МАТЕРІАЛЬНЕ ТА МОРАЛЬНЕ СТИМУЛЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ ПРАЦІВНИКІВ ОРГАНІВ ВНУТРІШНІХ СПРАВ УКРАЇНИ: ТЕОРЕТИЧНИЙ АСПЕКТ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Однією з необхідних умов створення в Україні правової і соціальної держави є високопрофесійне та ініціативне виконання працівниками органів внутрішніх справ своїх службово-трудових обов’язків. Це вимагає наявності ефективної системи стимулювання персоналу, що давала б змогу своєчасно та адекватно заохочувати працівників органів внутрішніх справ, які мають особливі заслуги у боротьбі зі злочинністю, сумлінно та бездоганно працюють, виявляють ініціативу, твердість, рішучість у справі захисту інтересів суспільства, охорони прав і свобод громадян.

На жаль, довгий час проблемам матеріального та морального стимулювання ефективної професійної діяльності працівників органів внутрішніх справ не приділялося достатньої уваги як у науці трудового права, так і в практиці функціонування правоохоронних органів. Це було обумовлено пануванням адміністративно-командних методів управління у всіх сферах суспільного життя, незацікавленістю держави в ініціативі та творчій активності працівників, що призводило до широкого використання заходів покарання та знецінювання заходів заохочення.

З переходом України до нового ринкового напрямку розвитку збільшується й модифікується злочинність, що значною мірою підвищило вимоги, висунуті сьогодні до службово-трудової діяльності працівників органів внутрішніх справ з боку суспільства та держави. Однак, досягнення необхідного рівня професіоналізму персоналу органів внутрішніх справ гальмується недостатньою розробленістю у теорії трудового права (і, відповідно, у нормативно-правовому забезпеченні та практиці роботи з кадрами в органах внутрішніх справ) багатьох аспектів матеріального та морального стимулювання працівників. Зокрема, не розвинуто понятійно-категорійний апарат проблематики матеріального та морального стимулювання персоналу, нечітко визначені умови, підстави та види стимулювання працівників органів внутрішніх справ, наявні чисельні прогалини та суперечності в нормативних актах, що регламентують відповідні трудові правовідносини, гостро постає проблема невідповідності відомчого нормативно-правового забезпечення загальним вимогам трудового законодавства. Вказане призводить до зниження дієвості механізму стимулювання ефективної та якісної праці працівників, детермінує нестабільність кадрових процесів в органах внутрішніх справ, звільнення кваліфікованих спеціалістів, недостатню службово-трудову активність певної частини персоналу. Сучасна дисциплінарна практика та статистика щодо плинності кадрів в органах внутрішніх справ свідчать про недостатнє використання заходів матеріального та морального стимулювання для створення міцного професійного ядра. Так, лише за 3 перші місяці 2004 року з органів внутрішніх справ було звільнено 2967 працівників, причому 438 з них із стажем роботи в ОВС до 3-х років, а 130 є випускниками денної форми навчання вищих навчальних закладів системи МВС України випуску 2001-2004 рр. Ця негативна тенденція, у свою чергу, позначається на рівні злочинності в суспільстві, побудові в Україні правової, соціальної держави.

Актуальність обраної теми також зумовлена відсутністю в науковій літературі праць, присвячених данній проблематиці. Такий „доктринальний вакуум” відбивається на існуванні прогалин в нормативній базі, а подібна недосконалість правової норми не дозволяє втілювати сучасні результативні засоби стимулювання діяльності працівників на практиці.

Отже, глибоке теоретичне дослідження сутності і з’ясування особливостей службово-трудових правовідносин у сфері матеріального та морального стимулювання ефективної професійної діяльності працівників органів внутрішніх справ, а також розробка пропозицій та рекомендацій щодо їх подальшого удосконалення набувають сьогодні особливого змісту і актуальності.

 Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до п.п. 1.3. та 2.1 Пріоритетних напрямків фундаментальних та прикладних досліджень установ МВС України на період 2002–2005 рр., затверджених наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 р., п. 5.3 Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001-2005 рр., а також планів наукових досліджень науково-дослідної лабораторії з проблем кадрового забезпечення органів внутрішніх справ України, кафедри трудового, екологічного і аграрного права Національного університету внутрішніх справ. Тема дисертації відповідає пріоритетним завданням навчального процесу по підготовці висококваліфікованих фахівців для органів, служб та підрозділів внутрішніх справ з урахуванням нового рівня вимог щодо нормативно-правового забезпечення службово-трудових відносин державних службовців України.