в оточуючому світі. Н. М. Білоусова та І. С. Булах також, вважають, що психологічним чинником розвитку довільності емоційної сфери є почуття самоцінності, яке формується у дитини в процесі міжособистісної взаємодії в сім’ї та школі.
Розвиток емоційної та вольової сфери залежить і від особливостей взаємодії вчителя з дитиною. У процесі навчання учень засвоює емоційно-оцінне ставлення вчителя до нього, що може характеризуватися адекватними та неадекватними проявами емоцій та емоційних станів (М. Г. Іванчук, В. П. Кутішенко, Ю. О. Приходько, К. В. Савченко, С. О. Ставицька). Деякі дослідники пов’язують формування довільності емоційної регуляції молодшого школяра з індивідуально-психологічною своєрідністю розвитку дитини (Л. І. Божович, І. С. Булах, Д. Б. Ельконін, Д. Лопес, Д. Тодд, В. С. Штифурак).
Дослідники звертають увагу і на вплив інформаційних технологій на розвиток довільності емоційної регуляції молодшого школяра, який може бути як негативним, так і позитивним. Телебачення веде до зростання впливу емоційних чинників сприймання (Д. Попов, Я. В. Шугайло, О. Яременко); формування роздратованості та агресивної поведінки, примітивних почуттів та емоцій (М. О. Бойко, О. В. Петрунько, Л. Чорна). Водночас, позитивним є те, що при перегляді мультфільмів діти можуть засвоювати різні способи взаємодії з
8
довкіллям (В. М. Бондаровська, О. В. Квашук) та можливість навчатися позитивно сприймати себе, проявляти повагу до інших (Н. В. Ларіна, Л. С. Міхеєва), що забезпечує позитивну динаміку розвитку довільності емоційної регуляції молодшого школяра. За концепцією «оптимального стимулювання» (Дж. Грімм, У. Кріст, М. Слейтер, Г. Спаркс, С. Фінн) продукований телебаченням медіатекст активізує різні емоції, що мають неоднакову силу й інтенсивність та задовольняють чи не задовольняють емоційні потреби глядача. Слід зазначити, що певні телепрограми розвивають у дитини інтелектуальну сферу, увагу, вольову сферу, навички вирішення проблем, тобто покращують соціалізацію молодшого школяра.
У сучасному світі найпопулярнішими розвагами дітей стали комп’ютерні ігри, що часто спричиняють неадекватні прояви емоцій та формують такі негативні емоційні стани як агресивність, жорстокість, вередливість (І. В. Балишева, Е. В. Терещенко, Р. Е. Циганкова), гнів та роздратованість (М. Коул, С. Лівінгстон, С. Л. Новоселова, С. Пейперт, Ш. Текл,). Більш того, можуть стати передумовою формування в подальшому комп’ютерної залежності. Так, Т. С. Асланян, Н. О. Добровидова вважають, що однією з причин виникнення конфліктів у сім’ї та школі є надмірне захоплення комп’ютерними іграми. В. В. Абраменкова, Н. В. Терещук, О. М. Курапова стверджують, що комп’ютерні ігри зумовлюють деформацію особистості у вигляді проявів ознак агресії, порушення адаптації в соціумі. Однак, інші дослідники (І. В. Бурлаков, О. М. Науменко, С. Р. Томас, Г. В. Чайка) виявили, що використання розвивальних комп’ютерних ігор сприяє розвитку у молодших школярів когнітивних процесів, довільності емоцій, дій та діяльності.
Таким чином, на основі теоретичного аналізу робіт, присвячених проблемі емоційної регуляції ми визначили, що основними чинниками, які впливають на розвиток довільності емоційної регуляції молодших школярів є: психофізіологічні (індивідуально-особистісні характеристики – тривожність, агресивність, роздратованість, типи темпераменту); психолого-педагогічні (ситуація шкільної взаємодії - переживання позитивних емоцій при спілкуванні з учителем та однолітками; ціннісне ставлення учня до навчального процесу); соціально-психологічні (сімейна ситуація – взаєморозуміння, позитивна емоційна взаємодія між членами сім'ї та дитиною, відсутність конфліктності в сім’ї та ворожості у ставленні батьків до дитини й почуття її повноцінності в сім’ї); соціальні (вплив телепередач та комп’ютерних ігор на емоційні стани молодшого школяра за умови раціонального їх використання у навчально-пізнавальній та міжособистісній взаємодії).
Водночас, проаналізовані нами теоретичні дослідження засвідчили, що вчені розкривають лише окремі аспекти дії чинників на розвиток довільності емоційної регуляції молодших школярів. Узагальнення підходів та положень дозволило нам здійснити системне емпіричне дослідження теоретично визначених чинників розвитку довільності емоційної регуляції у дітей молодшого шкільного віку, результати якого представлені в наступному розділі.
У другому розділі – «Емпіричне дослідження довільності емоційної регуляції та чинників її розвитку у молодших школярів» – представлено
9
процедуру організації, методичне забезпечення, особливості проведення і результати констатувального експерименту, спрямованого на дослідження особливостей та чинників розвитку довільності емоційної регуляції молодших школярів.