ОБЛІК І АНАЛІЗ ЗОБОВ’ЯЗАНЬ БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ: МЕТОДИКА ТА ОРГАНІЗАЦІЯ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В процесі господарської діяльності підприємств активізуються їхні економічні взаємовідносини з іншими суб’єктами ринку, в тому числі фізичними особами та державними органами, які зумовлюють виникнення зобов’язань. Будучи джерелом формування та фінансування активів, останні виконують важливу роль у господарській діяльності підприємств, зокрема будівельної галузі. Здійснюючи суттєвий вплив на фінансову стійкість і платоспроможність суб’єктів господарювання, зобов’язання з огляду на динамічний характер потребують ефективного управління грошовими потоками, контролю за фактичним станом розрахунків. Це уможливлюється на основі достовірної, якісної та адекватної інформації про заборгованість, яка формується в системі бухгалтерського обліку.

Недостатня теоретична розробка питань визнання зобов’язань, розбіжності щодо їхнього визначення у правовому та обліковому полі, недосконалість методики відображення заборгованостей у регістрах бухгалтерського обліку і фінансовій звітності характеризують цей вид пасивів як одну з найбільш складних ділянок облікового процесу. Дослідження ускладнюється через різноманітність видів зобов’язань, методів їхнього погашення, велику кількість суб’єктів та об’єктів. Водночас чіткі організація і методика обліку дають змогу забезпечити отримання об’єктивної інформації для аналізу зобов’язань, проведення якого сприяє ефективному управлінню діяльністю підприємств, підтриманню їхньої фінансової стійкості та платоспроможності на високому рівні.

Проблемам обліку й аналізу зобов’язань присвячено багато праць учених-економістів. Вагомий внесок у їхнє вирішення зробили такі вітчизняні та зарубіжні науковці, як Х. Андерсон, Ф.Ф. Бутинець, А. Велш Глен, С.Ф. Голов, В.Г. Гетьман, А.М. Герасимович, І.П. Житна, З.В. Задорожний, Л.М. Кіндрацька, Д. Колдуелл, Ю.А. Кузьмінський, Я.Д. Крупка, І.Д. Лазаришина, Б.М. Литвин, Є.В. Мних, Б. Нідлз, О.В. Олійник, В.Ф. Палій, М.С. Пушкар, В.С. Рудницький, О.В. Соловьова, В.В. Сопко, Н.М. Ткаченко, І.Д. Фаріон, П.Я. Хомин, С.І. Шкарабан, Г. Шорт Даніел.

Проте окремі проблеми обліку й аналізу зобов’язань будівельних підприємств, зокрема їх оцінки, класифікації, умов визнання, методики та організації відповідно до нових вимог, потребують додаткових досліджень з урахуванням організаційно-технологічних особливостей галузі. Це зумовило вибір теми дисертаційної роботи, постановку завдань і вказує на її актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалась відповідно до плану науково-дослідної роботи кафедри обліку і аудиту в інвестиційній сфері Тернопільського національного економічного університету “Дослідження і розробка методики та організації обліку і аудиту діяльності підприємств інвестиційного комплексу” (номер державної реєстрації 0102U007219). Автором підготовлено методику обліку зобов’язань для підприємств інвестиційного комплексу.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є узагальнення теоретичних, методичних і організаційних положень, а також розробка науково-практичних рекомендацій щодо вдосконалення обліку та аналізу зобов’язань будівельних підприємств відповідно до сучасних вимог управління.

Для досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі визначені такі завдання:

–      дослідити економічну суть зобов’язань та окреслити їх місце і роль у структурі джерел утворення активів підприємства;

–      визначити критерії класифікації зобов’язань з метою забезпечення раціонального формування і повного використання інформації для прийняття ефективних управлінських рішень;

–      обґрунтувати методичні підходи до визнання та оцінки зобов’язань, дати пропозиції щодо їхнього вдосконалення з урахуванням вітчизняного і зарубіжного досвіду;

–      проаналізувати наукову обґрунтованість побудови Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій в частині обліку зобов’язань;

–      оцінити діючий порядок відображення зобов’язань у регістрах бухгалтерського обліку та фінансовій звітності і надати пропозиції з його вдосконалення, які б забезпечили отримання точної та повної інформації щодо стану зобов’язань на підприємстві загалом і за їхніми видами зокрема;

–      удосконалити методику аналізу зобов’язань будівельних підприємств з урахуванням змін в його інформаційній базі;

–      розробити методику оцінки платоспроможності будівельних підприємств, враховуючи організаційно-технологічні особливості галузі.

Об’єктом дослідження є процеси розрахунків підприємств будівельної галузі з іншими суб’єктами ринку, що характеризують стан та рух зобов’язань і відображаються в системі бухгалтерського обліку.

Предметом дослідження є методика та організація обліку й аналізу зобов’язань вітчизняних будівельних підприємств.

Методи дослідження. Для забезпечення досягнення поставленої мети в дисертаційній роботі використовувались такі методи економічних досліджень: теоретичного узагальнення, дедукції та індукції, аналізу і синтезу – для розкриття суті зобов’язань як категорії бухгалтерського обліку; причинно-наслідкового зв’язку та абстрактно-логічний – для удосконалення класифікації зобов’язань; моделювання та формалізації – для удосконалення первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку окремих видів зобов’язань та фінансової звітності; логічного моделювання, системного підходу, аналогії – для розробки структурно-логічної схеми порядку визнання зобов’язань та послідовності проведення їх аналізу; порівняльного аналізу – для визначення структури й динаміки зобов’язань будівельних підприємств; деталізації, середніх величин, матричний та детермінованого факторного аналізу – для дослідження впливу зобов’язань на фінансову стійкість і платоспроможність будівельних підприємств.

Теоретичною та методичною основою дисертаційної роботи стали законодавчі і нормативно-правові акти з обліку й аналізу зобов’язань, наукові праці та методичні розробки вітчизняних і зарубіжних учених-економістів, показники Держкомстату України за 2004-2007 рр., а також дані поточного обліку та звітності будівельних підприємств.

Наукова новизна одержаних результатів проведеного дослідження полягає у поглибленні теоретичних положень і вдосконаленні на цій основі методики та організації обліку й аналізу зобов’язань будівельних підприємств. До основних результатів дослідження, що характеризують наукову новизну, належать такі:

вперше:

–      обґрунтовано доцільність диференціювання зобов’язань підприємства за двома напрямками формування: пасиви, прирівняні до зобов’язань (забезпечення наступних витрат і платежів, цільове фінансування від юридичних і фізичних осіб), та зобов’язання, які повною мірою відповідають критеріям їхнього визнання (довготермінові й поточні зобов’язання). Доведено, що частину пасивів балансу, яка не відповідає критеріям визнання зобов’язань, слід зараховувати до капіталу, прирівняного до власного (бюджетне фінансування, субсидії, гранти та доходи майбутніх періодів). Такий поділ сприятиме чіткому розмежуванню різних видів пасивів, що забезпечить створення основи для аналізу раціонального складу джерел утворення господарських засобів;

–      розроблено систему оцінки ефективності використання коштів цільового фінансування при здійсненні будівельно-монтажних робіт на пайових засадах шляхом використання запропонованих формул розрахунку прибутку від додаткового вкладення 1 грн. цільового фінансування, максимального його рівня, який забезпечує зростання обсягів виконаних будівельно-монтажних робіт, та впливу такого фінансування на рентабельність основної діяльності будівельного підприємства;

удосконалено:

–      критерії визнання заборгованості підприємства як зобов’язань. Так, до них віднесено: заборгованість виникла внаслідок минулих подій; ідентифіковано її суб’єкти; існує реально на даний час; неминуче буде погашеною; має визначений термін виконання; визнана підприємством, на яке покладено обов’язок її погасити; її погашення спричинить вибуття з підприємства ресурсів, які втілюють у собі економічні вигоди; її оцінка достовірно визначена. На основі наведених критеріїв побудовано структурно-логічну схему поетапного процесу визнання зобов’язань, що забезпечить уникнення необґрунтованої реєстрації окремих їхніх видів на рахунках бухгалтерського обліку;

–      класифікацію зобов’язань на основі таких ознак: мета залучення; форма залучення; вид діяльності; участь в інвестиційній чи поточній діяльності; вид кредиторів; місце виникнення; характер виникнення; вартість; виконання умов погашення; відповідність критеріям визнання; термін погашення (з деталізацією поточних і довготермінових зобов’язань), що забезпечить більш якісне проведення аналізу такого виду пасивів підприємства;

–      порядок відображення інформації про зобов’язання в системі обліку за рахунок перегрупування рахунків, введення додаткових субрахунків, внесення коригувань до Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій в частині змісту операцій, що узагальнюються на субрахунках 643 “Податкові зобов’язання” і 644 “Податковий кредит”, удосконалення окремих форм первинних документів та регістрів обліку зобов’язань з урахуванням організаційно-технологічних особливостей будівництва;

–      структуру пасиву балансу шляхом виокремлення в ньому таких п’яти розділів: Власний капітал; Капітал, прирівняний до власного; Пасиви, прирівняні до зобов’язань; Довготермінові зобов’язання; Поточні зобов’язання, а також розширення наявних статей у розділах “Довготермінові зобов’язання” і “Поточні зобов’язання”, що забезпечить отримання необхідних аналітичних даних про стан заборгованості на підприємстві для потреб аналізу;

дістало подальший розвиток:

–     дослідження теоретичних положень економічної природи зобов’язань з метою встановлення меж використання цього поняття у правовому і обліковому полі; уточнено формулювання змісту термінів “зобов’язання”, “довготермінові зобов’язання”, що забезпечує глибше розкриття сутності зобов’язань та усуває нечіткість їх класифікації;

–     методичні підходи до розрахунку коефіцієнтів ліквідності з урахуванням особливостей ведення господарської діяльності підприємствами будівельної галузі. На відміну від поширених методик розрахунку, коефіцієнт поточної ліквідності запропоновано визначати шляхом ділення оборотних активів на суму поточних зобов’язань та цільового фінансування; коефіцієнт абсолютної ліквідності – діленням середнього хронологічного значення найбільш ліквідних активів за аналізований період на поточні зобов’язання.

Практичне значення одержаних результатів полягає у розробці науково обґрунтованих методичних рекомендацій щодо вдосконалення організації обліку й аналізу зобов’язань і методики їх здійснення. Отримані результати дослідження спрямовані на підвищення достовірності, оперативності та аналітичності обліку зобов’язань, що сприятиме посиленню ефективності управління грошовими потоками в частині виникнення, стану і погашення заборгованості для забезпечення фінансової стійкості та платоспроможності підприємств будівельної галузі.

Результати дослідження впроваджено у практичну діяльність будівельних підприємств. Зокрема, вони пройшли апробацію у Відкритому акціонерному товаристві “Тернопільбуд” (довідка № 06/311 від 15.06.2007 р.), Закритому акціонерному товаристві “Проектно-будівельне об’єднання “Львівміськбуд” (довідка № 04/329 від 22.02.2007 р.), Товаристві з обмеженою відповідальністю “Домобудівник” (довідка 01-327 від 21.12.2007 р.), Аудиторській фірмі “Консул” (довідка № 625 від 5.04.2007 р.), Товаристві з обмеженою відповідальністю “Добробуд” (довідка від 20.09.2007 р.). Окремі результати використовуються в навчальному процесі Тернопільського національного економічного університету при викладанні курсів “Податковий облік і звітність”, “Організація обліку”, “Фінансовий облік” (довідка від 12.09.2007 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Всі розробки та пропозиції, викладені в  роботі,  виконані

автором особисто.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації знайшли відображення в наукових статтях, а також доповідалися та обговорювалися на міжнародних науково-практичних конференціях: “Обліково-аналітичні системи суб’єктів господарювання в Україні” (м. Львів, 25–26 березня 2005 р.); “Обліково-аналітичні системи: глобальний і національний аспекти” (м. Полтава 16–17 травня 2006 р.); “Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, 22–23 лютого 2007 р.); “Соціально-економічні, політичні та культурні оцінки і прогнози на рубежі двох тисячоліть” (м. Тернопіль, 17 квітня 2007 р.); “ХХІ століття: Наука. Технологія. Освіта” (м. Мукачево, 31 травня – 1 червня  2007 р.); “Економічний і соціальний розвиток України в ХХІ столітті: національна ідентичність та тенденції глобалізації” (м. Тернопіль, 21–23 лютого 2008 р.); всеукраїнських науково-практичних конференціях: “Ефективність інвестиційного процесу в Україні: стан, проблеми і перспективи” (м. Тернопіль, 21 листопада 2005 р.); “Становлення облікової політики в Україні” (м. Тернопіль, 18–19 травня 2007 р.).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 17 наукових праць загальним обсягом 4,34 друк. арк. У наукових фахових виданнях опубліковано 6 статей (2,5 друк. арк.), в інших виданнях – 11 робіт (1,84 друк. арк.).

Структура дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Основний зміст роботи викладений на 180 сторінках. В дисертації є 28 рисунків на 20 сторінках, 20 таблиць на 12 сторінках, 18 додатків на 34 сторінках. Список використаних джерел становить 216 найменувань і займає 21 сторінку.