ОБЛІКОВО-АНАЛІТИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ УПРАВЛІННЯ ПЕРСОНАЛОМ БУДІВЕЛЬНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У розділі 1 «Теоретико-методичні засади обліку й аналізу в системі управління персоналом» досліджено вплив зміни концептуальних підходів до системи управління персоналом на інформаційні потреби менеджменту, визначено зміст та місце соціально-трудових категорій, що характеризують роль людини-працівника у процесі виробництва, охарактеризовано вплив особливостей будівельної галузі на реалізацію функцій обліку й аналізу в управлінні персоналом.

За останні 30–40 років ставлення менеджменту до персоналу корінним чином змінилося. У зв’язку з цим відбулося послідовне зміщення акцентів на цілісний гуманістичний підхід, в основі якого – довготерміновий розвиток інтелектуального і трудового потенціалу працівника, що дає змогу підтримувати та підвищувати результативність діяльності організації. У ході дослідження визначено, що необхідністю переорієнтації управління персоналом стало усвідомлення людьми своєї ролі у виробництві під впливом переходу від задоволення потреб нижчого рівня (фізико-фізіологічних) до задоволення потреб вищого рівня (підвищення соціальної значимості, самореалізація, самовираження). Крім того, встановлено, що в Україні найнижчий рівень витрат на робочу силу (рис. 1): він становить четверту частину середнього рівня таких витрат в країнах Європейського Союзу (станом на 2010 рік згаданий показник дорівнював 3754 грн., а в будівельній галузі – 2982 грн.). Питома вага витрат на оплату праці (найвагоміший структурний елемент витрат на утримання робочої сили – більше 90%) в структурі операційних витрат вітчизняних підприємств становила лише 5,9 %, а в будівельній галузі – 8,7 %. Наведені дані свідчать про заниження ролі людських ресурсів в процесі виробництва як на рівні підприємств (відсутність соціально-відповідального ведення бізнесу, використання мінімальних тарифних ставок (окладів) для працівників, мізерність або й відсутність витрат на персонал соціального спрямування), так і на загальнонаціональному (не встановлюються нормативи рівня витрат на оплату праці відносно обсягів виготовленої продукції (виконаних робіт, наданих послуг)).