НАУКОВО-ТЕХНІЧНА ПІДГОТОВКА ВИРОБНИЦТВА МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА НА ЗАСАДАХ РЕЗЕРВУВАННЯ РЕСУРСІВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертаційної роботи, визначено мету та основні завдання, об’єкт та предмет, теоретичну та методологічну базу дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення одержаних результатів щодо здійснення науково-технічної підготовки виробництва на засадах резервування.

У першому розділі «Теоретичні та прикладні засади здійснення НТПВ машинобудівних підприємств» розкрито сутність науково-технічної підготовки виробництва та особливості управління нею, досліджено специфіку планування та організування НТПВ, резервування ресурсів як бази розвитку науково-технічної підготовки виробництва.

Ґрунтовне дослідження різноманітних підходів щодо тлумачення науково-технічної підготовки виробництва засвідчило, що зазвичай її ототожнюють із технічною підготовкою та розглядають як комплекс науково-технічних робіт. На основі систематизації та узагальнення поглядів вітчизняних та зарубіжних вчених-економістів зроблено висновок, що категорію «науково-технічна підготовка виробництва» слід трактувати як поєднання двох видів підготовок ‑ науково-дослідної та технічної, кожна із яких є сукупністю різноформатних робіт. Зокрема, науково-дослідна підготовка передбачає проведення фундаментальних та прикладних досліджень, а технічна підготовка охоплює здійснення проектно-конструкторських та проектно-технологічних робіт із коригуванням конструкторської та технологічної документації, виготовлення дослідного зразка та його випробування.

Узагальнення літературних джерел за проблемами здійснення НТПВ продемонструвало, що з позицій менеджменту цій сфері в діяльності машинобудівних підприємств відведено недостатньо уваги. Використовуючи відомі в літературі підходи до управління процесами, об’єктами та явищами, управління НТПВ пропонується трактувати як конкретну функцію менеджменту, реалізація якої відбувається за допомогою використання загальних функцій (планування, організування, мотивування, контролювання та регулювання).

В процесі управління НТПВ вкрай важливим є вдалий вибір стратегії та тактики її здійснення, тобто виокремлення основного напрямку розвитку та шляхів його досягнення, що є ключовими елементами планування науково-технічної підготовки. При плануванні НТПВ неодмінно слід оцінити власні можливості підприємства щодо виконання робіт науково-технічного характеру, тобто врахувати як наявність та достатність ресурсного забезпечення, фінансових можливостей, так і відповідність структури управління та комунікаційних зв’язків цілям, які ставляться при здійсненні НТПВ. На основі узагальнення літературних джерел доведено необхідність використання програмно-цільового підходу в процесі планування НТПВ та використання матричних організаційних структур управління, які не потребують формування окремих підрозділів чи служб, а передбачають створення координаційних центрів із функціональних керівників, яким надаються повноваження в межах конкретного проекту.

Під час управління науково-технічною підготовкою виробництва необхідно звертати увагу на специфіку функціонування конкретного підприємства, тобто зважати на особливості його діяльності, які визначаються певними параметрами. До таких параметрів доцільно віднести масштаб підприємства (мале, середнє, велике), тип виробництва (одиничне, серійне, масове) та вид виконуваних робіт з НТПВ. Залежно від зазначених характеристик розвинуто модель із закріплення робіт з НТПВ