МОНІТОРИНГ ТА ДІАГНОСТИКА ДІЯЛЬНОСТІ ПІДПРИЄМСТВ ХАРЧОВОЇ ПРОМИСЛОВОСТІ: ТЕОРІЯ, МЕТОДОЛОГІЯ, ПРАКТИКА

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі «Теоретичні основи моніторингу і діагностики діяльності підприємств харчової промисловості» досліджено теоретичні засади управління діяльністю підприємств, сутність стійкості розвитку як цільової функції управління діяльністю підприємств харчової промисловості, наукові основи розвитку моніторингових систем в управлінні, діагностику в системі управління економічними системами.

Обґрунтовано, що підприємство харчової промисловості є складною сукупністю взаємозалежних систем, кожній з яких притаманна певна функція, які діють відповідно до завдань організації і відіграють важливу роль у її сталому функціонуванні. Підприємство харчової промисловості, як будь-яка система, може мати стійкий чи нестійкий стан. Стійкість, як найбільш загальна характеристика діяльності підприємства, визначається як рівновага системи протягом тривалого періоду часу, тобто – здатність економічної системи забезпечувати перехід з одного рівноважного стану в інший за рахунок свого адаптування до рівноваги й стійкості зовнішнього середовища.

Економічна стійкість підприємства – це збалансований стан економічних ресурсів, який забезпечує стабільний рівень прибутковості і належні умови для розширеного відтворення на основі зростання прибутковості і капіталу на тривалу перспективу з урахуванням зовнішніх і внутрішніх чинників в умовах припустимого рівня ризику. Рівень економічної стійкості підприємства свідчить про його спроможність адекватно реагувати на зовнішні й внутрішні зміни. Економічна стійкість, з одного боку, є наслідком виробничо-комерційної, інноваційної, фінансової діяльності підприємства, з іншого є умовою успішного здійснення названих видів діяльності. Економічну стійкість слід розглядати як стан динамічного розвитку харчового підприємства, коли соціально-економічні параметри, які його характеризують, за будь-якої мінливості зовнішнього і внутрішнього середовища зберігають економічну рівновагу на тому чи іншому її рівні. Даний підхід до розгляду економічної стійкості сприяє розкриттю сутності економічної стійкості підприємства не лише з позиції статичного підходу, але і у динаміці, під час його функціонування.

Авторське розуміння стійкого розвитку являє собою таке трактування стану системи підприємства або її окремих елементів, при якому вони здатні утримувати рівновагу своєї внутрішньої структури й динаміки в кожний окремий проміжок часу, тобто у випадку відхилення від стійкості свого розвитку система зберігає свою цілісність у протиборстві із зовнішніми й внутрішніми негативними впливами.