ОБЛІК І КОНТРОЛЬ ВИТРАТ ОСНОВНОГО ВИРОБНИЦТВА МАШИНОБУДІВНОГО ПІДПРИЄМСТВА

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Машинобудівна галузь, яка відіграє ключову роль у промисловості кожної країни, в Україні знаходиться у досить скрутному становищі. Якщо в економічно розвинених країнах машинобудівне виробництво у структурі промислового виробництва займає перше місце, то в промисловості України машинобудування за обсягом продукції займає третє місце і його частка складає 11-13 % (проти 45% в економічно розвинених країнах).

У державній програмі розвитку промисловості України поставлено за мету забезпечити зростання обсягу машинобудівного виробництва у 2011 році порівняно з 2002 роком у 3,2 рази. При цьому до приоритетних виробництв віднесено енергетичне і сільськогосподарське машинобудування, автомобілебудування, авіабудування, суднобудування, приладобудування. Оскільки одним з основних чинників проблем вітчизняного машинобудування є висока ресурсозатратність, то серед завдань поставлено широке впровадження високих ресурсозберігаючих технологій, в першу чергу гнучких ефективних ливарних технологій, гнучких механоскладальних систем з використанням універсального технологічного оснащення, що переналагоджується, і обладнання з числовим програмним управлінням, гнучкого роботизованого складального виробництва приладів.

На рівні машинобудівних підприємств управління їх розвитком здійснюється  операційним менеджментом шляхом управління виробничими ресурсами. Виходячи з того, що в процесі управління виробництвом облік забезпечує інформаційні потреби насамперед щодо контролю використання ресурсів у виробництві, в даній роботі розглядається облік і контроль витрат основного виробництва машинобудівного підприємства.

У дослідження обліку і контролю витрат виробництва вагомий внесок зробили вітчизняні та зарубіжні вчені: Басманов І. А., Безруких П. С., Бородкін О. С., Бунімович В. А., Бутинець Ф. Ф., Валуєв Б. І., Гільде Е. К., Гуцайлюк З. В., Друрі К., Івашкевич В. Б., Кашаєв О. Н., Кужельний М. В., Нападовська Л. В., Сопко В. В., Фостер Дж., Хорнгрен Ч. Т.,           Чумаченко М. В., Швець В. Г. та інші. Вітчизняною наукою з метою обліку і контролю витрат виробництва розроблено нормативний метод, який не набув широкого застосування на підприємствах машинобудування. Крім того, після впровадження положень (стандартів) бухгалтерського обліку він не в повній мірі відповідає методологічним засадам. Тому в обліку вітчизняних машинобудівних підприємств застосовують позамовний метод, який не забезпечує ефективного контролю витрат. Водночас в практичній діяльності підприємств економічно розвинутих країн з метою контролю витрат застосовують інші методи, зокрема метод „стандарт-косту”.  

Актуальність дисертаційної роботи обумовлена необхідністю дослідження вітчизняних і зарубіжних методів обліку витрат як засобів забезпечення ефективного контролю витрат виробництва на машинобудівних підприємствах України.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження за темою роботи проведено у відповідності до плану науково-дослідних робіт кафедри обліку підприємницької діяльності ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за темою „Удосконалення обліку і контролю в галузях економіки”               (№ державної реєстрації 0103U004766). Особисто автором в рамках означеної теми були розроблені пропозиції з удосконалення обліку незавершеного виробництва на підприємствах машинобудівної галузі України.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних положень та визначення основних прийомів обліку витрат виробництва, сукупність яких забезпечить операційний менеджмент машинобудівного підприємства інформацією для контролю витрат виробництва. Поставлена мета визначає зміст досліджень, які зводяться до вирішення наступних взаємопов’язаних завдань:

-                    дослідити світові концепції операційного менеджменту та встановити облікові методи і прийоми, які забезпечують їх інформаційні потреби;

-                    систематизувати економічні підходи до формування і групування витрат виробництва та уточнити ознаки основних видів угрупувань витрат виробництва в обліку;

-                    проаналізувати теоретичні положення нормативного методу обліку витрат виробництва і визначити можливість його трансформації для сучасних умов функціонування машинобудівних підприємств;

-                    визначити та обґрунтувати доцільність напівфабрикатного або безнапівфабрикатного варіанту зведення витрат машинобудівного виробництва;

-                    визначити напрямки удосконалення розподілу умовно-постійних витрат основного виробництва між видами продукції машинобудівного підприємства;

-                    обґрунтувати теоретичні засади контролю використання ресурсів в машинобудівному виробництві;

-                    вдосконалити калькулювання і контроль собівартості видів готової продукції машинобудівного підприємства.

Об’єктом дослідження є процес обліку і контролю витрат основного виробництва машинобудівного підприємства.

Предметом дослідження є сукупність теоретичних, методичних і практичних засад обліку та контролю витрат основного виробництва машинобудівного підприємства.

Методи дослідження. У процесі дисертаційного дослідження були використані загальні методи пізнання: історичний метод (при дослідженні впливу концепцій управління виробництвом на розвиток обліку витрат виробництва); аналіз (при визначенні видів та ознак поділу витрат виробництва в обліку); моделювання (при дослідженні методів обліку витрат виробництва, методів розподілу умовно-постійних витрат виробництва); абстрагування (для відокремлення поняття об’єкту обліку витрат від поняття центру витрат); спостереження (для отримання інформації про практичні підходи щодо обліку витрат виробництва на машинобудівних підприємствах); індукцію (в процесі виведення доцільності обліку руху матеріальних ресурсів і заробітної плати основних робітників в незавершеному виробництві); дедукцію (для перевірки істинності обліку руху ресурсів  в незавершеному виробництві).

Інформаційною базою дослідження були нормативно-правові акти з питань підприємницької діяльності, наукові праці вітчизняних та зарубіжних авторів, матеріали симпозіумів та конференцій. Фактографічна інформація, використана в процесі дослідження, включає офіційні дані статистичних органів України, облікову і звітну інформацію Полтавського турбомеханічного заводу, опубліковані обліково-аналітичні дані Ново-Краматорського машинобудівного заводу.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в удосконаленні методу обліку витрат виробництва машинобудівного підприємства як засобу забезпечення контролю витрат в контексті операційного менеджменту.

За підсумками дослідження отримано такі наукові результати:

вперше одержано:

-                    методику визначення змінної собівартості готової продукції машинобудівного підприємства в частині матеріальних витрат та заробітної плати основних робітників, що уможливлює здійснення контролю змінної собівартості продукції в розрізі основних видів ресурсів;

-                    методику обліку руху матеріальних ресурсів у незавершеному виробництві в натуральних і вартісних вимірниках шляхом обліку наявності матеріальних ресурсів у незавершеному виробництві на початок місяця, надходжень у незавершене виробництво, вибуття у готовій продукції, наявності у незавершеному виробництві на кінець місяця, що забезпечує повне визначення втрат матеріальних ресурсів у незавершеному виробництві;

удосконалено:

-                    обліковий підхід до нарахування амортизації основних засобів, який полягає у відмові від амортизації переоціненої вартості основних засобів та у визнанні періодом нарахування амортизації періоду повернення вкладених коштів, що дозволяє економічно обґрунтовано обліковувати витрати виробництва та склад власного капіталу суб’єкта підприємництва;

-                    теоретичне визначення поняття об’єкту обліку витрат для позначення об’єктів, за якими здійснюють облік руху витрат незавершеного виробництва, та поняття центру витрат для позначення об’єктів, за якими ведеться облік витрат за місяць, що надає можливість ідентифікувати ці облікові категорії відповідно до їх сутності;

-                     теоретичні засади обліку наднормативних виробничих витрат в умовах гнучкого управління витратами виробництва, передусім шляхом відмови від визнання наднормативними витратами відхилень витрат матеріалів з причин заміни матеріалів та зміни асортименту продукції, що забезпечить відповідність обліку витрат і виробничого контролю використання ресурсів;

-                    методику зведеного обліку витрат основного виробництва машинобудівного підприємства з повним технологічним циклом шляхом відмови від напівфабрикатного зведення витрат на користь визначення вартості литва за його матеріальною складовою, що дозволяє підвищити точність калькулювання собівартості видів продукції;

-                    методику обліку і розподілу умовно-постійних витрат основного виробництва машинобудівного підприємства на основі їх обліку за трьома напрямками, якими є виробничий процес, управління виробництвом та внутрішньозаводське переміщення;

дістало подальший розвиток:

-                    розкриття взаємозв’язку концепцій управління виробництвом і методів обліку витрат виробництва, що дозволяє визначити облікові методи, які є адекватними до умов конкретного підприємства;

-                    визначення економічної сутності витрат виробництва і собівартості продукції та критеріїв основних групувань виробничих витрат в обліку, зокрема групувань за економічними елементами, статтями собівартості, доцільністю витрачання, видами продукції;

-                    практичні підходи до обліку непродуктивних виробничих витрат за центрами відповідальності машинобудівного підприємства в розрізі видів ресурсів, що відповідає інформаційним потребам управління виробництвом щодо контролю.

Практичне значення одержаних результатів. Основний науковий і практичний результат дослідження спрямований на підвищення ефективності обліку і контролю витрат основного виробництва машинобудівного підприємства в управлінському аспекті та надання теоретичних положень, використання яких сприятиме удосконаленню нормативних документів.

Результати досліджень автора з вдосконалення обліку і контролю витрат виробництва використовуються в роботі ЗАТ „Полтавський турбомеханічний завод” (довідка № 534 від 29.11.2007 р.), ВАТ „Полтавський дослідний механічний завод” (довідка № 438 від 26.11.2007 р.), у навчальному процесі кафедри обліку підприємницької діяльності ДВНЗ „Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” при підготовці навчально-методичних матеріалів для викладення курсу „Управлінський облік” (довідка від 25.09.2007 р.).

Особистий внесок дисертанта. Дисертаційна робота є результатом самостійного наукового дослідження. Наукові положення, висновки й рекомендації, які виносяться на захист, є особистим авторським здобутком.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертаційної роботи пройшли апробацію на чотирьох наукових конференціях: міжнародній науково-практичній конференції “Удосконалення обліку та аналізу господарської діяльності на основі впровадження нових положень (стандартів) бухгалтерського обліку в Україні” (Київ, 2000 р.), міжнародній науковій конференції “Розвиток науки про бухгалтерський облік” (Житомир, 2000 р.), ІІ міжнародній науково-практичній конференції „Сучасні наукові дослідження - 2006” (Дніпропетровськ, 2006 р.),                 ІІІ міжнародній науково-практичній конференції „Актуальні проблеми сучасних наук: теорія та практика – ‘2006” (Дніпропетровськ, 2006 р.).

Публікації. Основні результати дисертаційного дослідження опубліковано у 11 наукових працях загальним обсягом 3,1 друкарських аркуша, з них 7 статей у наукових фахових виданнях (2,6 д. а.), 4 публікації у матеріалах конференцій (0,5 д. а.). 

Структура і обсяг дисертаційної роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, трьох розділів, висновків, додатків, списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 161 сторінку друкованого тексту. Робота містить 37 таблиць на 35 сторінках, 9 додатків на 15 сторінках. Список використаних джерел налічує 189 найменувань.