ОБЛІК І АУДИТ РОЗРАХУНКІВ ПО ТОВАРНИМ ОПЕРАЦІЯМ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі дисертаційного дослідження обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано мету, визначено завдання, об’єкт, предмет та метод дослідження.

У першому розділі дисертації «Теоретичні аспекти бухгалтерського обліку та управління розрахунками» розглянуто історичні аспекти формування поняття «розрахунки» як економічної категорії та методології їх обліку, місце і роль обліку розрахункових операцій в управлінні.

У дисертаційному дослідженні на основі аналізу існуючих підходів сучасних вітчизняних та зарубіжних науковців до визначення понять «дебіторська заборгованість» та «кредиторська заборгованість» встановлено, що незважаючи на важливість правильного визначення цих дефініцій, не існує єдиного підходу до їх тлумачення. Проведене дослідження дозволило також констатувати, що в нормативно-правових актах відсутні визначення таких понять, як «дебіторська заборгованість по товарним операціям» та «кредиторська заборгованість по товарним операціям», а серед науковців їх визначення майже не розглядаються, що дозволило автору надати такі визначення: «дебіторська заборгованість по товарним операціям» – це заборгованість інших підприємств та установ, працівників даного підприємства, яка представляє собою майбутню економічну вигоду та приймає форму оборотного або необоротного (в залежності від строковості заборгованості) активу – потенційно позитивного грошового потоку, яка не відшкодована до теперішнього часу та підлягає відображенню у бухгалтерському обліку; «кредиторська заборгованість по товарним операціям» – це зобов’язання підприємства, яке виникає перед юридичними або фізичними особами внаслідок здійснення певних дій, які є юридично оформленими та приймає форму довгострокового або поточного (в залежності від строковості) пасиву (зобов’язання), є джерелом залучених коштів підприємства і в результаті погашення якого очікується відтік фінансових ресурсів підприємства, які втілюють в собі економічні вигоди.

У роботі запропоновано використання удосконалених та доповнених класифікацій розрахунків, дебіторської та кредиторської заборгованостей, оскільки правильність та точність відображення в обліку розрахунків здебільшого залежить від правильності їх класифікації для цілей бухгалтерського обліку. Визначено, що необхідно доповнити класифікацію дебіторської та кредиторської заборгованості такими ознаками: за рівнем забезпеченості, за напрямами діяльності підприємства, по відношенню до підприємства, за ступенем ліквідності, за доцільністю. Запропонована класифікація розрахунків забезпечує поглиблення існуючих підходів щодо ідентифікації розрахунків, сприяє більшому їх упорядкуванню та є основою раціональної побудови аналітичного обліку дебіторської та кредиторської заборгованостей в частині бухгалтерських рахунків для подальшого підвищення інформативності звітної інформації для прийняття управлінських рішень.

Більшість вітчизняних підприємств торгівлі, на жаль, інтуїтивно приймають рішення щодо утворення та погашення заборгованості, саме тому трапляються випадки відсутності на підприємстві чіткої та обґрунтованої політики щодо управління розрахунками. Основним завданням такої політики є визначення прийнятного рівня дебіторської та кредиторської заборгованості, вибір умов реалізації, за яких більш гарантованим є надходження коштів, прискорення стягнення боргу, визначення найбільш вигідних умов придбання товарів та інші.

На основі аналізу існуючих підходів до визначення основних етапів дієвої політики управління розрахунками на підприємстві, запропонована схема стратегії управління розрахунками на підприємствах торгівлі (рис.1).

Використання запропонованої схеми стратегії управління дебіторською та кредиторською заборгованостями допоможе оптимізувати їх розмір, знизити ризик неповернення заборгованості, поліпшити якість контролю за станом розрахунків на підприємствах торгівлі України.

Серед наведених елементів схеми управління розрахунками як найважливіші, виділено наступні: аналіз складу та динаміки дебіторської та кредиторської заборгованостей, наведено методику аналізу, засновану на зіставленні питомої ваги клієнта в дебіторській заборгованості та його питомої ваги в товарообігу організації, та виділено її основні етапи. Щодо аналізу кредиторської заборгованості, то для цього запропоновано сформувати картотеку кредиторів з інформацією щодо розміру заборгованості, строків погашення боргу та ін. Запропоновано складати графік відтоку грошових коштів. 

Базовим інструментом в боротьбі за покупців та з конкурентами для підприємств торгівлі є різноманітні знижки та бонуси. В роботі виділено основні види знижок, розкрито доцільність їх застосування. Окремо виділено знижки за дострокову сплату товарів, які є одним із найпоширеніших їх різновидів, розроблено і запропоновано для користування досліджуваним підприємствам торгівлі «Положення про знижки».