У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації; визначено мету, основні задачі, об’єкт, предмет та методи дослідження, сформульовано наукову новизну та практичне значення роботи, наведено дані щодо їх апробації, структури та обсягу дисертаційної роботи.
У першому розділі «Теоретико-методологічні основи обліку і аналізу фінансових результатів діяльності підприємств готельного господарства» досліджено економічну сутність фінансових результатів в історичному аспекті, розглянуто сучасний стан обліку фінансових результатів на підприємствах готельного господарства; систематизовано методи обліку витрат та їх вплив на фінансовий результат; критично проаналізовано нормативно-правове забезпечення регулювання діяльності підприємств готельного господарства.
У цілому для сучасного етапу розвитку діяльності готельного господарства характерні такі тенденції: активізація господарської діяльності, пожвавлення туристичних потоків та підвищення ефективності використання місткості готелів; подальше роздержавлення підприємств готельного господарства та збільшення їх присутності на ринку приватного капіталу.
Доведено, що у вузькому трактуванні поняття “готельна послуга” пов’язано з наданням місця для тимчасового проживання в номері певної категорії, а в широкому – є комплексом послуг у вигляді “готельного продукту”, до складу якого включаються: основні готельні послуги, інші основні (супутні) послуги та додаткові платні послуги.
Таким чином, послуги підприємств готельного господарства можуть мати комплексний (“пакетний”) характер, тобто крім основної їх складової – надання місця проживання, до вартості проживання можуть бути включені: сніданок, напівпансіон, пансіон, медичний пакет, спортивний пакет, відвідування басейну, фітнес-центру тощо. Комплексна послуга коштує дешевше, ніж придбання всіх включених до неї складових окремо. Це зацікавлює клієнта, а готель, в свою чергу, отримує додаткову вигоду та збільшує кінцевий позитивний фінансовий результат діяльності.
Аналіз облікової практики підприємств готельного господарства свідчить, що характерні риси готельних послуг, серед яких запропоновано виокремлювати такі: одночасність виробництва та споживання; неможливість зберігання; нематеріальний і сезонний характер; залежність від інституціональних та внутрішніх факторів; відносно велика частка постійних витрат; терміновість обслуговування; експорт послуг; поєднання оплатного та безоплатного надання послуг суттєво впливають на організацію обліку та аналізу фінансових результатів. Це підтверджує необхідність їх врахування при вдосконаленні обліково-аналітичного забезпечення управління.
Вивчення технологічного процесу надання готельних послуг дало змогу запропонувати використання методу обліку за неповною (обмеженою) собівартістю готельних послуг, що дає змогу покрити частину постійних витрат підприємства готельного господарства та сприяє покращанню загального фінансового результату.
На основі проведених досліджень виявлено недосконалість обліку фінансових результатів в умовах комплексного характеру готельних послуг та визначено необхідністьйого нагальної реорганізації відповідно до вимог управління основною діяльністю в ринкових умовах. За таких обставин виникає потреба у:розробленні практичних рекомендацій щодо методики формування фінансових результатів в умовах комплексного (“пакетного”) характеру послуг; проведенні перепідготовки та підвищення кваліфікації персоналу бухгалтерських служб із врахуванням тенденцій сучасних інформаційних технологій в обліку для готелів;поглибленні співробітництва в рамках франчайзингових договорів про співпрацю з міжнародними готельними мережами та професійними організаціями інших держав світу.
У другому роздiлi «Методика та організація обліку фінансових результатів в умовах спектрального характеру створення вартості комплексної послуги» досліджено організацію обліку в управлінні фiнансовими результатами та надано рекомендації щодо її удосконалення; критично проаналізовано сучасний стан обліку фiнансових результатiв та розроблено пропозиції для підвищення його ефективності шляхом реформування системи рахунків та введення аналітичних рахунків за видами внутрішніх фінансових результатів в умовах спектрального характеру комплексної послуги, що надасть більшої інформативності внутрішній звітності.
Спектральний зв'язок запропоновано трактувати як зв'язок, за якого вартість комплексної послуги формується за умов, коли всі самостійні структурні підрозділи-продавці (СПА-центр, служба харчування) взаємодіють із структурним підрозділом-покупцем (номерним фондом) не як послідовність ланок у формуванні вартості комплексної послуги, а як спектральна дволанковість. На рівні І-ї ланки знаходяться всі сегменти відповідальності (підрозділи-продавці), що крім надання основних та супутніх готельних послуг мешканцям готелю можуть реалізовувати додаткові послуги стороннім відвідувачам, а на ІІ-й ланці розташований сегмент відповідальності, який виступає підрозділом-покупцем.
Оскільки підприємства готельного господарства, крім основного виду діяльності – надання місця тимчасового проживання, надають широкий спектр додаткових послуг, то розглядати їх тільки як підприємства житлово-комунального господарства некоректно, адже такий показник, як собівартість однієї людино-доби містить корисну інформацію для управління витратами готелю тільки відносно послуги розміщення в номері. Водночас доцільним є здійснення диференційованого розподілу людино-діб в залежності від типу номера.
Таким чином встановлено, що між собівартістю і якістю готельних послуг існує певний взаємозв’язок. Тому для підприємств готельного господарства в якості об’єкта калькуляції доцільно використовувати вид послуги. Калькулювання собівартості за видами послуг сприятиме прогнозуванню економічної доцільності подальшого надання одних або інших послуг та встановлення для них оптимальних цін.
Широкий спектр послуг підприємств готельного господарства зумовлює потребу в розподілі витрат за місцями їх виникнення (основними, допоміжними, додатковими та загальногосподарськими). Облік витрат підприємств готельного господарства за місцями їх виникнення в свою чергу покращить умови для калькулювання собівартості кожного виду готельних послуг, а місця виникнення витрат стануть об’єктами аналітичного обліку витрат на послуги за статтями калькуляції.
Зосередження уваги на першочергових джерелах доходів (зонах дохідності (ЗД)) підприємств готельного господарства дозволяє ефективно оцінити структуру доходів у цілому, а також розмір доходів від надання додаткових послуг у системі бухгалтерського обліку (рис. 1).
Аналіз порядку відображення інформації про доходи від надання готельних послуг за зонами дохідності дав змогу виокремити два напрями збуту послуг таких зон дохідності, як служба харчування та СПА-центр і запропонувати порядок їх відображення на рахунках обліку та розкриття інформації щодо них в облікових регістрах. Це забезпечить якісне підвищення ефективності оцінки доходів від надання місця проживання (зони дохідності – номерний фонд) та додаткових послуг у системі бухгалтерського обліку.
Під час реалізації послуг СПА-центру та служби харчування мешканцям готелю може надаватися система знижок. Крім того, їх послуги можуть бути вже заздалегідь включені до вартості проживання (як складові “пакета послуг”). Це обумовлює формування тісного взаємозв’язку між зонами дохідності підприємств готельного господарства.
Для визначення доходу від реалізації послуг проживання із одержаної виручки від реалізації комплексних послуг вираховується вартість “пакетних” послуг інших додаткових структурних підрозділів підприємства готельного господарства, що зумовлює необхідність удосконалення облікових регістрів. З цією метою розроблено аналітичну відомість 6.1. до розділу І Журналу 6, практичне застосування якої сприятиме поглибленню аналітики стосовно обліку доходів додаткових структурних підрозділів, послуги яких заздалегідь включено до вартості проживання.
Доведено необхідність внесення змін до розділу І Журналу 5, в якому запропоновано інформацію по кожному субрахунку фінансових результатів подавати у згорнутому вигляді із зазначенням посилання на відповідну відомість аналітичного обліку.
