ОЦIНЮВAННЯ ЯКОСТI ЛЮДСЬКОГО КAПIТAЛУ НA МЕЗОРIВНI

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У першому розділі "Людський капітал регіону: значення, поняття та підходи до оцінки" досліджено підходи щодо визначення сутності та змісту людського капіталу, зроблено аналіз існуючих методик оцінки людського капіталу. 

Дослідження етапів розвитку теорії людського капіталу показало, що вона зазнала змін як у свідомості суспільства, так і в наукових дослідженнях. Починаючи з теорії багатства А. Сміта, через теорії марксистську, трьох факторів виробництва, початкову теорію людського капіталу, теорію "всеосяжного капіталу", теорію економічного зростання, теорію "фільтра", теорію привабливості ринку праці, теорію зростання досягла сучасної теорії людських можливостей як продовження теорії людського капіталу. Визначено змістовність, розкрито сутність та напрями розвитку "людського капіталу". Показано, що людський капітал сьогодні має суттєве значення в розвитку суспільства не тільки як фактор виробництва, а і як неуречевлений капітал, тобто виступає рушійною силою соціально-економічного розвитку підприємства, регіону, держави.

Результати аналізу підходів до розуміння поняття "людський капітал" показали, що носіями людського капіталу є переважно різні категорії персоналу, які у певній формі мають приналежність до регіону, до його спеціалізації, від чого сам регіон отримує низку переваг. Різниця між загальною кількістю населення регіону та носіями "людського капіталу" складається із залишкової кількості населення, яке можна віднести до таких економічних категорій: соціальна надбудова (неекономічно активне населення, яке потребує постійного або тимчасового соціального захисту), економічне навантаження (незайнята робоча сила, яка планує чи не планує працевлаштуватися, але потребує тимчасового соціального захисту у вигляді дотацій, субсидій, допомоги з безробіття тощо), соціальні накладні витрати (частина зайнятого населення до яких відносяться державні службовці, військові, міліція та інші особи, які за рахунок платників податків здійснюють функції виконавчої та законодавчої влади) (рис. 1). До сьогодні вказані категорії в сучасній літературі майже не розглядалися.