МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ФІЗИЧНОГО ЗАХИСТУ ЯДЕРНИХ МАТЕРІАЛІВ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Світовий розвиток ядерної енергетики спричинив ряд проблем, одна з яких полягає у забезпеченні захисту ядерних матеріалів від несанкціонованого вилучення та використання. Наявність фактів незаконного обігу ядерних матеріалів свідчить про актуальність забезпечення їх схоронності під час зберігання, використання та транспортування. Враховуючи тенденцію до зростання фінансових, наукових та технічних можливостей терористичних організацій, цілком ймовірним є використання терористами ядерних матеріалів як засобу впливу на суспільство.

Щоб запобігти загрозі поширення ядерної зброї та вчинення диверсій чи терористичних актів на ядерних установках, держава повинна створювати відповідну систему фізичного захисту ядерних матеріалів. Разом з тим, створення надійної системи фізичного захисту ядерних матеріалів лише в одній державі не гарантує їй повну безпеку. Пояснюється це тим, що викрадений ядерний матеріал на території держави, де система фізичного захисту не діє або є неефективною, створює потенційну небезпеку його застосування проти життя та здоров’я громадян будь-якої іншої держави. Аналогічною є ситуація, при якій вчинення диверсії проти об’єкта, де розташований ядерний матеріал, може мати негативні наслідки для сусідніх держав. Все це обумовлює необхідність міжнародно-правового регулювання фізичного захисту з метою вироблення уніфікованого підходу до побудови системи фізичного захисту ядерних матеріалів. В цьому зв’язку, Міжнародне агентство з атомної енергії (МАГАТЕ) як міжнародна організація універсального типу, займає особливе становище. Протягом останніх трьох десятиліть під егідою МАГАТЕ було прийнято ряд міжнародних документів з фізичного захисту ядерних матеріалів, головним з яких є Конвенція про фізичний захист ядерного матеріалу 1979 року.

Передбачені міжнародними документами аспекти фізичного захисту ядерних матеріалів неодноразово були об’єктом дослідження багатьох вчених та спеціалістів у сфері нерозповсюдження ядерної зброї, зокрема А.І. Іойриша, О.І. Вавілова, О.С. Молодцової, В.М. Мішаріна, О.Г. Парамузової, Н.А. Тіткова, А.М. Петросьянца, Р.М. Тимербаєва.

Серед західних вчених проблемі міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів присвячені праці А. Бера, Дж. Банна, А. Нільсон, Б. Вейсса, К. Стойбера, Л. Джонсона, Н. Пельцера, Т. Танигуті, В. Тонхаузера.

Проте дослідження цих вчених мали фрагментарний характер, оскільки проблематика міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів, як правило, розглядалась одночасно разом з іншими питаннями нерозповсюдження ядерної зброї. Крім того, у зв’язку з прийняттям у 2005 р. Поправки до Конвенції про фізичний захист ядерного матеріалу 1979 р., актуальним є дослідження її основних положень, які суттєво, порівняно з чинною редакцією Конвенції, змінюють зобов’язання держав щодо забезпечення фізичного захисту ядерних матеріалів.

В українській доктрині міжнародного права проблематика міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів залишається недостатньо дослідженою. Окремі згадування про міжнародно-правове регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів містяться в підручнику Л.Д. Тимченка «Международное право», опублікованому в 1999 році, а також в працях українських вчених, що досліджували питання боротьби з сучасними проявами тероризму. Взагалі варто визнати, що основна увага українських вчених, що займались дослідженнями питань мирного використання ядерної енергії, була зосереджена на вивченні проблем ядерного роззброєння, а також проблем міжнародно-правового регулювання питань забезпечення радіаційної безпеки.

Виходячи з викладеного, актуальним є комплексне дослідження сучасної проблематики міжнародно-правового регулювання фізичного захисту ядерних матеріалів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках планових наукових досліджень кафедри міжнародного права Львівського національного університету імені Івана Франка в контексті теми «Міжнародно-правові аспекти входження України до світового та європейського співтовариства» (реєстраційний № 0102U003572).