МАТЕМАТИЧНЕ ТА ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ АВТОМАТИЗОВАНИХ СИСТЕМ КЕРУВАННЯ ПОТЕНЦІЙНО ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИМИ ОБ’ЄКТАМИ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

Вступ  включає  загальну  характеристику  роботи,   розкриває  її

актуальність.  Визначені  об'єкт  і  предмет  дослідження.  Сформульовані  мета  та

задачі  дослідження,  зазначені  методи  їхнього  розв’язання.  Висвітлені  наукова

новизна роботи та практичне значення отриманих результатів.

Перший  розділ  (Аналіз  проблеми  керування  потенційно

вибухонебезпечними  об'єктами  промисловості  та  транспорту)  присвячений

питанням  керування  вибухонебезпечними  технологічними  процесами  й

підприємствами,  класифікації  вибухів  і  вибухонебезпечних  об'єктів,  аналізу

організаційних  заходів підтримування вибухобезпечності й сучасних технічних

засобів  запобігання  й  заглушення   вибухів.  Розглянуто  специфіку  керування

потенційно  вибухонебезпечним об'єктом (ПВНО)  з  метою  підтримування його

у  вибухобезпечному  стані,  зазначені  керуючі  параметри  й  можливі  керуючі

впливи. Обґрунтовано мету й завдання дослідження.

Технологічні  процеси (ТП),  які  належать  до  потенційно

вибухонебезпечних, умовно розділені на дві групи: 

1)  ТП,  що  забезпечують   виробництво,   зберігання,   транспортування  й

цілеспрямоване використання горючих (легкозаймистих) і вибухових речовин; 

2)  ТП,  у  ході  реалізації  яких   утворюються  пожежо-  і  вибухонебезпечні

речовини та суміші. 

Розглянуто  головним  чином  потенційно  вибухонебезпечні  ТП (ПВТП)

першої  групи,  хоча  зроблені  теоретичні  висновки  так  само  стосуються  будь-яких ПВТП. Першочергова вимога до організації ПВТП полягає в забезпеченні

достатньо  високого  рівня  їх  вибухобезпечності,  що  в  багатьох  випадках –

особливо для ПВТП другої групи – суперечить типовим  вимогам до організації

6

ТП (випуск  продукції  відповідно  до  заданих  показників  якості  або  кількості,

максимально можливе ресурсозбереження, відмовостійкість). Розв’язання цього

протиріччя  пов'язане  із  застосуванням  такої  АСК  ТП,  яка  включає  в  себе

підсистему підтримування вибухобезпечності процесу. 

Вибух  розглядається  як  швидке  виділення  значної  кількості  енергії  в

деякому обмеженому об’ємі (джерелі вибуху), що викликає поширення ударної

хвилі.  Як  об'єкт  вивчення  особливо  вирізняються  випадкові  вибухи  хімічної

природи.  Хімічні   вибухові   процеси   розділяються   на   дві  групи –

дефлаграційні й детонаційні, причому руйнівна дія останніх є вищою. Горіння

(дефлаграція)  та  детонація  розглянуті  як  динамічні  процеси.