МЕТОДИКА РЕАЛІЗАЦІЇ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ЗМІСТОВОГО ТА ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОМПОНЕНТІВ НАВЧАННЯ ГЕОГРАФІЇ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ




  • скачать файл:
Название:
МЕТОДИКА РЕАЛІЗАЦІЇ ВЗАЄМОЗВ’ЯЗКУ ЗМІСТОВОГО ТА ПРОЦЕСУАЛЬНОГО КОМПОНЕНТІВ НАВЧАННЯ ГЕОГРАФІЇ В ЗАГАЛЬНООСВІТНІЙ ШКОЛІ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

 

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

 У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, гіпотезу, завдання, об’єкт, предмет й методи дослідження; розкрито наукову новизну та практичну значущість роботи; подано відомості щодо апробації, впровадження одержаних результатів і структури дисертації

У першому розділі «Теоретичні аспекти реалізації ефективного взаємозв’язку змістового та процесуального компонентів навчання географії в загальноосвітній школі» проаналізовано вітчизняну й зарубіжну наукову літературу з проблеми дослідження, розкрито сутність поняття змістово-процесуального підходу до навчання географії, визначено теоретичні аспекти реалізації ефективного взаємозв’язку змістового та процесуального компонентів навчання географії в загальноосвітній школі.

Теоретичний аналіз літератури засвідчив, що визначення цілі, зміст основних компонентів навчального процесу, його характер і спрямування розкриваються у працях Ю.Бабанського, В.Бондаря, С.Баранова, Л.Кондрашової, В.Краєвського, І.Лернера, І.Малафіїка, В.Онищука, В.Паламарчук, О.Савченко, М.Скаткіна, Г.Щукіної, Б.Ельконіна, В.Ягупова та інших, їм приділено значну увагу в роботах методичного характеру –Й.Гілецького, А.Даринського, І.Душиної, С.Коберніка, В.Коринської, В.Корнєєва, В.Максаковського, І.Матрусова, Л.Панчешнікової, В.Пятуніна, Л.Розанова, О.Топузова, І.Шоробури, В.Щеньова та інших. Учені наголошують на переході від традиційної «знаннєво-орієнтованої» парадигми освіти до нової – особистісно зорієнтованої в навчанні географічних дисциплін.

Базовим для дослідження визнано положення про те, що науковою підставою для проектування структурних компонентів процесу навчання є відображення навчання як цілісного процесу в динамічній єдності його цільового, змістового, процесуального й результативного компонентів. Сутність навчання полягає в оволодінні учнями під керівництвом учителя певними знаннями, навичками і вміннями, що складають його зміст, і у становленні в учнів на конкретному змісті навчальної діяльності мотивів до самовдосконалення, формування вмінь навчатися за стимулюванням і підтримкою вчителя.

Під час дослідження в полі посиленої уваги перебували не стільки принципи побудови навчання географії в загальноосвітній школі, скільки основи проектування певної сфери діяльності учнів із засвоєння знань про природу і суспільство. Інформаційна сторона є орієнтовною основою навчальної діяльності учнів, інформація, структурована навчальними програмами – адекватною ситуаційно-моделюючим технологіям, зміст навчання яких спрямовано на практичну діяльність щодо використання і застосування набутих знань як інструменту практичних дій у природному середовищі існування.

В основу дослідження покладено такі положення: сутність навчання полягає в постійній взаємодії двох діяльностей: викладання й учіння; на кожній ланці навчання окреслені діяльності становлять процесуальний компонент навчання, який реалізується в певних формах, методах і способах через предметний зміст у процесі засвоєння знань; взаємозв’язок змістового та процесуального компонентів має свою специфіку на мікро-, мезо- та макрорівнях навчання географічних дисциплін у загальноосвітній школі.

Змістовий компонент навчання містить у собі систему знань про інструментарій досягнення цілей, включаючи суто зміст навчання, навчальні програми, плани, підручники, методичні розробки, роздавальний матеріал. Сутність процесуального компонента полягає в реалізації тих форм, методів і засобів навчання, що надають можливість навчати учнів самотужки визначати форми і види навчальної інформації, доцільні методи, порядок і прийоми її засвоєння, джерела додаткових знань, способи структурування навчальної інформації для розв’язання  практичних завдань

Здійснений аналіз чинників навчання географії довів необхідність обґрунтування методологічних підстав до пошуку ефективного взаємозв’язку змістового та процесуального компонентів навчання. Найбільш доцільним з наявних є змістово-процесуальний підхід.

Аналіз наукової літератури з досліджуваної проблеми дозволив дійти до висновку, що змістово-процесуальний підхід є комплекс дидактичних прийомів, спрямованих на аналіз та обґрунтування сутності внутрішніх чинників, зв’язків, суперечностей і тенденцій розвитку процесу навчання.

Цей підхід забезпечує взаємодію інформаційно-змістової і процесуально-організаційної сторін навчання. Єдність цих сторін у процесі навчання забезпечує вивчення навчальної інформації не за допомогою дидактичного оброблення, а шляхом розв’язання  навчальних проблем, виконання завдань, що стимулюють пізнавальну активність суб’єктів навчання на основі свободи вибору дій.

У процесі навчання, основою якого є змістово-процесуальний підхід, знання не просто заучуються й відтворюються: учнями усвідомлюється їх процесуальна, дієва сторона. Під час виконання  різних видів навчальної роботи: складанні конспекту, опорних схем, таблиць, алгоритмів дії, – активізується розумова діяльність учнів, що забезпечує єдність їхніх знань і розумової діяльності.

Змістово-процесуальний підхід, що містить у собі такі компоненти, як-от: мотиваційно-ціннісний, що поєднує мотиви, адекватні цілям і завданням підготовки учнів до навчальної роботи, які стимулюють їх до творчого оволодіння знаннями; когнітивний, який становить систему знань, володіння дидактичними технологіями, що становлять основу навчальної діяльності; емоційно-вольовий компонент, що дозволяє реалізувати в навчальній роботі систему методів, засобів, способів регуляції й саморегуляції, контролю й самоконтролю, управління і самоуправління пізнавальними діями й результатами діяльності; творчо-діяльнісний, який сприяє закріпленню творчого підходу до нестандартного здійснення навчальних дій, саморозвитку творчих здібностей, креативності; рефлексивний-оцінний, який забезпечує здатність особистості свідомо управляти й регулювати власну поведінку в різних життєвих ситуаціях, здійснювати самоаналіз навчальних досягнень й оцінювати отримані результати, визначати перспективи власного особистісного зросту.

Змістово-процесуальний підхід до навчання є своєрідним внутрішнім механізмом відновлення змісту навчання географії в загальноосвітній школі. Він реалізується в пізнавально-процесуальній, комунікативній і діяльнісній сферах суб’єктів навчального процесу і надає методологічне підґрунтя для визначення критеріїв ефективності взаємозв’язку компонентів навчання.

З урахуванням специфіки функціонування змістового та процесуального компонентів навчання виокремлено критерії: когнітивний, мотиваційний, операційно-діяльний і рефлексивний.

У дослідженні було охарактеризовано процес послідовного упровадження проектної діяльності під час навчання географії шляхом проведення уроків-проектів з дослідження окремих аспектів географічних об’єктів; уроків-запускання проектів; уроків-презентації проектів, що змінює структуру процесу навчання і передбачає новий зміст і способи діяльності викладання й учіння (проектування, моделювання, конструювання, дослідження, презентацію індивідуального досвіду учня в засвоєнні географічних знань).

За результатами теоретичного аналізу наукових джерел щодо специфіки реалізації змістово-процесуального підходу до вивчення географії в загальноосвітній школі було виокремлено умови. До таких умов віднесено: забезпечення у структурі навчання раціонального співвідношення його інформаційної та змістової сторін; розкриття і використання суб’єктивного досвіду учнів у процесі оволодіння програмним матеріалом; реалізацію принципів змістово-процесуального підходу; особистісну позицію суб’єктів навчального процесу, що передбачає не тільки систему програмних знань, але й способів їх використання в розв’язанні навчальних проблем; переведення навчальної інформації в режим проектної діяльності.

У другому розділі «Методичні підходи реалізації ефективного взаємозв’язку змістового та процесуального компонентів навчання географії у загальноосвітніх навчальних закладах» проаналізовано науково-методичні характеристики моделі реалізації ефективного взаємозв’язку змістового та процесуального компонентів навчання географії в загальноосвітніх навчальних закладах, що забезпечують її формування, а саме: чинники, методичні умови, засоби й форми.

 

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины


ПОСЛЕДНИЕ СТАТЬИ И АВТОРЕФЕРАТЫ

ГБУР ЛЮСЯ ВОЛОДИМИРІВНА АДМІНІСТРАТИВНА ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПРАВОПОРУШЕННЯ У СФЕРІ ВИКОРИСТАННЯ ТА ОХОРОНИ ВОДНИХ РЕСУРСІВ УКРАЇНИ
МИШУНЕНКОВА ОЛЬГА ВЛАДИМИРОВНА Взаимосвязь теоретической и практической подготовки бакалавров по направлению «Туризм и рекреация» в Республике Польша»
Ржевский Валентин Сергеевич Комплексное применение низкочастотного переменного электростатического поля и широкополосной электромагнитной терапии в реабилитации больных с гнойно-воспалительными заболеваниями челюстно-лицевой области
Орехов Генрих Васильевич НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ И ТЕХНИЧЕСКОЕ ИСПОЛЬЗОВАНИЕ ЭФФЕКТА ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ КОАКСИАЛЬНЫХ ЦИРКУЛЯЦИОННЫХ ТЕЧЕНИЙ
СОЛЯНИК Анатолий Иванович МЕТОДОЛОГИЯ И ПРИНЦИПЫ УПРАВЛЕНИЯ ПРОЦЕССАМИ САНАТОРНО-КУРОРТНОЙ РЕАБИЛИТАЦИИ НА ОСНОВЕ СИСТЕМЫ МЕНЕДЖМЕНТА КАЧЕСТВА