оцінка оборотних активів в обліку та аудиті: теоретико-методичні аспекти

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Забезпечення сталого економічного зростання нашої держави неможливе без розвитку підприємництва, що висуває підвищені вимоги до оцінки параметрів функціонування суб’єктів підприємницької діяльності та їх ресурсів, серед яких особливе місце належить розкриттю інвестиційної привабливості, що вимагає оцінки оборотних активів суб'єктів ринкових відносин. Це потребує вирішення низки складних і різних за характером проблем в обліковому середовищі та, зокрема, удосконалення його теоретико-методичних засад.

Оборотні активи є однією з найважливіших ланок облікового процесу. У системі теоретичних засад формування і використання оборотних активів важливу роль відіграє концепція їх оцінки. Ефективно побудована система оцінки необхідна для достовірного визначення економічного стану підприємства з метою прийняття обґрунтованих управлінських рішень щодо їх подальшого використання. Саме неузгодженість окремих складових у підходах до визначення реальної вартості оборотних активів впливає на стан обліку та формування достовірної фінансової звітності підприємства.

Проблеми методики оцінки оборотних активів досліджували такі вітчизняні вчені, як О.С. Бородкін, Ф.Ф. Бутинець, С.Ф. Голов, З.В. Задорожній, Я.Д. Крупка, Р.С. Коршикова, М.В. Кужельний, В.О. Ластовецький, Л.Г. Ловінська, Б.М. Литвин, Н.М. Малюга, М.С. Пушкар, І.І. Пилипенко, В.С. Рудницький, В.В. Сопко, Н.М. Урбан, Б.Ф. Усач, І.Д. Фаріон, В.Г. Швець, С.І. Шкарабан та інші.

Питання оцінки активів розглядаються і у працях зарубіжних вчених, зокрема X. Андерсона, Б. Волькштейна, Глена А. Велша, М.Ф. Ван Бреда, В. Качаліна, А. Ковальова, Т. Карліна, В. Палія, Е. Райса, Я. Соколова, Дж. Фрідмана, Е. Хелферта, Е. Хендріксена та інших.

Проте у вітчизняній теорії та практиці ще залишається низка невирішених питань, пов'язаних з оцінкою запасів, біологічних активів, фінансових інвестицій та інших оборотних активів, які потребують більш детального дослідження з метою подальшого удосконалення методичних та методологічних підходів до їх оцінки у практичній діяльності суб’єктів господарювання.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт Державної академії статистики, обліку та аудиту та є складовою частиною теми „Організація і методологія обліку, аналізу і аудиту господарської діяльності підприємств” (номер державної реєстрації 0104U009820). У межах наукової програми автор виконав дослідження з теорії та практики оцінки оборотних активів.

Мета та завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретичних підходів і розробка практичних рекомендацій з оцінки оборотних активів в обліку і при аудиті.

Для досягнення поставленої мети визначено та вирішено такі завдання:

• обґрунтувати теоретичні та методичні підходи до визначення сутності понять „оборотні активи” та „оцінка” як елемента методу бухгалтерського обліку;

• уточнити класифікаційні ознаки оборотних активів з метою визначення критеріїв визнання їх як об’єктів оцінки в обліку;

• розробити пропозиції з удосконалення методики оцінки в обліку оборотних активів на підприємствах України;

• розробити модель аудиту доцільності проведення та обрання методики для забезпечення достовірності оцінки оборотних активів та її використання;

• обґрунтувати необхідність доповнення переліку порушень щодо оцінки оборотних активів при формуванні облікової політики підприємства;

• вивчити та узагальнити підходи до формування інформаційного середовища для цілей оцінки оборотних активів.

Об'єктом дослідження є оборотні активи підприємств України.

Предметом дослідження є теоретико-методичні аспекти оцінки оборотних активів у системі бухгалтерського фінансового обліку та аудиті.

Методи дослідження. Методологічною основою проведення дослідження є діалектичний метод пізнання та його принципи: історизму, застосований для дослідження оборотних активів як обліково-економічної категорії у ході історичного розвитку суспільства; системно-структурного підходу – для розкриття функціональної ролі оборотних активів та їх місця у системі управління за ринкових умов господарювання. Під час вивчення наукової бази з питань оцінки оборотних активів використовувались такі методи пізнання: аналіз, синтез, індукція, дедукція, групування, аналогія, систематизація, порівняння та інші.

Інформаційною базою є праці вітчизняних і зарубіжних вчених з проблем оцінки активів, а також законодавчі та нормативні акти України, офіційні статистичні дані Державного комітету статистики України, звітність суб’єктів господарювання.

Наукова новизна одержаних результатів. Наукова новизна проведеного дослідження полягає у теоретико-методичному обґрунтуванні та розробленні пропозицій щодо вирішення комплексу питань, пов’язаних з удосконаленням системи оцінки оборотних активів в обліку та методики аудиторської перевірки на предмет визначення доцільності застосування оцінки активів, а саме:

вперше:

• розроблено класифікацію об’єктів оборотних активів для цілей вибору методів їх оцінки в бухгалтерському фінансовому обліку із застосуванням субрахунків 4-5-6 порядку, використання якої дає можливість практикуючим бухгалтерам обрати оптимальний варіант оцінки оборотних активів залежно від умов подальшого використання;

• запропоновано модель аудиту, яка надає можливість визначити доцільність обрання методики для забезпечення достовірності оцінки оборотних активів та її використання; в моделі використано наступні етапі: аудит мети оцінювання; аудит об’єктів оцінювання; перевірка достовірності дати оцінювання; аналіз застосування методів оцінювання; отримання аудиторських доказів; співставлення вартостей, отриманих за різними методами для визначення ефективності досягнення мети оцінювання; встановлення найбільш вірогідної оцінки; складання висновку надання впевненості стосовно доцільності оцінки та методів її визначення;

удосконалено:

•  

  • теоретичні та методичні підходи до розкриття сутності поняття „оцінка” відносно оборотних активів та її класифікації, що надає можливість застосування методик оцінки оборотних активів за визначеними класифікаційними ознаками. Практичним упровадженням загальної класифікації оцінок у бухгалтерському обліку, удосконаленої автором на основі наявних розробок науковців, є методичні підходи до оцінки запасів, дебіторської заборгованості, фінансових інвестиції, що дає можливість більш ефективного її застосування у практичній діяльності;

  • методики оцінки оборотних активів підприємств за справедливою вартістю, що дозволяє визначити реальну інвестиційну привабливість підприємств;

набуло подальшого розвитку:

•  

  • трактування економічної сутності оборотних активів. Розуміння змін у тлумаченні сутності оборотних активів в ретроспективі надає можливість визначити цілі їхньої оцінки для відображення у бухгалтерському обліку;

  • методичні підходи щодо врахування інфляційних та цінових змін у процесі оцінки оборотних активів з метою підвищення ефективності їх використання під час господарської діяльності підприємствами, що поліпшує якість оцінки з визначення справедливої вартості об’єкта обліку.

Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослідження полягає в обґрунтуванні методичних положень і надання практичних рекомендацій і пропозицій щодо методики оцінки оборотних активів підприємств для застосування в обліку та аудиті на сучасному етапі розвитку економіки держави.

Рекомендації впроваджено у практичній діяльності суб’єктів господарювання:

1. ТзОВ „Правда”, СТзОВ „Прогрес-Плюс”, СТзОВ „Дружба”, довідка № 19/8-12 від 24.11.2007 р. (зокрема, пропозиції щодо оцінки оборотних активів, а також щодо поліпшення системи інформаційної підтримки забезпечення аудиту діяльності агропромислових підприємств);

2. ТОВ „Оформитель”, довідка № 24/12-03 від 03.12.2007 р. (застосовано методичні підходи до врахування інфляції та цінових змін в процесі оцінки дебіторської заборгованості та грошових коштів, а також при роботі з фінансовими інвестиціями в умовах ринкових відносин);

3. ТОВ „Камелія-К”, довідка № 13/7 від 26.11.2007 р. (рекомендації щодо проведення внутрішнього аудиту операцій з оцінки оборотних активів);

4. ПП „Автоексперт”, довідка № 11/21-19 від 21.11.2007 р. (пропозиції щодо здійснення класифікації об’єктів оцінки для цілей бухгалтерського обліку при проведенні оцінки складових оборотних активів (товарів, запасів сільськогосподарського напрямку) з метою постановки на баланс);

5. Консалтингова фірма ТОВ „Практик”, довідка № 22/11-07/1 від 21.11.2007 р. (рекомендації щодо проведення аудиту оцінок оборотних активів (товарів, запасів, дебіторської заборгованості) для цілей бухгалтерського обліку).

Окремі результати знайшли застосування у навчальному процесі Державної академії статистики, обліку та аудиту Держкомстату України під час викладання навчальних дисциплін „Бухгалтерський облік”, „Фінансовий облік”, також розробки автора використані при написанні підручників „Бухгалтерський облік” та „Фінансовий облік” (довідка № 1920 Н від 27.11.2007).

Особистий внесок дисертанта. Дисертаційна робота є самостійно виконаним науковим дослідженням. Усі розробки та пропозиції, що містяться в роботі, належать особисто автору.

Апробація результатів дисертації. Найважливіші положення та висновки дисертації доповідались та обговорювалися на науково-практичних конференціях: „Управління розвитком соціально-економічних систем: глобалізація, підприємництво, стале економічне зростання” (м. Донецьк, 13-16 грудня 2005 р.); „Розвиток системи обліку, аналізу та аудиту в Україні: традиції, проблеми, перспективи” (м. Київ, 28 березня 2006 р.; 23 березня 2007 р.); „Зимові читання, присвячені ідеям П.П. Німчинова та І.В. Малишева” (м. Житомир, 24-25 лютого 2007 р.); „Облік, контроль і аналіз в управлінні підприємницькою діяльністю” (м. Черкаси 11-13 квітня 2007 р.); „Наука і вища освіта” (м. Запоріжжя, 17-18 травня 2007 р), „Стан і проблеми обліку, контролю і аналізу в умовах транзитивної економіки” (м. Донецьк, 25 травня 2007 р.).

Публікації. За результатами дисертаційної роботи у фахових виданнях опубліковано 8 одноосібних наукових статей загальним обсягом 3,61 друк. арк., 6 тез доповідей загальним обсягом 0,79 друк. арк., разом 4,4 друк. арк., які належать особисто автору.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел і додатків. Основний матеріал викладено на 182 сторінках друкованого тексту, у тому числі 20 таблиць на 10 сторінках, 35 рисунків, що займають 18 сторінок. Робота містить 12 додатків на 40 сторінках. Список використаних джерел налічує 161 найменування на 15 сторінках, з них 11 іноземних.