Оцінка та облік необоротних матеріальних активів в аграрному бізнесі

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У розділі 1 “Економічний зміст оцінки необоротних матеріальних активів” уточнено економічний зміст необоротних матеріальних активів, удосконалено їх класифікацію з урахуванням потреб зовнішніх та внутрішніх користувачів облікової інформації щодо управління активами в аграрному бізнесі.

Використання у процесі дослідження діалектичного методу пізнання дозволило відокремити суперечності, властиві поняттям “активи”, “біологічні активи”, розкрити проблеми та тенденції їх вирішення. Доведено, що активи повинні витрачатися для того, щоб повернутись на підприємство в іншій формі.

При визнанні біологічних активів необхідно враховувати, що це живі організми, які розвиваються за законами природи і на які впливають природні чинники. Їх слід розглядати, як результат минулих господарських фактів. Такими фактами є біологічні процеси, під впливом яких трансформуються якісні та кількісні характеристики біологічного активу. В результаті такої трансформації відбуваються зміни біологічного активу, а саме: в процесі росту відбувається поліпшення якості активу та/або збільшення його фізичної маси; дегенерація – протилежний росту процес зміни активу, при якому відбувається погіршення якості та/або зменшення його фізичної маси; в процесі виробництва продукується продукція, придатна до споживання та/або до подальшої переробки; в процесі відтворення активи самовідтворюються та/або репродукують інші, собі подібні активи.

Наведені визначення позиціонують біологічні активи в контексті управління їх людиною, передусім, як такі, що мають результатом отримання економічних вигод від їх використання. Отже, ключовим моментом при визнанні біологічних активів є те, що процес якісних і кількісних змін біологічних активів контролюється і управляється підприємством. Тварина або рослина має бути контрольованою, а це означає, що вона юридично бере участь у виробничій діяльності підприємства і сприяє отриманню сільськогосподарської продукції, додаткових біологічних активів, надає послуги, отже, приносить економічну вигоду.

Досліджена у роботі еволюція теоретичних підходів до з'ясування сутності необоротних матеріальних активів підтверджує їх складність та багатомірність. Встановлено, що відмінності у визначенні сутності необоротних матеріальних активів виникають внаслідок характеристики авторами різних видів необоротних матеріальних активів, а не безпосередньо поняття “необоротні матеріальні”, що потребує уточнення визнання необоротних матеріальних активів як облікового поняття. Основні теорії щодо питання визначення сутності необоротних матеріальних активів, підходи до визначення їх оцінки розглядались відповідно до цілей дослідження (синтаксичної, семантичної, прагматичної). Доведено, що необоротні матеріальні активи  за своєю суттю не є необоротними, не поточними, а тим більше поза оборотними, а характеризуються з позиції довгострокових активів.

Для забезпечення корисності інформації про наявність необоротних матеріальних активів, яка подається користувачам шляхом класифікації, необхідно, щоб вона відповідала певним якісним характеристикам