ОБЛІК ВИТРАТ ТА АНАЛІЗ СОБІВАРТОСТІ ТУРИСТИЧНОГО ПРОДУКТУ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, сформулювано мету та основні завдання, предмет і об’єкт дослідження, наведено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів.

У першому розділі “Теоретичні основи обліку витрат та аналізу собівартості туристичного продукту” досліджено стан та перспективи розвитку туристичних підприємств м. Києва, особливості організації їх обліку та аналізу; уточнено облікову сутність витрат відповідно до методологічних засад їх формування в бухгалтерському обліку та розкриття у фінансовій звітності й удосконалено класифікацію витрат. Дано критичний аналіз існуючого стану обліку витрат та аналізу собівартості туристичного продукту, виявлено проблеми та сформульовано основні напрями їх вирішення.

Діяльність туристичних підприємств спрямована на задоволення потреб населення у відпочинку та лікуванні шляхом надання туристичних послуг, сукупність яких формує туристичний продукт. З метою визначення впливу на організацію обліку витрат туристичного підприємства виділено характерні особливості туристичного продукту: туристичний продукт нерухомий у часі, місці та потужності й не може швидко пристосовуватися до змін у попиті; формування туристичного продукту не співпадає за часом і місцем споживання туристичних послуг, його не можна накопичувати, зберігати, щоб пропону­вати споживачам пізніше; туристичний продукт не можна перетвори­ти на предмет, щоб як товарний зразок, продемонст­рувати його потенційним споживачам.

У процесі дослідження теоретичних засад бухгалтерського обліку і аналізу витрат діяльності туристичних підприємств та законодавчих актів, уточнено облікову сутність «витрат» туристичних підприємств як суму будь-яких витрат, що мають місце в процесі формування туристичного продукту, реалізації його споживачу й організації його споживання шляхом здійснення туристичного супроводу. Сформульовано тлумачення поняття «витрати на формування туристичного продукту» – це вартість використаних ресурсів, пов’язаних з розробкою маршрутів, турів, підбором екскурсійних програм та наданням різних туристичних послуг». Таке тлумачення дозволить виокремити витрати на формування туристичного продукту як облікову категорію.

Дослідження витрат дозволило дійти висновку, що собівартість туристичного продукту – це показник, який не залежить від змісту тих або інших нормативних актів і визначається на підставі економічної сутності витрат, понесених на кожному етапі операційного циклу туристичного підприємства. З метою формування цільової ціни на туристичний продукт та підвищення конкурентоспроможності туристичного продукту визначено склад виробничої та повної собівартості туристичного продукту.

Важливе значення для розрахунку собівартості туристичного продукту має раціональне групування витрат, що неможливе без економічно та науково обґрунтованої класифікації витрат за певними ознаками з метою виявлення та оцінки чинників, які впливають на її формування.

Критичний аналіз підходів до класифікації витрат вітчизняних і закордонних вчених у різних галузях економіки з урахуванням особливостей діяльності туристичних підприємств дав можливість удосконалити їх класифікацію залежно від потреб управлінського персоналу за низкою додаткових класифікаційних ознак (табл. 1).

Класифікаційні ознаки та види витрат сприятимуть розширенню інформаційної бази обліку, аналізу та бюджетування з урахуванням потреб внутрішніх користувачів для прийняття управлінських рішень щодо здійснення витрат на формування туристичного продукту та уможливлять достовірне визначення виробничої та повної собівартості туристичного продукту.