МОДЕЛЮВАННЯ СИСТЕМ УПРАВЛІННЯ ЗНАННЯМИ У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Краткое содержание

i)     ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

Перший розділ – “Теоретичні основи та проблеми моделювання систем управління знаннями у вищих навчальних закладах” – присвячений комплексному аналізу існуючих теорій, підходів, методологій з метою з’ясування місця і ролі системи управління знаннями в загальних процесах управління ВНЗ, характеристик та особливостей її функціонування як неподільного об’єкта.

Життєвий цикл знань становить ланцюжок: здобуття – трансфер – зберігання – актуалізація (підтримка) – використання (через технології та знання персоналу) – старіння й утилізація. Наука та наукові дослідження є сферою здобуття знань, а результати наукової діяльності можуть набувати форми патенту, звіту з НДР, наукових публікацій. Для відтворення наукового потенціалу, для підтримки наукових шкіл та напрямів досліджень необхідне фінансування наукової галузі в розмірі не менше ніж 1% ВВП. Для здатності науки забезпечувати зростання економіки за рахунок впровадження нових технологій та інновацій потрібно не менше ніж 1,7% ВВП. Цього критерію Україні не вдалося досягти: середній рівень сукупного фінансування наукової сфери коливався близько 1,1%, а протягом останніх п’яти років становить менше ніж 1% – 0,96% у 2006 р., 0,85% – у 2009 р., 0,87% – у 2010 р. Бюджетне ж фінансування становить 0,3–0,4% ВВП. Як відомо, підтримка науки виступає однією із складових суверенітету держави, оскільки є умовою успішного розвитку економіки в суспільстві, а неспроможність країни забезпечити таку підтримку якраз і є економічним інформаційним бар’єром в управлінні знаннями на рівні держави.

Аналіз, зроблений у розділі, показав, що на сучасному етапі розвитку менеджменту через розрізнені та несистематизовані результати досліджень з питань функціонування СУЗ не завжди використовується єдиний підхід до вивчення різних аспектів управління знаннями, що призводить або до затеоретизованості отриманих результатів, або до заходів, що суттєво не забезпечують функціонування СУЗ у складі менеджменту закладу.

З точки зору онтологічного та гносеологічного аспектів теорії науки визначено зміст понять “система управління знаннями” та “знання”. Показано, що з погляду забезпечення реалізації основних бізнес-процесів ВНЗ “знання” є засобом прийняття рішень на мікрорівні та поділяються на декларативні і процедурні. Оскільки такого роду знання використовуються аналогічним чином як персоналом, так і слухачами (студентами) під час рішення навчальних ситуаційних та інших завдань, можна узагальнити підходи до проблем управління знаннями в закладах освіти.

Аналіз відомих моделей менеджменту освітніми закладами: планування, програмування та бюджетування (СППБ), управління за цілями, бюджетування на нульовій основі, стратегічного планування, бенчмаркінгу, товаризації освіти, менеджменту якості, процесно-орієнтованого менеджменту – дає змогу зробити висновок, що категорія “знання” в цих моделях, як правило, не виділяється та не розглядається як об’єкт управління, тобто управління знаннями на основі максимізації вигод від нагромадження знань