ОБЛІК ТА АУДИТ РОЗРАХУНКІВ ПО СТРАХУВАННЮ У СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІйної роботи

На підставі проведених досліджень і розробок автора в дисертації висвітлено теоретичні, методичні та практичні рекомендації щодо удосконалення обліку та аудиту розрахунків по страхуванню у сільськогосподарських підприємствах.

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, визначено мету та основні завдання, предмет та об’єкти дослідження, розкритої зв'язок з науковими програмами, викладено наукову новизну, практичне і теоретичне значення розроблених у дисертації рекомендацій, наведено дані про їх апробацію, викладено особистий внесок здобувача.

У першому розділі «Теоретичні основи обліку та аудиту розрахунків по страхуванню у сільськогосподарських підприємствах» досліджено економічну сутність категорії страхування у теоретичному аспекті та нормативно-правовому полі та розкрито значення страхування для сільського господарства як одного із засобів збереження нормального функціонування підприємства; запропоновано удосконалену класифікацію видів страхування та визначено об’єкти обліку та аудиту розрахунків зі страхування.

Дослідження показали, що в існуючих нормативних актах відсутнє загальне трактування терміну «страхування». Всі визначення страхування, в основному стосуються захисту майнових, або соціальних прав. Така ситуація призводить до неузгодженості сутності страхування  з визначеним предметом договору, відповідно до якого страхування поділяється на майнове, особисте та страхування відповідальності. Таким чином саме предмет договору страхування зумовлює необхідність визначення загального поняття «страхування». Встановлено також неоднозначне тлумачення економічної сутності страхування серед науковців. Страхування запропоновано визначити як вид цивільно-правових відносин превентивного характеру між страховиком та страхувальником, що передбачають матеріальне та грошове  відшкодування певного розміру понесеного матеріального збитку та шкоди, завданої третій особі, внаслідок настання страхового випадку, передбаченого договором страхування (для страхового захисту майнових інтересів) або чинним законодавством (при всіх видах соціального страхуванні), кошти для якого розміщені на рахунках страхових організацій та/або спеціальних державних фондах (залежно від виду страхування), що створюються на основі внесків юридичних та фізичних осіб у вигляді страхових платежів та відрахувань. Таке визначення розкриває загальне поняття страхування та його основні складові елементи з позиції страховика. Зі сторони підприємства автором запропоновано трактувати страхування як господарський процес підприємства, що має на меті забезпечення функцій його сталого розвитку шляхом акумулювання коштів як внутрішніх, так і зовнішніх резервів.

У ході проведеного дослідження виявлено неузгодженість у видах страхування, зокрема для цілей обліку та аудиту. Тому у дисертації запропоновано доповнити класифікацію страхування за економічною ознакою поділом страхування за видами діяльності. Ця пропозиція відповідає обліковим потребам підприємства, щодо належного відображення розрахунків зі страхування, а також запропонованому визначенню терміна «страхування».

Дослідження показали, що на сьогодні переважна більшість сільськогосподарських підприємств нехтують чинною законодавчою базою в питаннях обов’язкового страхування з подальшим відображенням таких операцій на рахунках бухгалтерського обліку. Дослідивши існуючі принципи страхування, автором запропоновано доповнити існуючий перелік принципом законодавчої забезпеченості, згідно з яким суб’єкти страхового ринку повинні дотримуватися чинних законодавчих норм та підлягати відповідальності за їх невиконання.

Результати проведеного дослідження дозволили встановити, що в бухгалтерському обліку розрахунків зі страхування його об’єктами є процес страхування, настання страхового випадку, розрахунки, доходи, витрати. Це дозволило встановити  необхідність у якісній організації порядку відображення цих розрахунків відповідно до вимог чинного законодавства.