МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОЇ ПІДТРИМКИ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЦТВА ТА ШЛЯХИ ЙОГО УДОСКОНАЛЕННЯ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Проблеми адаптації України до вимог СОТ в умовах повноправного членства та перспективи вступу до ЄС є надзвичайно актуальними і потребують виваженого обґрунтування подальших перспектив формування меха-нізму державної підтримки сільськогосподарського виробництва. На сьогодні він недосконалий. Серед основних причин цього слід відзначити ситуацію, за якої бюд-жетні виплати зростають, а ефективність виробництва знижується, значну частину преференцій одержують конкурентоспроможні виробництва, а не ті, хто дійсно пот-ребує допомоги. Загалом, лише 30% від обсягів спрямованої бюджетної допомоги отримує товаровиробник, більше коштів одержують посередники; підтримка зорієн-тована на великі за розміром підприємства. Часто така підтримка спрямована на «виштовхування» малих і середніх товаровиробників з ринку, що призводить до зростання безробіття на селі; механізм підтримки розробляється за варіантом копію-вання досвіду економічно розвинутих країн, а тому він не здатний відтворювати логіку взаємозв’язку бюджетних асигнувань і зростання обсягів виробництва. Відо-мо, що державна підтримка викривляє ринкову ситуацію, гальмує процеси конку-ренції, пов’язана з неефективним використанням державних коштів. Зазначимо, що рекомендації на користь правомірності застосування заходів державної підтримки сільськогоcподарського виробництва ставляться під сумнів не лише в Україні, а й в інших державах світу. Відомі державні діячі, учені Великої Британії звернули увагу на економічну недоцільність витрачання 40% дохідної частини бюджету на потреби 5% населення, яке виробляє лише 2% ВВП ЄС. Унаслідок цього в 2008 р. деякі країни ЄС суттєво скоротили фінансову підтримку фермерських господарств, зокрема Франція.

Таким чином, для створення механізму державної підтримки сільськогоспо-дарського виробництва, який би відповідав специфіці структури і завданням сіль-ського господарства України, потрібна розробка принципово нового теоретичного і методологічного підходу, що надав би можливість успішно вирішувати завдання економіки та управління у сфері державної підтримки сільськогосподарського виробництва.

У витоків наукового осмислення перебігу процесів державної підтримки стояли Д.М. Кейнс, А. Хансен, П. Самуельсон, С. Фішер, Р. Дорнбуш, Р. Шмалензі,

М.І. Туган-Барановський, О.В. Чаянов, М.Д. Кондратьєв та інші вчені. Цій проблемі присвятили свої роботи вітчизняні вчені В.Г. Андрійчук, О.М. Бородіна, П.І. Гайду-цький, В.П.Галушко, С.І. Дем’яненко, С.М. Кваша, І.В. Кобута, П.А. Лайко, І.І. Лу-кінов, М.Й. Малік, О.М. Могильний, І.Р. Михасюк, Т.І. Осташко, П.Т. Саблук, О.М. Шпичак та інші. Вагомість отриманих ними наукових і практичних результатів значна. Проте ще деякі проблеми стосовно державної підтримки сільськогосподар-ського виробництва залишаються відкритими. В умовах трансформації сільського господарства багато питань цієї важливої проблеми вимагають подальших пог- либлених досліджень з метою пошуку шляхів підвищення ефективності механізму державної підтримки сільськогоcподарського виробництва. Невирішеними залиша-ються питання: подальшого розвитку державної підтримки сільського господарства як системи, що охоплює різноманітність природно-кліматичних умов, перспективи застосування «стандартів» державної підтримки; взаємозв’язок між вартісними параметрами «зеленої», «жовтої», «блакитної скриньок»; розподіл бюджетних коштів між областями; пошук альтернативного варіанта механізму державної підтримки з огляду стратегії запитів ринків; вдосконалення напрямів визначення впливу державної підтримки сільського господарства на економіку загалом. Недостатнє опрацювання окреслених проблемних питань, а також їх методична та практична важливість визначають актуальність теми дослідження, мету, завдання та структуру дисертації.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт кафедри державного управління Національного аграрного університету за темою «Державне регулюван-ня ринків агропродовольчої продукції на основі їх моніторингу і прогнозування» (номер державної реєстрації 0106U0005709). У межах наукової програми автором виконане дослідження, пов’язане з вивченням ринків агропродовольчої продукції та удосконаленням його регулювання.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є обґрун-тування механізму державної підтримки сільськогосподарського виробництва на основі аналізу природно-кліматичних і виробничих чинників для забезпечення відтворення, ефективного використання бюджетних коштів та зростання обсягів сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до поставленої мети визначено та вирішено такі завдання:

- проаналізовано історико-еволюційні етапи розвитку економічної теорії щодо державної підтримки обсягів виробництва;

- встановлено характерні ознаки державної підтримки, перспективу віддзерка-лення категоріями і поняттями реальних процесів і явищ;

- доведено існування об’єктивних передумов для організації процесів держав-ної підтримки сільськогосподарського виробництва і управління такими процесами з урахуванням природно-кліматичних і виробничих умов України;

- визначено стосовно економічно розвинутих країн базові цілі, напрями, прин-ципи, форми і джерела фінансування державної підтримки і встановлено необхідні вимоги для їх застосування у сільському господарстві України;

- обгрунтовано основні методичні підходи до формування обсягів річних ви-датків державного бюджету на державну підтримку сільськогосподарського вироб-ництва;

- вдосконалено механізм державної підтримки областей в контексті адресності бюджетних асигнувань;

- розроблено альтернативний варіант державної підтримки сільського гос-подарства на засадах «викликів ринку»;

- вдосконалено методику розрахунку впливу державної підтримки сільсько-господарського виробництва на обсяги виробництва.

Об’єктом дослідження є механізм державної підтримки сільськогоспо-дарського виробництва як фактор сприяння створення рівнозначних макроеконо-мічних умов його відтворення у конкурентному ринковому середовищі.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методологічних і практич-них аспектів форм і методів державної підтримки сільськогосподарського вироб-ництва.

Методи дослідження. У процесі дослідження застосовувалися загально-наукові та спеціальні методи. Зокрема, історичний (під час осмислення буття істо-рико-еволюційних етапів формування державної підтримки виробництва); моногра-фічно-функціональний (при опрацюванні такого аспекту як критерії і поняття державної підтримки у контексті універсального понятійного апарату дослід-ження); монографічний, нау кової абстракції і конструктивний (при формуванні засад загальної методики і основних методів дослідження); структурно-функціо-нальних зв’язків (під час вивчення варіаційної різноманітності природно-кліматич-них і виробничих умов України як основного критерію створення і функціонування державної підтримки сільськогосподарського виробництва); аналогії (при опрацю-ванні питань світових «стандартів» державної підтримки сільськогосподарського виробництва і перспективи застосування їх в АПК); поєднання кількісного і якісного аналізу (при формуванні взаємозв’язку між вартісними параметрами заходів «зеленої», «жовтої», «блакитної скриньок»); системного аналізу (при формуванні механізму державної підтримки областей в контексті адресності бюджетних асигнувань); «плюралізму або альтернатив» (під час обґрунтування особливостей формування альтернативного варіанта механізму державної підтримки сільсько-гоcподарського виробництва на засадах «викликів ринків»); порівнянь (при опрацюванні питань формування методичних підходів до визначення рівня впливу державної підтримки товаровиробників).

Інформаційною базою виконаного дослідження є праці вітчизняних і зарубіж-них вчених, законодавчі та нормативні документи України, статистичні дані, мате-ріали науково-практичних конференцій, періодичні видання, а також результати досліджень та розрахунків автора.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в обґрунтуванні теоре-тичних положень і розробці рекомендацій з удосконалення механізму державної підтримки сільськогосподарського виробництва, а саме:

вперше:

- запропоновано новий методичний підхід щодо розподілу державних видатків на підтримку сільськогосподарського виробництва, згідно з яким державна під-тримка має функціонувати з урахуванням різноманітності природно-кліматичних та виробничих умов, зокрема синтетичного бонітету земель; закономірно, що при зростанні показника синтетичного бонітету землі областей витрати бюджетних коштів мають скорочуватися, а у разі зменшення – навпаки, зростати (С. 10-11);

удосконалено:
- методичний підхід щодо формування бюджетних витрат на державну підтри-

мку сільськогосподарського виробництва, за допомогою якого виявлені взаємо-зв’язки між вартісними параметрами «зеленої», «жовтої» і «блакитної скриньок» для створення необхідного економічного середовища та для підвищення ефективності державної підтримки сільськогосподарського виробництва (С. 9-10);

- механізм державної підтримки областей на основі показника, оберненого до синтетичного бонітету земель, що дозволить обмежити витрати «жовтої скриньки» стосовно економічно сильних суб’єктів господарювання областей і водночас забез-печити зростання таких витрат щодо економічно слабких суб’єктів господарювання, поліпшуючи умови для сприяння зростання конкурентоспроможності сільськогос-подарських товаровиробників (С. 12-14);

- методичні узагальнення щодо вимог або типових «стандартів» державної підтримки сільськогосподарського виробництва, які враховують цілі, напрями, принципи, форми, джерела фінансування, тощо на основі досвіду економічно розвинутих країн для ефективної співпраці та поступового входження України до ЄС (С. 11);

набули подальшого розвитку:

- методичні засади щодо понятійного апарату державної підтримки сільсько-господарського виробництва для аналізу економічних процесів та явищ стосовно державної підтримки сільськогосподарського виробництва(С. 5-7);

- формування альтернативного варіанта механізму державної підтримки сіль-ськогосподарської продукції на засадах запитів ринків, тобто унормованих ком-пенсаційних виплат із розрахунку на один відсотко-пункт реалізованої продукції для стимулювання суб’єктів господарювання з метою нарощування обсягів виробництва сільськогосподарської продукції та зростання ефективності виробництва (С. 15);

- нові методичні підходи відносно визначення впливу державної підтримки сільськогосподарського виробництва; один з яких передбачає трансформацію існуючих формул для оцінки ефективності нової техніки, інший – визначення витрат державної підтримки на одиницю продукції у базисному і поточному періодах, обраховуючи значення показників збільшення вартості та фізичного обсягу реалізованої продукції (С. 15).

Практичне значення одержаних результатів. Результати дослідження дістали втілення при розв’язанні практичних завдань та спеціальних програм відповідно до угод Міністерства аграрної політики України (довідка від 05.05.08 №19-1/201). Методологічні та методичні підходи до питання розвитку державної підтримки сільського господарства, а саме прогнозуючі та регулюючі значення витрат на державну підтримку, використані Міністерством економіки України (довідка від 15.05.2008 №56-24/91), Київською обласною державною адміністрацією (довідка від 07.05.2008) під час підготовки законодавчих актів та пропозицій стосовно удосконалення механізму державної підтримки, порядків використання коштів Державного бюджету України, кредитної підтримки, перспектив зобов’язань України щодо скорочення бюджетної підтримки, коригування політики державної підтримки сільського господарства.

Основні положення дисертації знайшли відображення в навчальних дисциплі- нах «Аграрна політика», «Державне регулювання економіки», які викладаються у Національному аграрному університеті (довідка від 12.05.2008).

Особистий внесок здобувача. Дисертація є самостійно виконаною науковою роботою. У процесі дослідження здійснено оцінку механізму державної підтримки сільськогосподарського виробництва і на цій основі обґрунтовано основні напрями його вдосконалення.

Апробація результатів дисертації. Основні результативні здобутки за темою дисертації доповідалися й обговорювалися на: міжнародній науково-практичній конференції «Удосконалення економічного механізму функціонування аграрних підприємств в умовах невизначеності» (м. Київ, КНЕУ,13-14 листопада 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми соціально-економічного розвитку села та шляхи їх вирішення» (м. Київ, НАУ, 19-20 травня 2004 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сталого розвитку сільських територій України» (м. Київ, НАУ, 13-14 травня 2008 р.)

Публікації. За результатами дисертаційної роботи опубліковано 13 наукових праць загальним обсягом 5,2 друк. арк., із них 10 статей у наукових фахових виданнях загальним обсягом 4,0 друк. арк., 3 матеріали конференцій обсягом 1,2 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел із 180 найменувань. Робота включає 17 таблиць, 5 рисунків і 19 додатків. Основний зміст дисертації викладено на 158 сторінках друкованого тексту.