МІЖНАРОДНО-ПРАВОВА ПРАКТИКА ТЛУМАЧЕННЯ НОРМ МІЖНАРОДНИХ ДОГОВОРІВ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження. В умовах сучасної глобальної міждержавної системи нова епоха орієнтує міжнародну політику на мирні засоби вирішення міжнародних проблем. Становлення взаємозалежного і цілісного світу, що є характерним для сучасності, визначає подальше зростання значення та ролі міжнародного права, одним з основних джерел якого є міжнародні договори. З кожним роком кількість договорів зростає. Особливо це стало помітним в умовах розширення сфери впливу міжнародного права на регулювання таких міжнародних сфер, як гуманітарні відносини, міжнародна безпека, міжнародна економіка.

Одним з факторів, що впливають на активізацію договірного процесу в міжнародних відносинах, є збільшення кількості суб'єктів міжнародного права, що відбулося в результаті розпаду СРСР і інших держав (наприклад, колишня Союзна Республіка Югославія). Відносини між колишніми союзними державами перейшли в ранг міжнародних і будуються також на основі міждержавних договорів.

Також важливим щодо цього процесу фактором є дуже швидкий ріст міжнародної активності суб'єктів різних федерацій. Австрійські і німецькі землі, австралійські й американські штати, канадські провінції і бельгійські громади, швейцарські кантони підписують договори з іноземними державами.

У цих умовах перед наукою міжнародного права з особливою гостротою постає проблема функціонування міжнародних договорів, у тому числі особливостей їх тлумачення.

Застосування норм міжнародного права завжди пов'язано із з'ясуванням змісту правових вимог. Вибір правових норм для застосування передбачає розуміння їхнього змісту. В більшості випадків використовуються спеціальні роз'яснення нормативно-правових актів, що надаються в офіційному і неофіційному порядках. З'ясування норм як внутрішній інтелектуальний процес і роз'яснення їх як вираження назовні певних висновків найчастіше визначають одним поняттям — «тлумачення права».

            Проблема тлумачення виходить за межі реалізації права. Вона має самостійне значення в процесі наукової чи практичної правової діяльності держави. Необхідність мати чітке уявлення про зміст чинних норм виникає і в ході правотворчої роботи. Ані видавати новий акт, ані систематизувати наявні акти неможливо без знання справжньої волі суб’єкта нормотворчості, що одержала свій офіційний вираз.

Тлумачення є невід'ємною частиною правозастосування, адже не з'ясувавши зміст норми її неможливо застосувати. Лукашук І.І. вказує, що тлумачення є складним творчим процесом, що вимагає знань і досвіду. Тлумачення обґрунтовано вважається і наукою, і мистецтвом.

                У практиці реалізації міжнародних договорів проблема тлумачення набуває усе більшої питомої ваги. До питання тлумачення міжнародних договорів зверталися в своїх роботах ще Г. Гроцій, Е. Ваттель, Р.Філімор, А.Н.Стоянов., деякі правила тлумачення розглядалися Ф.Ф. Мартенсом, Дж. Муром, Г. Анцілоті, оскільки ця проблема є надзвичайно багатогранною і багатоаспектною. У науці міжнародного права тлумаченню міжнародних договорів були присвячені роботи М. Ясіна, І.І.Лукашука, О.І.Лукашук, Р.А.Мюллерсона, І.С.Претерського, А.Н.Талалаєва, А.Ф.Черданцева, А. Леонетті, В. Плазі, М. Хільфа, В. Ланге, І.Синклера, П. Ретера, Т. Елайєса. Сучасна українська наука міжнародного права також приділяє увагу проблемам тлумачення. Тлумачення міжнародного права досліджувалося у фундаментальних роботах учених Інституту держави і права імені В.М. Корецького НАН України В.І. Євінтова, Н.М.Ульянової. Велику роботу в цьому напрямку проводять також представники Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка (О.І. Лукашук). У зв'язку із зазначеним, нам видається доцільним розглядати проблему тлумачення в сенсі її можливого впливу на підвищення ефективності міжнародних договорів на стадіях їх укладення та реалізації.

Зв'язок дисертації з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконане в рамках комплексної наукової програми Київського Національного Університету ім. Тараса Шевченка «Розбудова міжнародних правових, політичних і економічних основ державності України» (№97128), а також науково-дослідної роботи кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Київського національного університету імені Тараса Шевченка «Інтеграція України у світовий та європейський правовий простір" (№ 01БФ048 - 01).