ОБЛІК І КОНТРОЛЬ НЕПРЯМИХ ВИТРАТ: УПРАВЛІНСЬКИЙ АСПЕКТ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації; сформульовано її мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження; визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів; зазначено особистий внесок здобувача; подано інформацію щодо апробацій та публікацій результатів дослідження.

У розділі 1 «Теоретичні засади обліку і контролю непрямих витрат промислових підприємств» досліджено економічну сутність поняття „непрямі витрати”, запропоновано напрями вдосконалення існуючих класифікацій непрямих витрат промислових підприємств. На основі аналізу організаційно-технологічних особливостей підприємств приладобудування доведено необхідність урахування їх впливу на побудову системи обліку і контролю непрямих витрат промислових підприємств.

У процесі дослідження доведено, що непрямі витрати потрібно розглядати в двох аспектах: в контексті операційної діяльності підприємства та за відношенням їх до процесу виробництва, що певною мірою доповнює теоретичні підходи до обліку і контролю непрямих витрат промислових підприємств. Непрямі витрати в контексті операційного циклу діяльності підприємства – це витрати, що пов’язані з виробництвом продукту та його реалізацією й управлінням підприємством у цілому, які в момент їх виникнення безпосередньо не можна віднести до об’єкта обліку витрат. Водночас непрямі витрати за відношенням їх до процесу виробництва можна розглядати як сукупність виробничих і невиробничих непрямих витрат: виробничі – загальновиробничі витрати, невиробничі – адміністративні витрати, витрати на збут та інші витрати операційної діяльності. Чітке розуміння поняття „непрямі витрати” в системі економічної інформації створює передумови для належної організації та відповідної методики їх обліку і контролю.

Вивчення існуючих підходів до класифікації витрат підприємства дало змогу виокремити найважливіші класифікаційні ознаки непрямих витрат промислових підприємств: за функцією управління, за відношенням до продукту, за відношенням до забезпечення господарської діяльності підприємства (табл. 1). За функцією управління запропоновано виділяти непрямі витрати: виробничі (загальновиробничі), адміністративні, комерційні (на збут), інші (інші витрати операційної діяльності). За відношенням до продукту непрямі витрати слід поділяти на загальні й індивідуальні. За відношенням до забезпечення господарської діяльності підприємства непрямі витрати запропоновано поділяти на необхідні та додаткові.

З метою вдосконалення методики та організації обліку і контролю непрямих витрат підприємств приладобудування в дисертації виокремлено основні організаційно-технологічні особливості діяльності цих підприємств та досліджено їх вплив на побудову обліку і контролю непрямих витрат.