МЕХАНІЗМ ВИРІШЕННЯ МІЖНАРОДНИХ СПОРІВ ЗА ДОГОВОРОМ ДО ЕНЕРГЕТИЧНОЇ ХАРТІЇ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Мирні засоби вирішення міжнародних спорів становлять процесуальну основу сучасного міжнародного права, оскільки фактично виступають гарантією дотримання його положень суб’єктами міжнародно-правових відносин. Важко знайти сучасний міжнародний договір, який би не передбачав засоби вирішення спорів з приводу тлумачення та виконання його положень, оскільки лише мирні засоби вирішення міжнародних спорів здатні забезпечити захист прав учасників міжнародних відносин. Це особливо важливо для міжнародних договорів, предметом регулювання яких виступає окрема сфера міжнародних відносин. Зокрема, до таких міжнародних договорів можна віднести систему договорів ГАТТ/СОТ, договори Європейського Союзу, Конвенцію ООН з морського права 1982 року тощо, які задля забезпечення реалізації своїх положень містять унікальні та дієві засоби вирішення міжнародних спорів. Серед них на особливу увагу заслуговує Договір до Енергетичної Хартії (далі – „ДЕХ”), що набрав чинності 16 квітня 1998 року і регулює майже всі аспекти міжнародних енергетичних відносин та має механізм вирішення спорів, якому практично немає аналогів у сучасному міжнародному праві. Основна особливість цього механізму полягає в тому, що він встановлює не лише засоби вирішення міжнародних спорів між державами, але й є одним з останніх прикладів реалізації доступу приватних осіб до засобів вирішення міжнародних спорів, які існують в сучасному міжнародному праві. Інтерес для наукового опрацювання становлять не тільки положення ДЕХ щодо вирішення спорів, але й їх розуміння в контексті існуючої практики застосування зазначених засобів розв’язання спорів.

Дослідження механізму вирішення спорів за ДЕХ є надзвичайно актуальними для України, яка є не лише його учасницею, але й активно бере участь у міжнародних енергетичних відносинах (насамперед транзитних). На сьогодні Україна вже двічі ставала учасницею реалізації засобів вирішення міжнародних спорів за ДЕХ: на міждержавному рівні (спір України з Російською Федерацією з приводу транзиту енергоносіїв) та спір України з інвестором („Амто” проти України). Очевидно, що у зв’язку із загостренням міжнародних енергетичних відносин кількість випадків звернення до засобів врегулювання міжнародних спорів, передбачених ДЕХ, з роками буде збільшуватись.

Таким чином, актуальність теми дисертаційної роботи зумовлює необхідність комплексного дослідження механізму вирішення міжнародних спорів за ДЕХ та практики його реалізації в сучасних міжнародних відносинах.

Стан дослідження теми дисертації. Незважаючи на високу актуальність теми дисертації, дослідження положень ДЕХ, не говорячи вже про встановлений ним механізм вирішення міжнародних спорів, в Україні відсутні. Українські вчені проводять доволі ґрунтовні дослідження загальних питань мирних засобів вирішення міжнародних спорів (Буткевич В.Г.) чи окремих їх аспектів (Алексєєв А.Г., Войтович С.А., Грищенко Д.І., Шевчук О.В., Цірат Г.А., Ржевська В.С), розробки яких можуть слугувати основою для вивчення механізму вирішення міжнародних спорів, передбачених ДЕХ.

В зарубіжній науці міжнародного права мирним засобам вирішення міжнародних спорів присвячено роботи відомих фахівців, які не лише вивчали чи вивчають загальні питання цього інституту (Менлі О. Хадсон, Лукашук І.І., Колосов Ю.М., Бекяшев К.А., Дж. Г. Мерілс (J.G. Merrills), Пушмін Е.А., Джон Кольєр (John Collier), Воган Лоуї (Vaughan Lowe), Р. Бруно (R. Bruno), Луїс Зон (Louis Sohn), Анне Петерс (Anne Peters)) чи окремі його аспекти (Е.-У. Петерсман (E.-U. Petersmann), Г. Дженік (G. Jaenicke), Л.Н. Браун (L.N. Brown), Т. Кеннеді (T. Kennedy), А.М. Слотер (A. M. Slaughter), А. Стоун Світ (A. Stone Sweet), Дж. Х.Х. Вейлер (J. H. H. Weiler), С. Леккі (S. Leckie), У. Дж. Дейві (W. J. Davey), Р. Скотт Гаджон (R. Scott Gudgeon), Дж. Далхузен (J. Dalhuisen), Говард Манн (Howard Mann), Алфєєва Ю.В., Фархутдинов І.З., Крупко С.І., Аїда Б. Аванесян (Aida B. Avanessian), Вельямінов Г.М., Рудольф Долзер (Rudolf Dolzer), Маргарет Стівенс (Margarete Stevens)), але й спеціально досліджують засоби вирішення міжнародних спорів за Договором до Енергетичної Хартії (Томас Вельде (Tomas Waelde), Ян Паульссон (Jan Paulson), Конопляник А.А., Ліпатов Ю.А., Шилова Н.Л., Тод Вейлер (Todd Weiler), Бернардо М. Кремадез (Be
ardo M. Cremades), Кларіс Рібейро (Clarisse Ribeiro), Лоран Гуїф (Laurent Gouiffes), Крейг С. Бамбергер (Craig S. Bamberger), Ян Лінехан (Jan Linehan), Емануель Желар (Emmanuel Gaillard), Стефан Ягуш (Stephan Jagusch), Ентоні Сінклер (Anthony Sinclair), Джеймс Л. Лофтіс (James L.Loftis), Марк Дж. Білі (Mark J. Beeley)).

Віддаючи належне напрацюванням у цій сфері, слід зазначити, що існуючі дослідження механізму вирішення міжнародних спорів за ДЕХ розкривають лише окремі його аспекти і не проводять комплексного аналізу зазначеного механізму.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках наукової теми „Україна в євроінтеграційних правових процесах”, що є частиною планової теми Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Інтеграція України у європейські правові, політичні та економічні системи” № 06БФ048-01, яка, в свою чергу, є складовою частиною комплексної наукової програми Київського національного університету імені Тараса Шевченка „Наукові проблеми сталого державного розвитку України”.