Мистецький ідеал як чинник професійного становлення майбутніх учителів музики

Краткое содержание

Прагнучи осягнути феномен мистецького ідеалу майбутніх учителів музики, сучасна психологічна наука передусім зосереджується на проблемі професійного становлення. Сучасні суспільно-політичні зміни ставлять нові вимоги перед особистістю майбутнього професіонала та сприяють формуванню нових уявлень про себе та світ в цілому.

Усвідомлення власного мистецького ідеалу музично-педагогічної діяльності сприяє становленню особистості у процесі реалізації професійної діяльності. Відповідно, психологічне дослідження процесу професійного становлення взагалі та майбутніх учителів музики зокрема є актуальним та значимим як для самосвідомості педагога, так і для розвитку галузей вікової та педагогічної психології в цілому.

Дослідження професійного становлення учителів музики передбачає пізнання цілісної системи музично-педагогічної діяльності, в основі якої лежить мистецький ідеал. Увага до ролі мистецького ідеалу зумовлюється його значимістю у структурі музичної свідомості та істотністю впливу на музично-педагогічну діяльність. Усвідомлення мистецького ідеалу є процесом осягнення суб’єктом власних цілей і мотивів здобуття професійної освіти, а також цілей і мотивів діяльності по закінченні вищого навчального закладу.

Під мистецьким ідеалом прийнято розуміти відображення якісної характеристики досконалої поведінки майбутнього учителя музики у процесі здійснення музично-педагогічної діяльності.

Проблемі ролі мистецького ідеалу, попри її значущість, не приділено достатньої уваги в психологічній літературі. Проте, науковці акцентують увагу на його якісних характеристиках, ціннісних ознаках й екзистенційних основах. Основою регулювання професійного становлення майбутніх учителів музики є усвідомлення мотиваційно-смислової сфери існування мистецького ідеалу (Є. Ільїн, Д. Леонтьєв, М. Пряжников, Б. Сосновський та ін.) [70; 98; 145]. Усвідомлення мистецького ідеалу майбутніми учителями музики є етапом осягнення власних цілей і мотивів здобуття професійної освіти.

Музика є важливим етико-естетичним чинником виховання молоді (О. Берс, Е. Ганслік, О. Рогов, Т. Щуровський) [18; 47; 151]. Основоположною у сфері музичної культури є духовна музика. Духовну музику варто розуміти, як визначальну в процесі музично-естетичного осягнення світу. Вона впливає на суб’єктивний світ особистості, породжує складні переживання, зокрема, естетично-моральні почуття, потреби й ідеали. Тож і має супроводжувати становлення особистості майбутнього учителя.

Проблема професійного становлення майбутніх учителів музики тісно пов’язана з формами реалізації музично-педагогічної діяльності. Ця діяльність реалізується як імпровізація, репетирування, концертна та композиторська. Теоретичні й експериментальні дослідження професійного становлення характеризуються декількома підходами, які розкривають цей процес як здатність творчо використовувати згадані соціальні форми. Тут поєднуються дві тенденції: типізація й індивідуалізація.

Творча музична діяльність розкривалася прибічниками гуманістичної парадигми в контексті загальної «життєтворчості» (А. Маслоу, Г. Олпорт, К. Роджерс) [110; 127; 153]. Досліджувалися з огляду на проблематику взаємодії й походження загальних і спеціальних здібностей (Г. Базаров, І. Кручинський, Ю. Лебедєв, Т. Титаренко) [97; 180]. Зокрема схильність до музичної діяльності розкривалась як прояв мотивів творчості (Л. Божович, М. Неймарк, С. Рубінштейн) [27; 125; 156]. Досліджувалося цілепокладання в творчій діяльності (Л. Анциферова, Л. Виготський) [10; 39] і особливості життєвих установок музикантів (С. Рубінштейн, В. Стасов) [156; 167].

Особистість музиканта є ключовим чинником у процесі реалізації музично-педагогічної діяльності. Музика – провідник індивідуальності музиканта (В. Коломійцов, Г. Малер) [84; 112]. Музика як мистецтво несе глибокий художньо-емоційний потенціал. Її пізнання розгортається від первинного художньо-емоційного сприйняття до розумового осягнення її композиційних, інтерпретаційних особливостей, себто до найвищого синтезу – художньо-емоційного переживання.

Передумовою гармонійного здійснення музично-педагогічної діяльності є рефлексія. Рефлексія відображає осмислення людиною власних вчинків (Г. Антипов, Г. Голіцин, В. Давидов, Д. Ельконін, С. Максименко, О. Огурцов, Ж. Піаже, Л. Родос, М. Розов) [9; 51; 55; 62; 105; 137].

У процесі формування психологічної готовності майбутніх учителів до педагогічної діяльності на перший план виступає питання самовизначення (А. Ахтарієв, Л. Гапоненко, Л. Долинська, Т. Іванова, Я. Коломенський, Л. Кондратова, В. Крутецький, Н. Чепелєва) [54; 57; 85; 90; 204]. Складність процесів професійного становлення зумовлена специфічністю музично-педагогічної діяльності в цілому (Є. Аксенова, Б. Ананьєв, Г. Базаров, Ю. Васильєв, Т. Кудрявцев та інші) [3; 4; 14; 31; 91].

Попри значну кількість теоретичних і експериментальних досліджень професійного становлення особистості, проблема ролі мистецького ідеалу перебуває на етапі вивчення. Очевидна актуальність цієї проблеми та її недостатня розробленість і зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Об’єкт дослідження – психологічні особливості професійного становлення майбутніх учителів музики.

Предмет дослідження – роль мистецького ідеалу в процесі професійного становлення майбутніх учителів музики.

Мета дослідження – розкрити психологічні особливості мистецького ідеалу в професійному становленні майбутніх учителів музики.

Гіпотези дослідження:

·           формування мистецького ідеалу є психологічним складником процесу професіоналізації майбутніх учителів музики і проявляється як уявлення про якісну характеристику взірця музично-педагогічної діяльності;

·           рефлексія мистецького ідеалу, як спосіб усвідомлення музики, уможливлює успішне професійне становлення майбутніх учителів музики.

Відповідно до мети і гіпотез поставлено наступні завдання:

1. Здійснити теоретико-методологічний аналіз досліджень мистецького ідеалу, як чинника професійного становлення майбутніх учителів музики.

2. Проаналізувати функції мистецького ідеалу в процесі професійного становлення.

3. Експериментально дослідити вплив мистецького ідеалу на процес професійного становлення майбутніх учителів музики.

4. Розробити й апробувати програму рефлексії мистецького ідеалу засобами духовної музики, з метою вдосконалення процесу професійного самовизначення.

Методологічну та теоретичну основу дослідження становлять фундаментальні науково-психологічні положення про теоретичні та методологічні дослідження особливостей розвитку здатності до музичної діяльності у контексті розвитку та формування особистості (Д. Богоявленська, С. Максименко, В. Медушевський); положення про музичну творчість (Б. Ананьєв, В. Бехтерев, Д. Богоявленська, М. Гнатко, В. Дружинін, Г. Костюк, О. Кульчицький, О. Леонтьєв, О. Матюшкін, В. Моляко, Я. Пономарьов, В. Роменець, С. Рубінштейн, Б. Теплов та ін.); теорії розвитку загальних та спеціальних здібностей (Б. Афанасьєв, Б. Астафьєв, Д. Векслер, Н. Ветлугіна, Е. Вільямс, М. Гарбузов, Д. Гілфорд, Є. Ільїн, Д. Кабалевський, О. Ковальов, В. Мясищев, Г. Нейгауз, М. Римський-Корсаков, Я. Пономарьов, І. Сеченов, К. Сішер, Р. Стернберг, К. Тейлор, Л. Термен, Е. Торренс); психологічне тлумачення духовної музики (О. Берс, І. Вознесенський, Б. Ніколаєв, А. Рогов,); характеристика рефлексії (Г. Антипов, Г. Голіцин, В. Давидов, Д. Ельконін, С. Максименко, Ж. Піаже, В. Рубцов, М. Семенов, В. Слободчиков, О. Тюков, О. Яркін та ін.). Також використано загально-філософські концепції формування ідеалу (І. Кант, І. Фіхте, Г. Гегель).

Для реалізації поставлених у дисертації завдань було використано методи теоретичного дослідження (аналіз, синтез, порівняння, систематизація, узагальнення) й емпіричного дослідження (анкетування, тестування, контент-аналіз, констатувальний і формувальний експеримент; статистичні методи обробки даних, психологічний аналіз отриманих результатів).

Надійність і вірогідність результатів дослідження забезпечувалися теоретичним аналізом проблеми; відповідністю використовуваних методів меті та завданням дослідження, послідовною реалізацією теоретичних положень у розв’язанні завдань дослідження, кількісним та якісним аналізом емпіричних даних, а також репрезентативністю вибірки, методологічною та теоретичною обґрунтованістю вихідних даних.

Наукова новизна дослідження:

·             З’ясовано, що превалювання певного типу мистецького ідеалу майбутніх учителів музики спонукає їх до певної форми професійної діяльності (педагогічна, концертна, навчальна, композиторська). Мистецький ідеал належить до сфери духовності особистості й має виражену соціальну спрямованість.

·             Виявлено місце мистецького ідеалу в структурі свідомості майбутніх учителів музики. Так, мистецький ідеал є складником вищих морально-естетичних інстанцій особистості й виконує регулятивну та прогностичну функції.

·             Показано, що тип мистецького ідеалу залежить від виду особистісної рефлексії (нерефлективність, покладальність, порівняльність, визначальність, синтезовість). Синтезовість, як найвищий ступінь особистісної рефлексії, властива незначній кількості музикантів, у яких переважає особистісний ідеал. Тоді, як нерефлективність та інші характеристики особистісної рефлексії – властиві музикантам, у яких домінує ідеал-взірець, ідеал-мрія та ідеал-мета.

Теоретичне значення дослідження полягає в поглибленні розуміння структури мистецького ідеалу майбутніх учителів музики шляхом доповнення її особистісним ідеалом, як вищою формою його прояву. Упродовж теоретико-експериментального дослідження структура мистецького ідеалу музикантів була розкрита як частковий прояв загальної конфігурації мистецького ідеалу. Зокрема, мистецький ідеал формується такими складниками: ідеал-взірець, ідеал-мрія, ідеал-мета. Доведено, що згадана структура не відображає фактор творчої діяльності людини, а саме, здатність створювати ідеали. Відтак, ця структура була доповнена додатковим складником: особистісний ідеал.

Визначено, що мистецький ідеал реалізується у музично-педагогічній діяльності у формі навчальної, концертної, педагогічної та композиторської діяльності. Досягнення тієї чи іншої форми професійної діяльності музикантів опосередковується рівнем особистісної рефлексії.

Практичне значення даного дослідження визначається можливістю використання розробленого методичного інструментарію для розвитку мистецького ідеалу в процесі професійної підготовки майбутніх учителів музики. Матеріали дослідження можуть бути використані при викладанні курсу вікової та педагогічної психології для студентів музичних навчальних закладів. Розроблена програма формування мистецького ідеалу засобами духовної музики може використовуватися науково-педагогічними працівниками вищих навчальних закладів за напрямом "Музичне мистецтво" з метою сприяння особистісному та професійному становленню, для активізації творчих здібностей, а також розвитку мистецького ідеалу майбутніх учителів музики.

Апробація та впровадження результатів дослідження. Основні положення та результати наукового дослідження доповідалися на наукових конференціях: VII Міжнародній науково-практичній конференції “Наука і освіта, 2004“ (м. Дніпропетровськ 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Використання психолого-педагогічних технологій у процесі підготовки практичних психологів і учителів в умовах вищого навчального закладу” (м. Чернівці 2004 р.), Міжнародній науково-практичній конференції ”Трансформація особистості в умовах соціально-політичних та економічних змін” (м. Чернівці 2007 р.). Основні положення та результати дисертації доповідалися на засіданнях лабораторії психології навчання Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України, а також на засіданнях кафедри музики педагогічного факультету Чернівецького національного університету ім. Ю. Федьковича.

Структура дослідження. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (229 найменувань, із них 15 англійською мовою) та 2-х додатків. Основний зміст роботи викладено на 174 сторінках.