МАЗУР ВІКТОР ПЕТРОВИЧ АУДИТ ФІНАНСОВИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ВІД СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання, предмет, об’єкт і методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення розроблених в дисертації рекомендацій, наведено дані про їх апробацію.
У першому розділі «Теоретико-методологічні засади аудиту фінансових результатів від сільськогосподарської діяльності» розкрито економічний зміст поняття «фінансові результати від сільськогосподарської діяльності», методологічні засади їх відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності суб’єкта господарювання, поглиблено розуміння сутності аудиту фінансових результатів від сільськогосподарської діяльності та його роль у процесі забезпечення достовірності фінансової інформації.
Фінансові результати є досить широким поняттям, що має велику кількість трактувань. Це обумовлене тим, що кожна точка зору пояснює лише певний момент даного поняття. Наприклад, фізіократи трактують фінансові результати як прибуток, який виникає за рахунок природної родючості землі, меркантилісти – як прибуток, який формується у сфері обігу та торгівлі, класики – як частину вартості, яка створюється працею у процесі виробництва, інституціоналісти – як результат взаємодії різних суспільних неекономічних інститутів та ін. Водночас загальноекономічний зміст фінансових результатів відображається у зіставленні доходів і витрат (різниця між ними) за певний період часу (звітний період). Трактування економічного змісту та методики визначення фінансових результатів українською системою бухгалтерського обліку дещо відрізняється від міжнародної практики. Але для аграрних підприємств визначення фінансових результатів від сільськогосподарської діяльності найбільш доцільно здійснювати за методом порівняння доходів і витрат від такої діяльності у звітному періоді, що забезпечує найвищу достовірність облікових даних про цей показник. У результаті дослідження встановлено, що економічний зміст поняття «фінансові результати від сільськогосподарської діяльності» являє собою дохід за вирахуванням витрат, що виникають в результаті первісного визнання і продажу біологічних активів та сільськогосподарської продукції, із врахуванням всіх коливань справедливої вартості біологічних активів на момент складання звітності.
Сучасне трактування економічного змісту фінансових результатів сільськогосподарської діяльності порівняно з теорією економічної науки є дискусійним, оскільки включає в дане поняття «нереалізований» або «віртуальний» результат діяльності.
Використання методики відображення фінансових результатів від сільськогосподарської діяльності в аграрних підприємствах, що базується на МСБО 41 «Сільське господарство» та П(С)БО 30 «Біологічні активи», має «подвійний ефект». З одного боку, за умови більших від собівартості цін активного ринку на сільськогосподарську продукцію та біологічні активи фінансові результати від даної діяльності будуть вищими, що слугуватиме позитивним фактором для залучення інвестицій в агросектор. З іншого боку, за вищої собівартості ніж ціни активного ринку суб’єкт господарювання отримає завищені збитки. В обох варіантах величина фінансового результату від сільськогосподарської діяльності не буде підкріплена відповідним надходженням коштів.
Таким чином, розглянута методика відображення фінансового результату від сільськогосподарської діяльності зумовлює досить високий рівень суб’єктивності даних бухгалтерського обліку, що, в свою чергу, дає змогу маніпулювати показниками результатів господарської діяльності аграрних підприємств. Варіантом вирішення вищевказаної проблеми може бути перегляд та зміна вимог облікових стандартів щодо відображення фінансових результатів від сільськогосподарської діяльності на предмет використання справедливої вартості тільки для оцінки біологічних активів.
За таких умов значно підвищується роль зовнішнього та внутрішнього аудиту, оскільки виникає необхідність підтвердити достовірність даних обліку, порівняти отримані доходи з понесеними витратами та запропонувати найбільш ефективне використання трудових і матеріальних ресурсів у процесі сільськогосподарського виробництва.