Мохамед Абдулла Хасан Яхлеф Міжнародно-правові проблеми створення митного простору в арабському регіоні

Краткое содержание

У вступі обгрунтовується актуальність та важливість обраної автором теми дослідження; визначаються цілі і задачі дисертації; дається характеристика предмету і методології роботи; розкривається наукова новизна та викладаються основні положення, що виносяться на захист; а також показане теоретичне і практичне значення дисертації.

В першому розділі “Міжнародне митне право й економічна інтеграція держав” приділена особлива увага розгляду поняття, визначення і юридичного змісту митного права як частини національної системи права. Зокрема, проводиться правовий аналіз наукової літератури і законодавчої практики в даній сфері, на підставі чого робиться висновок про певну спірність серед юристів-теоретиків щодо місця, яке займає митне право в системі національного права.

В першому параграфі розглядається точка зору радянської правової доктрини, що характеризує митне право в якості підгалузі адміністративного права, а також підходи деяких західних дослідників, що розглядають митне право як складову частину фінансового права (Угорщина, Франція), міжнародного економічного права (Чехія, Словаччина), торгового й інших галузей права.

Теоретичну основу дисертації складають праці таких юристів-міжнародників, як Тункін Г.І., Сандровський К.К., Богуславський М.М., Борисова К.Г., Висоцький О.Ф., Колосов Ю.М., Бардін М.П., Літкевич В.С., Шибаева Е.А., Кузнєцов В.І. та ін.

В дисертації широко використовуються також праці західних юристів-міжнародників, наприклад, Лангхаммера Р.І., Скотта Д., Френклін Р.Рут, Харрел А., Альберто ван Клаверин та ін., а також арабських істориків та юристів, таких як Брахимі А.Х., Сулейман Альмунзирі, Гасан Музахем, Аль-Муафі Адальхамід, Санг Юсуф Абдулла, Мусаід Алі Осман, Мурад Ахмед, Аль-Хариси Юніс Салех та ін.

При написанні дисертації були використані матеріали з інформаційних баз Inte et. Крім цього, автор широко користувався офіційною міжнародною статистикою ООН, МВФ, МБРР, ГАТТ, Ліги арабських держав, Арабського фонду економічного і соціального розвитку, Арабського валютного фонду та інших авторитетних джерел.

Нормативну базу дисертації становлять Генеральна Угода по тарифам і торгівлі 1974 р. (Угода ГАТТ) із чисельними додатковими нормами, прийнятими в наступні роки; Марракешська угода про створення Всесвітньої Торгової Організації 1995 р. (угода про ВТО), а також двосторонні та багатосторонні угоди, що регулюють міжарабське економічне і митне співробітництво (Статут Ліги арабських держав 1945 р., Угода про прийняття погодженої таблиці митних тарифів 1956 р., Договір про економічну єдність арабських країн 1957 р., Договір про створення Арабського спільного ринку 1965р., Угода про взаємне надання всім державам-членам АСР принципу найбільшого сприяння 1968 р., Багатостороння довгострокова торгова домовленість 1978 р., Угода про загальний арабський розвиток 1980 р., Угода про полегшення та розвиток торгового обміну між арабськими країнами 1982 р., Декларація про створення розширеної Арабської зони вільної торгівлі 1997 р., Робоча програма заохочення та розвитку торгового обміну між арабськими країнами 1997 р. та ін.)

Дисертантом проводиться власний аналіз цього правового явища і шляхом дослідження цілої групи критеріїв (наявність специфічного предмету правового регулювання, особливого юридичного режиму, об'єкта, різноманітних категорій суб'єктів, достатнього обсягу нормативно-правового матеріалу) робиться висновок про необхідність виділення митного права в самостійну національну галузь права, що являє собою систему юридичних інститутів і норм, які регулюють відносини в сфері митної справи.

В другому параграфі приділяється особлива увага розгляду природи міжнародного митного права в складі міжнародного публічного права, його особливості, основні поняття, категорії й інститути. Оскільки міжнародне митне право знаходиться на сучасному етапі в стадії становлення, то питання про виділення його в окрему систему являє собою достатню складність. Для визнання цієї системи правових норм в якості особливої галузі міжнародного права дисертантом досліджуються питання наявності в неї специфічної об'єктно-предметної сфери дії, значного обсягу нормативно-правового матеріалу, відповідність суб'єктного складу учасників вимогам, що висуваються для суб'єктів міжнародного права, наявність спеціальних принципів і норм, що регулюють побудову нової галузі міжнародного права, поділ нормативного комплексу на інститути і підгалузі в рамках цієї галузі, наявність власних джерел, що виступають одночасно джерелами загального міжнародного права; глобальність і актуальність нової галузі права, а також зацікавленість суспільства в її виділенні в рамках системи міжнародного права.

На підставі цього міжнародно-правового аналізу робиться висновок про те, що міжнародне митне право є окремою, самостійною галуззю сучасного міжнародного публічного права, яке являє систему міжнародно-правових норм, що регулюють відносини між суб'єктами міжнародного права в сфері їх міжнародного митного співробітництва.

У третьому параграфі показано, що основні тенденції в здійсненні зовнішньої митної політики в сучасній загальній системі держав зводяться до того, що більшість країн світу беруть участь в розробці та укладенні універсальних багатосторонніх договорів щодо організації митного співробітництва з метою узгодження та вдосконалення організаційних форм їхньої діяльності в галузі міжнародних митних відносин. Серед цілої групи діючих в світі подібних універсальних міжнародних організацій (Міжнародної Ради митного співробітництва, Міжнародного Союзу публікації митних тарифів і ін.) автором особливо виділяється Генеральна угода по тарифам і торгівлі (ГАТТ), що представляє собою міжнародну багатосторонню угоду з питань митних тарифів і митної політики та закріплює правові норми і принципи, якими повинні керуватися держави-учасниці у своїх взаємних торговельних відносинах.

Автором аргументується особлива роль у розвитку міжнародного митного права Уругвайського раунду переговорів ГАТТ, який означав реорганізацію в загальній системі торгового обміну і митного регулювання, і надав нормам, що регулюють міжнародні економічні і пов'язані з ними митні відносини, глобального та універсального характеру. Ця реорганізація в системі торгових обмінів і митного регулювання має на меті проведення подальшої багатосторонньої лібералізації, що передбачає скасування певних видів митних і немитних бар'єрів, відкриття ринків країн-учасниць, їх зобов'язання більше не використовувати протекціоністські засоби й ін.

Як показано в четвертому параграфі, головним результатом проведення Уругвайського раунду переговорів ГАТТ стало прийняття Генеральної угоди по торгівлі послугами (ГАТС), сфера застосування якої містила в собі як сервісні галузі, так і види угод в сфері послуг, а також поступову трансформацію системи ГАТТ/ГАТС до Всесвітньої торгової організації (ВТО), що являє собою міжнародну правову платформу лібералізації світової торгівлі і рішення всього обсягу пов'язаних із цим митних питань.

ВТО була створена на базі ГАТТ із новими аспектами діяльності, такими як торгівля послугами, інвестиції, торговий аспект прав інтелектуальної власності, взаємозв'язок торгівлі й навколишнього середовища, та інші питання торгового життя світового співтовариства. Серед головних цілей ГАТТ / ВТО  особливе місце займають питання поступового зниження діючих у світовій торгівлі митних тарифів та інших видів обмежень з метою продовження послідовного процесу лібералізації багатосторонньої торгівлі, що обумовлює особливу роль ГАТТ / ВТО в здійсненні митного співробітництва між державами всього світу.

В другому розділі “Форми економічної інтеграції держав та їх митно-правові аспекти” автором розкривається поняття самої економічної інтеграції і характеризуються всі її послідовні етапи з точки зору  прийнятих у міжнародному митному праві основних підходів і критеріїв.

Інтеграції, в якості вищої і порівняно нової форми міждержавної економічної взаємодії, історично й організаційно передують декілька етапів, що послідовно проходять держави, які вступають у процес тісної економічної взаємодії. В міжнародному митному праві виділяють такі етапи економічної інтеграції, як: створення системи преференційних тарифів; створення зони вільної торгівлі; створення митного союзу; створення спільного ринку; повноцінне інтеграційне співробітництво (економічний союз).

В першому параграфі докладно аналізуються міжнародно-правові форми і принципи економічної інтеграції європейських країн, держав Латинської Америки, північноамериканське інтеграційне об'єднання, створення митного союзу на пострадянському просторі, насамперед, з погляду їх митно-правових аспектів діяльності.

Обрана автором схема дослідження дозволяє проводити аналіз за “висхідною” лінією, тобто йти від найбільш простих форм (початкових етапів) економічної інтеграції - системи преференційних тарифів і зон вільної торгівлі до кінцевої цілі інтеграції - досягненні повноцінного інтеграційного співробітництва в рамках економічного союзу.

В даний час в результаті регіональної консолідації в Латинській Америці сформувалася ціла система організацій та багатосторонніх відносин, кожна складова яких являє собою різноманітну форму інтеграції.

На першому ступені інтеграційного розвитку знаходиться Латиноамериканська асоціація інтеграції (ЛАІ), яка є яскравим прикладом системи преференційних тарифів. Аналіз діючих у регіоні угод дозволяє зробити висновок про те, що на сьогоднішній день характерним для неї є наявність цілої групи подібних регіональних преференційних договорів міжнародно-правового характеру, митні поступки в яких надаються країнами-учасницями на взаємній основі.

На стадії утворення зони вільної торгівлі знаходяться три субрегіональні проекти Латинської Америки - Центральноамериканський спільний ринок (ЦАСР), Карибське товариство та Карибський спільний ринок (КАРИКОМ), Андський пакт (АП), а також Північноамериканська зона вільної торгівлі (НАФТА), створена на північноамериканському континенті.

Незважаючи на деякі особливості виділених автором підходів до побудови і розвитку зони вільної торгівлі в цих окремо взятих регіонах (що пояснюється рівнем розвитку держав, які беруть участь в інтеграції й ін. причинами), для всіх зазначених об'єднань спільною характеристикою є наявність таких рис: а) структура і діяльність організацій відповідають основним вимогам, що висуваються у міжнародному митному праві до такої форми економічної інтеграції, як “зона вільної торгівлі”; б) країни-учасниці ведуть активну роботу щодо скасування взаємних торгових бар'єрів шляхом відміни мит та кількісних обмежень на товари зі своїх територій; в) одночасно державами-членами зберігається свобода дій в економічних зв'язках із третіми країнами.

Проведений автором аналіз діяльності всіх вищезазначених інтеграційних об'єднань дозволяє зробити висновок про те, що на відміну від латиноамериканських моделей НАФТА спрямована далі від торгівлі товарами до торгівлі послугами, і переходить від торгівлі до прямих іноземних інвестицій. Регламентація митних відносин у рамках НАФТА також відрізняється цілою низкою специфічних рис, у тому числі встановленням низьких тарифів на тристоронню торгівлю та скасуванням більшості нетарифних торгових бар'єрів в рамках НАФТА.

В другому параграфі відзначається, що найбільш яскравими прикладами митних союзів на сучасному етапі розвитку міжнародної системи виступають економічне інтеграційне об'єднання МЕРКОСУР у Латиноамериканському регіоні  і митний союз п'ятьох держав СНД, що діє на пострадянському просторі.

В результаті дослідження історії розвитку і сучасного етапу діяльності спільного ринку країн південного конусу (МЕРКОСУР), автор робить висновок про те, що це об'єднання є найбільш динамічним інтеграційним угрупованням на південноамериканському континенті. МЕРКОСУР являє собою повноцінний митний союз, державами-членами якого усунуті взаємні торгові бар'єри, а також заснована єдина система зовнішніх митних бар'єрів і загальних мит стосовно третіх країн. Його членами сформовані єдиний митний простір та поступово розвиток взаємодії держав ведеться в напрямку створення спільного ринку.

Аналіз широкого спектру нормативно-правового матеріалу, що лежить в основі створення та діяльності Митного Союзу п'ятьох держав СНД і практично здійснюваних кроків на шляху формування єдиного митного простору в рамках території його держав-членів, дозволяють автору зробити висновок про існування в регіоні вже достатньо оформленого правового утворення, що має значний потенціал для свого розвитку в майбутньому. Проте на сьогоднішній день воно знаходиться лише на стадії зони вільної торгівлі, а не повноцінного митного союзу, прийнятого в міжнародному митному праві.

В результаті аналізу, проведеного в третьому параграфі, автор приходить до висновку, що найбільш очевидним та переконливим підтвердженням об'єктивної природи і практичної доцільності інтеграції став досвід Західної Європи, де були досягнуті вражаючі результати, які підтверджують слушність обраного напрямку розвитку.

З моменту створення Європейського Союзу, одним із головних складових елементів формування спільного ринку в регіоні виступає Митний Союз ЄС. Автор робить висновок про те, що саме Митний Союз став тією основою, на якій була можлива реалізація всіх загальних політик Європейського Співтовариства.

За роки свого майже п'ятидесятилітнього функціонування державами-членами ЄС пройдений шлях від власне митного союзу до повноцінного інтеграційного співробітництва, що стає можливим шляхом формування в його рамках економічного, валютного і політичного союзу.

В третьому розділі “Міжнародно-правові питання створення і діяльності Арабського спільного ринку” проводиться комплексний аналіз особливостей розвитку митних систем окремих арабських держав; автор всебічно розглядає існуючі в арабському регіоні різноманітні форми регіональної і субрегіональної економічної інтеграції, приділяючи особливу увагу митно-правовим аспектам їхньої діяльності. В розділі виявляється специфіка тенденцій, властивих арабським інтеграційним процесам; автор зупиняється на більш детальному аналізі сучасного етапу розвитку інтеграційного процесу в регіоні шляхом характеристики міжнародно-правових актів, що оформляють Арабську зону вільної торгівлі. І, нарешті, аналізуючи основи, принципи діяльності і характерні риси існуючих у світі різноманітних форм економічної інтеграції держав, автором виявляються можливі елементи, що можуть становити інтерес для подальшого розвитку процесу інтеграції та створення єдиного митного простору (Арабського спільного ринку) в арабському регіоні.

В  першому  параграфі  відзначається,  що  останнє  десятиліття ХХ ст. характеризувалося поступовим переходом від глибокої політичної конфронтаційності окремих арабських держав, яка призводила до довгострокової ізоляції та замкнутості національних економік, до налагодження відкритого всебічного міжнародно-правового співробітництва в зовнішньоекономічній сфері, і як результат - в сфері митної справи, насамперед, у рамках арабського регіону.

Протягом багатьох десятиліть країни регіону внаслідок відмови від участі в міжнародному митному співробітництві, ізольованості від таких міжнародних організацій, як ГАТТ/ВТО й інших авторитетних організацій, залишалися поза світовим митним процесом. Тільки в середині 90-х років у зв'язку з поступовим налагодженням ефективного міжнародного співробітництва арабських країн в галузі митної справи, починають докорінно змінюватися зміст та самий образ митного права окремих арабських держав, які в тій або іншій мірі поступово набувають рис цивілізованості та інтегрованості в загальні міжнародні процеси.

Автор звертає увагу на існування значних розходжень в системах митного регулювання арабського регіону на сучасному етапі розвитку, проте паралельно виділяє і характерні для “арабської митної системи” в цілому спільні моменти.

Особливістю сучасної зовнішньоторговельної політики всіх арабських держав, органічною частиною якої виступає митна політика, є широке використання ними різноманітних засобів тарифних і паратарифних механізмів регулювання зовнішньої торгівлі з метою скорочення імпорту і стимулювання експорту.

Автором аналізується властивий митним органам арабських держав фіскальний характер діяльності та віднесення цих органів до підпорядкованості міністерств фінансів, економіки або зовнішньої торгівлі, до складу яких входять митні управління цих країн.

До наступних особливостей систем митного регулювання арабських країн відноситься широко використовуваний у державах регіону інститут вільних економічних зон і прирівнюваних до нього інститутів зон вільного підприємництва, промислового розвитку і вільних торгових зон, в рамках яких діє особливий режим митного регулювання.

На цьому етапі розвитку митного права більшості арабських держав для них характерно, подібно всім іншим країнам, що розвиваються, прагнення до налагодження ефективного співробітництва в сфері митної справи не тільки в рамках арабського регіону, але й на міжнародному рівні (наприклад, в рамках універсальної міжнародної організації ГАТТ / ВТО), що дозволить їм стати повноправними учасниками сучасної міжнародної економічної системи в цілому.

В другому параграфі аналізується значення міжнародного права в регулюванні митного співробітництва держав арабського регіону, а також досліджується роль міжнародних організацій у налагодженні ефективного економічного та митного співробітництва в регіоні; проводиться аналіз економічних угод арабських країн, укладених ними в рамках даних організацій.

Автор приділяє особливу увагу діяльності такої регіональної організації, як Ліга арабських держав, а також арабських організацій субрегіонального характеру - Ради співробітництва країн Перської затоки та Союзу Арабського Магрибу. Вибір автора визначався значною увагою цих організацій до питань регулювання митних відносин їх держав-членів.

Як показує вивчення діяльності ЛАГ та її спеціалізованих установ, саме в її рамках знайшла свою реалізацію ідея арабської єдності, яка отримала своє практичне закріплення в створенні Арабської зони вільної торгівлі, що являє собою перший етап на шляху створення в майбутньому єдиного митного простору в регіоні - Арабського спільного ринку.

Характеризуючи в цілому діяльність арабських організацій субрегіонального характеру, автор приходить до висновку про існування в рамках Союзу Арабського Магрибу утворення, яке знаходиться на перехідному етапі розвитку - від зони вільної торгівлі до повноцінного митного союзу; що стосується діяльності Ради співробітництва арабських держав Перської затоки. Незважаючи на деякі протиріччя, що існують в його рамках, налагодження ефективного митного співробітництва в регіоні складає одну з головних цілей його діяльності.

Найбільш значним кроком інтеграційних зусиль всього арабського світу за останню половину століття стало створення в регіоні Арабської зони вільної торгівлі (АЗВТ), що об'єднала в собі 18 арабських країн.

В третьому параграфі грунтовно аналізуються міжнародно-правові акти, що лежать в основі створеного в регіоні даного інтеграційного об'єднання, головними серед яких є Угода про заохочення і розвиток торгового обміну між арабськими країнами 1982 р., Рішення ЭКОСОР №1248 від 13.09.95. і №1271 від 6.03.96. про заохочення та подальшу реалізацію “Угоди про заохочення і розвиток торгового обміну між арабськими країнами 1982 р.”, Рішення Каїрського самміту від 21-23. 06.96. про спільні зусилля Ліги арабських держав і ЭКОСОР із метою сприяння створенню Арабської зони вільної торгівлі, Декларація про створення розширеної Арабської зони вільної торгівлі 19.02.97 р. і Робоча програма заохочення і розвитку торгового обміну між арабськими країнами від 19.02.97 р.

Відповідно до цих угод, формування Арабської зони вільної торгівлі являє собою перший етап у загальній схемі Програми інтеграції держав даного регіону, завершення побудови якого планується 1 січня 2007 р. На другому етапі інтеграції передбачається створення митного союзу. Кінцевою ж метою арабської інтеграції, як це визначено в програмних документах, є створення Спільного ринку, алгоритм формування якого повинний базуватися на досвіді міжнародних інтеграційних процесів.

В дисертації докладно розглядається хід проведення підготовчого і початкового етапів створення АЗВТ, аналізуються причини невирішеності деяких задач, а також досягнуті успіхи в обраному напрямку.

В четвертому параграфі на основі проаналізованого правового і фактичного матеріалу автором робиться висновок про те, що Арабська зона вільної торгівлі є прикладом своєрідної моделі економічної інтеграції держав і в той же час специфічною регіональною системою митного регулювання. Обрана арабськими державами модель правового регулювання їх митного співробітництва має чимало спільних рис, насамперед, із подібними формуваннями, створеними країнами, що розвиваються, в регіоні Латинської Америки. Одночасно, орієнтація більшості арабських країн на ринковий шлях розвитку і встановлення ними ефективних координаційних відносин із країнами Західної Європи і США істотно вплинули на формування в рамках АЗСТ механізму регулювання митного співробітництва, аналогічного деяким функціонуючим механізмам в рамках НАФТА, СНД і ЄС.

Для подальшого розвитку економічної інтеграції арабських країн необхідне послідовне вдосконалення всіх її правових механізмів, при цьому важливо вміло використовувати позитивний досвід інших інтеграційних об'єднань як розвинутих країн, так і тих, що розвиваються, з урахуванням специфіки самого арабського регіону.