ОКАЗIОНАЛЬНЕ СЛОВОТВОРЕННЯ В СУЧАСНIЙ ФРАНЦУЗЬКIЙ МОВI (НА МАТЕРIАЛI МОВИ МАС-МЕДIА, IНТЕРНЕТ-ВИДАНЬ I ХУДОЖНIХ ТВОРIВ)

Краткое содержание

У Вступі обґрунтовано актуальність обраної для дослідження теми, розкрито наукову новизну, висвітлено теоретичне та практичне значення дисертації, визна-чено об’єкт, предмет, мету, завдання та методи дослідження, сформульовано вине-сені на захист положення та описано структуру дисертаційного дослідження,
а також подано відомості про апробацію роботи.

У першому роздiлi “Основнi аспекти вивчення оказіональних новотворiв у сучаснiй лiнгвiстицi” здійснено аналітичний огляд наукової літератури з теми, що сприяло поглибленому вивченню теоретичних положень фундаментальних проблем оказiональностi (для визначення та класифікації оказiоналiзмiв), дослi-джено характернi властивостi оказiональних новотворiв, причини їхнього виник-нення, роль позамовних чинникiв у сфері семантичної деривації.

Одним з основних питань новотворiв є питання щодо причин, якi сприяють виникненню нових слiв. До них, передусiм, належать суспiльно-полiтичнi чин-ники. Новi реалiї вносять у мову свої найменування. Це вiдбувається внаслiдок розширення складу учасникiв масової комунікації, послаблення цензури, зростан-ня частки особистого внеску у мовлення, розширення сфери спонтанного спiлку-вання.

         Зазначенi позамовнi чинники вiдображаються на номiнативному фондi сучасної французької мови, адже внаслiдок змiни суспiльної ситуацiї вiдбувається активiзацiя мовних процесiв. Так, прийняття у Франції закону “Про перший трудо-вий контракт”, iнiцiйованого екс-прем’єр-мiнiстром Домiнiком де Вiльпеном, спричинило масовi протести молодi, i виникнення новотворiв:

villepincité (містечко Д. де Вiльпена) (http://villepincite.bloguez.com/),  Villepinique (республіка Д. де Вiльпена) (http://lesjeuneslibres.hautetfort.com/).

Виборча кампанія на пост президента Франції, зумовила появу таких ново-творiв: sarkosisme (саркоцизм — поклонiння президенту Францiї Нiколя Саркозi): “Le sarkosisme, une nouvelle religion?” (http://forums.france2.fr/); sarkozir (дiяти як Нiколя Саркозi) (Le Monde, avril 2007); Sarkolène (Сарколен — спільна полiтика Ніколя Саркозi i Сеголен Руаяль) (http://aixtal.blogspot.com); Ségolénades (Сеголе-нади — серенади Сеголен Руаяль, претендентки на пост президента Францiї), Ségoshère (Сегосфера — середовище Сеголен Руаяль): “Ségoshère: les jeunes avec Ségolène Royal” (www.segosphere.net).

Особливу увагу в роздiлi придiлено уточненню термінологічного апарату опису виявiв динаміки в лексичнiй i словотвiрнiй пiдсистемах сучасної французь-кої мови, а саме: понять оказіоналізм, неологізм, потенцiйне слово. Беручи до ува-ги позамовну соціальну детермінованість виникнення оказiоналiзмiв, внутрi-лiнгвальну потребу номінації та комунікації, враховуючи різноманітні концепції тлумачення оказiоналiзмiв у лiнгвiстичнiй лiтературi, а також виокремлення різ-них критерiїв їхнього розмежування, можна стверджувати, що у мовознавствi iснує значна кiлькiсть концепцій стосовно нового слова i ще немає усталеного, чiткого визначення. Це ускладнює диференціацію неологiзмiв, оказiоналiзмiв, потенцiйних слів та їхню ідентифікацію. В дослiдженнi зроблено спробу дати виз-начення оказiоналiзмiв, неологiзмiв, потенцiйних слів та класифiкувати їх на рiвнi дихотомії мова — мовлення.

З’ясовано, що лінгвістичне поняття оказiоналiзм охоплює широке коло явищ на лексико-семантичному рівні, а проблеми вивчення оказiональностi набувають особливої ваги завдяки новим тенденціям у розвитку сучасної французької мови. Ми дотримуємось погляду, за яким: оказіоналізми — це мовленнєві конкретно-ситуативні утворення, якi реалізують експресивно-образну функцію, створені ad hoc за традиційними і нетрадиційними (новими) словотвірними моделями, не зареєстровані у словниках неологізмів; неологізми — це слова, якi увiйшли в мову певного iсторичного перiоду для позначення нової об’єктивної реалiї, пройшли стадії узуалізації, акцептуалізації та, здебiльшого, зареєстровані у лексикографіч-них джерелах.

Важливим аспектом усебічного вивчення оказiоналiзмiв є дослідження їхньої прагматичної доцiльностi. Кожен новий лексико-семантичний варіант слова розширює прагматику всієї лексеми, бо розширюється спектр ситуацій і кон-текстів її вживання, а також обмежень на її використання.

У сучаснiй теорiї оказiональностi дискусiйним є також питання щодо спiввiдношення оказiональних i потенцiйних новотворiв. Тут iснує два можливi варiанти:

— усi мовленнєвi лексемнi утворення є оказiональними незалежно вiд того, створенi вони згiдно з деривацiйними законами мови чи з їхнiм порушенням
(у цьому випадку потенцiйнi слова є рiзновидом оказiональних);

— серед мовленнєвих новотворiв слiв варто розрiзняти потенцiйнi слова, що вiдповiдають мовнiй нормi, та оказiональнi, що тiєю чи iншою мiрою суперечать нормi.

Перший варiант, на нашу думку, доцiльнiший.

Сучасна французька мова переповнена прикладами оказiонального слово-творення. Значну частину таких прикладів можна об’єднати загальним поняттям “інтенційне словотворення”. Воно є радше засобом створення комічного i викори-стовується для стилізації і т.п. Особливо чітко це простежується в межах оказіо-налізмів, оскільки тут можна говорити не стільки про особливості їхнього функ-ціонування в лексичній системі мови, скільки про наслiдки  розвитку певних про-цесів у житті суспільства:

prêchident ← prêche m, (розм. нуднi настанови, мораль) + président, m (президент) — глава держави, який виявляє схильнiсть до повчальних промов;

Mitterrandolâtrie ← Mitterrand (Ф. Мiттеран) + idolâtrie, f (iдолопоклонiння; обожнювання) (обожнювання Ф. Мiттерана);

 politic ← politique, f полiтика + tic, m тiк (йдеться про публiчну особу, жести якої вирiзняються неприхованою нервознiстю) та iншi.

Такi лексеми апелюють до емоцiйної сфери адресата та орiєнтуються на втiлення або виявлення авторського задуму, авторської позицiї, оцiнки тощо: idolescence (життєвий перiод, коли виникає прагнення ототожнювання зi знаменитiстю), mamelliorer (застосовувати естетичну хiрургiю бюсту), mêmemoire (здатнiсть згадувати все-все, i навiть те, що стосується власної персони), nocetalgie (згадка пiсля багатьох рокiв спiльного життя про святкову атмосферу, яка панувала в першi роки одруження).

Використання оказiоналiзмiв допомагає адресантові створити сучасну перспективу у дискурсі, підкреслити в ньому актуальність сьогодення, позбавити зайвого консерватизму. Оказiоналiзми руйнують стереотипи сприйняття не тiльки у структурному, але й у семантичному планi, що дає змогу точнiше та експресив-нiше охарактеризувати та оцiнити явища, факти, дiї, стан тощо:

“L’ère de la jumocratie” — йдеться про демократію братiв-близнюкiв (пре-зидента Польщi Леха Качинського та Ярослава Качинського, екс-прем’єр-мi-нiстра) (Libération, le 24 octobre 2005);

“Non aux Busheries” — президент Дж. Буш сьогоднi втратив популярнiсть,  його часто порiвнюють iз м’ясником через вiйну в Iраку (Le Monde, le 7 septembre 2007);

“La Peiramide de Tontonkhamon” — пiрамiда Лувру багатьом не подо-бається. Архiтектора, який побудував цю конструкцiю, звати Pei Ming Lee, а ідею будівництва пiдтримав екс-президент Францiї Франсуа Мiттеран, якого лагiдно називали “дядечком” (tonton nm ) (www.abacom.com/).

Розгляд контексту та мовленнєвого акту в фокусi мовленнєвої гри дає під-стави окреслити оказiоналiзм як адресантно-адресатну конфігурацію, що підтвер-джує її прагмасемантичну природу. В роботі актуалізується адресантний аспект оказiоналiзму, оскільки саме він є інтенціональним джерелом і водночас мовлен-нєвим реалізатором ігрових імпульсів. Форма та характер “упаковки” змісту пові-домлення — це віддзеркалення інтелектуальних здібностей, мовленнєвої ком-петенції та мовного відчуття лінгвокреативної особистості. Пор.: “Après la “bravitude” de Royal, la “fatitude” de Sarkozy”(Libération, le 18 avril 2007); L’Allemagne cash son jeu (Libération, le 12 novembre 2005) — cache та cash; Bollywood boulevards (Libération, le 5 mars 2005) — Hollywood Boulevard en Cali-fo ie; Cher pétrole, chers voyages — cher toi, cher vous (Libération, le 12 avril 2006).

Cьогоднi у процесах спiлкування свiдома словесна гра досить розповсю-джена, що також стимулює створення дотепних новотворiв сатиричного, жартiв-ливого чи iронiчного характеру:

“Klein d’oeil croisés” (Libération, le 21 février 2006) — (Вiльям i П’єр Кляйн — фотографи, якi органiзовують свої виставки водночас) — вислiв створено за зразком “clin d’oeil” = мить; “Des voitures prix au plancher” (Libération, le 2 mars 2005) — (європейські автовиробники пропонують продукцію за мінімальними цiнами, i тому продаж автомобiлiв надзвичайно активiзується) — вiдбувається деформацiя виразу “pied au plancher” = на повнiй швидкості; “Villepin, le hussard sûr de soi” (Libération, le 24 mars 2006) — (пiдкреслено факт, що французький полiтик поводиться як кавалерист, трощачи все довколо себе) — на взiрець заголовка книги “Le Hussard sur le toit”; “Vladimir Poutine tend une main... de fer” (Libération, le 11 février 2006) — (пояснюється факт, що Європа розраховує на російський газ, а президент Росії висуває свої вимоги для поставок газу в країни Європи)  — на кшталт “main de fer dans gant de velours” = залiзна рука в оксамитовiй рукавичцi ≈ м’яко стелить, але твердо спати.

Принцип мовної гри як процес деавтоматизацiї сприйняття узуального i конструювання оказiонального знака сприяє розвитку творчого потенцiалу, акти-вiзує прихованi мовнi можливості. У грi активно проявляються iнтенцiї мовної особистостi до переосмислення старих форм, що вiдображається у рiзноструктур-них оказiональних утвореннях. Використання мови для жарту, установки на мовну творчість є вищим ступенем володіння мовою: “Tout va très bien, madame la banquise, tout va très bien” — за аналогiєю до слiв з вiдомої пiсеньки “Tout va très bien, madame la marquise, tout va très bien” (Libération, le 30 septembre 2005). Мовна гра розмиває межу мiж “мовою” та “мовленням” i водночас розширює межi всього тексту. Оказiональна деривацiя може iнтерпретуватися як творчий когнi-тивний акт, коли у свiдомостi мовця реалiзуються прихованi та периферiйнi смисли.

Оказіональні лексеми мають свою словотвiрну специфiку, а також залежать вiд подiй, якi вiдбуваються у конкретному соціокультурному просторi та обмеженi конкретними часовими рамками: blogeoisie (“елiта” блогiв), blogodiversité (сукуп-ність блогiв, на яких спiлкуються на рiзнi теми), paparatzitisme (еквівалент англійського слова popesquatting, створеного за аналогією до cybersquatting для позначення запису осiб-кандидатiв на вибори папи перед засiданням конклаву 2005 року). В Iнтернет-виданнях спостерiгається бiльша кiлькiсть телескопiчних утворень, а мас-медiйний та художнiй дискурси вирiзняються наявнiстю рiзних способiв та моделей.

Змiни, що вiдбуваються в оказiональному словотвореннi, мають як прогре-сивний, так i регресивний характер — певнi слова виходять з активного обiгу,
інші —  з’являються, змiнюється рiвень продуктивностi та активності словотвiр-них моделей. Усе це є пiдтвердженням словотвiрного континууму, а тому, оказіо-нальну деривацiю можна вважати потужним ресурсом поповнення лексикону французької мови, важливим знаряддям розвитку його експресивно-емоцiйного та образного потенціалу.

Вживання оказiоналiзмiв у мас-медiйних текстах, особливо на Інтернет-сай-тах, зумовлене, здебільшого, певними соціально-полiтичними установками: у свi-домостi читача формується рiзний образ тієї чи іншої подiї, ситуацiї в країнi тощо.

У першому роздiлi також з’ясовується спiввiдношення досліджуваних ново-творiв iз поняттям “мовна норма”.

Другий розділ “Структурно-семантичнi особливостi оказiональних новотворiв та специфіка функцiонування” присвячено найпродуктивнiшим способам словотворення оказiоналiзмiв: виявлено частотнiсть словотвiрних мор-фем та їхню належність до тієї чи іншої частини мови; проаналiзовано характерні ознаки оказіональних одиниць, які мiстять елемент семантичної новизни, а також інноваційні структурні характеристики, що сприяє заповненню лакун у сферах номінації та конотації.

Оказiоналiзми в сучасному французькому мовленнi демонструють структур-ну та внутрiшньо-семантичну варiативнiсть. Аналiз засвiдчує, що їхнє виникнен-ня, головно, вiдбувається такими способами: афiксацiєю; семантичним; слово-складанням та телескопiєю.   

Результати дослідження засвiдчили, що телескопія (65%), суфіксація (20%) і префіксація (15%) є найпродуктивнішими.

У дослiджуваному словотвореннi простежується  висока активність пре-фіксів sur-, dé-, non- у моделях sur- + n = N, dé- + v = V, non- + n = N (suraccident, déGoogler, non-parution), а також низька продуктивність префіксів hyper-, mini-
у моделях hyper- + n = N, mini- + n = N (hyper-bible, mini-séjours). Високу актив-ність виявляють суфікси -esque, -ien, -ism, -ist, -isation (TV-esque, Sherlock-
Holmesque, Macdonalesque, antiPop-Culturesque, sofaziste, kyogénisation, jeûnisme, berlusconisme, notabilisme).

З’ясовано, що суфiкси -isme, -iste семантично тiсно корелюють i можуть давати водночас парнi утворення: mafiosisme/mafiosiste (мафiозизм/мафiозист), gouve isme/gouve iste (урядова підтримка або участь/той, хто займається урядо-вою пiдтримкою), raffarinisme/raffariniste (раффаренiзм/раффаренiст (прихильник Ж.-П. Раффарена), bushisme/bushiste (некоректнi слова чи комiчнi фрази Дж. Буша пiд час iнтерв’ю/прихильник полiтики Дж. Буша). Особливо багато таких слiв у мовi преси, оскiльки суфiкс –iste утворює iменники, що називають особу, яка належить до будь-якої полiтичної, лiтературної течiї тощо.

Важливим, на нашу думку, є розмiщення маркера -esque в парадигмi трьох iнших суфiксiв, з якими суфiкс -esque конкурує, а саме:  -ique, -ien, -iste, —
i визначити мотивацiю вибору мiж цими суфiксами. Нашi розвiдки пропонують такий розподiл:

-ien — в основному утворює прикметники вiд iменникiв-назв i має значення “на зразок (кого-чого), подібний (до кого-чого), подібно (до кого-чого), як (хто-що)”: ségolénien, putinien, anti-berlusconien, pre-parkinsonien, britneyien, villepenien;

-ique — часто вживаний у минулих столiттях, сьогоднi втратив свою про-дуктивнiсть в утвореннi прикметникiв на основi iменникiв-назв осiб (sadique, platonique), але надзвичайно активiзувався в утвореннi вiдiменникових прик-метникiв, що називають неживi предмети (mathyphobique, fantastibulique, Nét-sufique, webcamgénique, fantastibulique, cérébrocaudalistique, disneyxique);

-iste — називає особу за належністю до суспільної течії, організації; часто пов’язаний з ім’ям лідера, позначає прихильнiсть до iдей певної особи (une tendance politique gaulliste). Традицiйно контрастує в цьому планi суфiксом -ien, бiльш нейтрально пов’язаним з iм’ям певної особи (le style discursif gaullien).

Серед префiксальних новотворiв можна виокремити 4 групи семантично рiзних напрямiв термiнiв:

— значення iнтенсивностi (hyperspace, ultramétal);

— значення протилежної спрямованостi (anticégétisme, contre-hypothèse);

— кiлькiсно-якiснi характеристики (demi-adoption, semi-rugissement);

          — заперечно-привативнi оцiнки (non-militarisation, incontourable).

         Серед ознак префiксiв необхiдно видiлити їхню чималу, порiвняно iз суфiксами, структурно-семантичну незалежнiсть вiд твiрної основи, здатнiсть утворювати слова в якостi морфеми вужчого, нiж у суфiксiв, дiапазону дiї.

Серед оказiоналiзмiв передусiм вирiзняють тi препозитивнi елементи, що використовуються автономно. Це — hyper/super: 

“Je trouve votre site hyper super, très agréable à voir et très bien disposé!!! … Excellent! Continuez comme ça et ce site sera celui le plus visité de France! Vraiment, votre site est archi complet, c’est vraiment hyper méga super génial! Vraiment, bravo!!!!!” (Daniel Radcliff, Livre d’or).

З’ясовано, що таке використання вiдбувається не без впливу англiйської мови.

Префiкси dé- i re- (ré-) є продуктивними упродовж рiзних перiодiв розвитку французької мови. Сьогоднi вони можуть утворювати новi лексичнi одиницi з ефектом несподiванки, лаконiчностi найменування, а також конотацiї новизни. Пор.: dégoogler (виходити з Iнтернет-системи пошуку Google), démanager (не виконувати добре функцiї менеджера). Утворення з префiксом dé- подекуди пiд-силюють, iнтенсифiкують семантику. Тодi префiкс dé- видiляють особливим iн-тенсивним чи логічним наголосом, що сприяє афективностi: débloguer (писати нiсенiтницi в iнтернет-блозi),  dékanter (вiдкласти ідею) тощо.

Префiкс re- (ré-) за своїм словотвiрним значенням вiдрiзняється вiд усiх вище розглянутих префiксiв. Вiн є активним у позначеннi повторюваностi, вiднов-лення дiї. Са́ме у значеннi повторюваностi дiї цей префiкс зустрiчається у багатьох оказiоналiзмах. Словотвiрна модель iз префiксом re- (ré-) також вмiщує конотацiю новизни, посилює експресивнiсть: re-baiser, re-soupir.

Зазначимо, що сьогоднi надзвичайно активною є лексема Europe, яка роз-ширила своє лексико-семантичне поле, збагатила семантико-асоціативний та словотвірний склад. Особливо поширеними є новотвори з формантом euro-, різно-манітні за тематичними групами. Наприклад: суспільно-політична лексика — eurocratique, euro-génération, euro-initiative, euro-France, euro-culture; лексеми з елементом оцінності — euro-sceptique, euro-optimiste, euro-enthousiaste, europhorie та ін.; група слів на позначення економічних явищ та реалій — euro-immobilier, euro-dollar, euro-ménager, euro-liste, euro-tourisme; спортивна лексика — euro-leagues, euro-arène та ін.; побутова лексика — euro-feutre, euro-accessoires та ін. Тобто, iснують наявнi i досить продуктивні словотвiрнi ланцюжки.

Порiвнюючи якiснi мовнi характеристики групи префiксiв заперечення сучасної французької мови, переконуємось, що продуктивнiсть (кiлькiсть ново-творiв) префiкса anti- є значно вищою, нiж префiкса non-. Отже, сьогоднi корпус новотворiв iз префiксами заперечення поповнюється саме завдяки елементу anti-,
i пов’язано це головно iз позамовними чинниками.

Зазначимо, що префiкс anti- у французькiй мовi є особливо продуктивним
в утвореннi iменникiв i прикметникiв зi значенням протилежностi, протидiї, антипатiї, відрази, нейтралiзацiї стосовно того, що названо мотивуючою основою. Значна частина новотворiв iз цим префiксом вiдповiдає словотвiрним типам i презентує iменники. Твiрною основою виступають як iменники — загальні назви: anti-régime, anti-design, anti-lizard, anti-aérien, так i іменники — власні назви: anti-Sarkozy, anti-Royal, anti-Bush, anti-Britney Spears, anti-Lolita, anti-Zidane, anti-Materazzi (“Les “anti” en campagne. Anti-Sarkozy contre anti-Royal. A 41 jours du premier tour de l’élection présidentielle, c’est la tendance de la campagne sur le web. Pas encore d’anti-Bayrou, du fait de sa percée tardive dans les sondages (Libération, le 12 mars 2007)), а також словосполучення: anti-sarkozysme primaire, anti-ségo-jeunes, anti-Segolene Royal, anti-chiraquien primaire (“Sauf que les anti-Segolene Royal ont un atout de plus: ils peuvent jouer sur le machisme français”  (http://www.
radical-chic.com), “Et, dans tout cela, Sarkozy, un anti-chiraquien primaire et busho-berlusconien, se marre devant un Raffarin, un employé de maison exploité, qui ne trouve pas ça drôle” (L’actualité, le 5 mai 2005).

Окрему групу складають назви Iнтернет-сайтiв, що поширюють негативну iнформацiю про осiб, iмена яких використано у назвi: “Le site anti-Schumi. Un site coup de gueule sur les mauvaises manières de Michael Schumacher, un champion qui ne se maîtrise pas toujours” (http://www.ihateschumi.fr.st/), “Anti-Sarko — Les jeunes de gauche contre Nicolas Sarkozy” (www.antisarko.reso.net).

Аналiз виявлених нами телескопiчних новотворiв у сучаснiй французькiй мовi, а саме в мовi мас-медiа, сайтiв мережi Iнтернет та художнiх творiв, дає змогу констатувати той факт, що телескопiя є перспективним типом словотворення: контамiнацiя двох або кiлькох автономних лексем породжує “словозлиття”, теле-скопiзм (фр. mot-valise, mot-portemanteau, англ. portmanteau-word, blending) i має свою словотвiрну нiшу поряд з деривацiєю та власне словоскладанням.

Пiдкреслимо загальну ознаку телескопізмів. Це — тiсний зв’язок сегментiв слiв усерединi злиття. Окрiм цього, конденсованi, стисненi репрезентанти iнфор-мацiї, що актуалiзуються в процесi телескопiї, слугують одним iз засобiв ство-рення особливого, чiткого та компактного стилю мовлення, тенденцiя до розвитку якого притаманна нашому часу:

télévangéliste ← télévision f (телебачення) + évangéliste m євангеліст — телевiзiйний проповiдник; europaque ← Europe f (Європа) + opaque adj (непрозорий) — європейська процедура, що не є прозорою, egocitation ← ego m (еґо, я) + citation f (цитата) — власна цитата, autoritraître ← autorité f (влада; права) + traître  m (зрадник) — той, хто при владi i поводиться скрадливо, jourmal ← jou al, m (газета) + mal, m (зло) — газета, в якiй друкують тільки погані новини.

Структурний аналіз слів-телескопізмів дає підстави вважати, що в сучасно-му словотворенні помітна тенденція поєднання двох видів словотворення — ско-рочення та телескопії (як виду словоскладання). Телескопiзм — не просто амаль-гама двох чи бiльше слiв, вiн поєднує в собi  їхнi семантичнi характеристики. Хоча значення слова стає цiлком новим, воно все ж таки тiсно поєднане зi значеннями його складових. Отже, такому слову притаманна як  формальна, так i семантична єднiсть:

micheminer ← Michelin + cheminer (їхати на великiй швидкостi); corrupture ← corruption + rupture (розiрвання контракту через корупцiю); Mitterandie ← Mitterand + monarchie (політична система, створена екс-президентом Франсуа Мiттераном, що нагадувала монархію); mathémagique ← mathématique + magique (математика як наука, що в очах багатьох є справжньою скарбницею чудес); négawatt ← négation + mégawatt (економія споживання електроенергії).

Телескопiя, як прийнято вважати, — один iз самостiйних типiв мовної гри, результатом якої є створення контамiнованої структури i семантики: fictionnaire, républiquette, nostalgérie, mamyfestation, nanarchie, paparis та iн. Аналiз виявлених нами телескопiчних новотворiв дає змогу визначити поняття телескопiї, що ґрунтується на наступних положеннях:

— формально у новотворi представленi, хоча б альтернацiєю однiєї фонеми, обидва вихiднi слова: anchicane (дискусiя щодо старої справи, давньої суперечки)  ← (ancienne adj. давня, колишня) + chicane, f  суперечка);

— у семантицi контамiнованих новотворiв переплiтаються значення обох вихiдних слiв: exabuser (зловживати та переходити всякi межi) ← (exagérer vi заходити надто далеко, переходити всi межi + abuser vi зловживати).

Звуковi сегменти першого слова нiби накладаються на звукову форму другого, внаслiдок чого семантика твiрних просвiчується i вгадується у новiй лексемi. Iнколи це створює iронiчний, пародiйний чи каламбурний ефект:

“Le Prix Pirelli Inte etional est un prix multi-média inte ational. Il récompense des activités menées entièrement sur l’Inte et et visant à la diffusion de la culture scientifique et technologique” (Organisation des nations Unies pour l’alimentation et l’agriculture, le 17 mai 2002) — Inte etional ← Inte et, m (всесвітня комп’ютерна мережа) + inte ational adj (інтернаціональний, мiжнародний) — Iнтернетнацiональний; “Et l’on a justement parlé de la responsabilité de la “MacDomination”, de la “Coca-colonisation” des populations des pays émergents” (Le Monde, le 14 mars 2000) — MacDomination (МакДомінування) ← MacDonalds (МакДональдс — мережа швидкого харчування) + domination, f (панування); Coca-colonisation (Кока-колонiзацiя) ← Coca-cola, m (Кока-кола) + colonization, f (колонiзацiя).

Телескопiя є своєрiдним способом “вiртуального” словоскладання, оскiльки з погляду смислової структури телескопiзми вiдповiдають складним словам: зна-чення їхнiх вихiдних компонентiв враховуються при створеннi та декодуваннi телескопiчних оказiоналiзмiв. Особливостi формальної та семантичної структури телескопiчних слiв дають змогу виокремити їх у структурно-семантичний стiйкий словотвiрний тип.

З’ясовано, що, здебільшого, телескопiчнi новотвори є iменниками (48%): calculettres (“словесна машина”, йдеться про людей, якi багато розмовляють) ← calculer vt лiчити  + lettres, f pl лiтери,  salsificateur (брудний фальсифікатор) ← sale adj. брудний + falsificateur m фальсифікатор, islamour (вiдданiсть iсламу) ← islam m іслам + amour m кохання. Ад’єктивнi телескопiзми (39%) займають другу позицію: absurdoué, absoluble, absensuel, anarchotique, scoléreux, charistable, mailodramatique, monnaiegasque. В утвореннi дiєслiв у сучаснiй французькiй мовi телескопiя не вiдзначається високою продуктивнiстю (10%) (bavricaner (оббре-хати та насмiятися) ← baver оббрехати + ricaner насмiхатися; davincicoder (читати тільки бестселери) ← da Vinci да Вінчі + coder кодувати, exabuser  (зловживати i переходити усякi межi) ← exagérer заходити надто далеко + abu-ser зловживати). Щодо телескопічних утворень  прислiвникiв, то вони не є про-дуктивними i налічують лише 3% (hypocritégalement, oursement, animalement, archaїquement, astralement, basiquement, besogneusement).

Встановлено, що телескопiчнi новотвори вiдiграють важливу роль у сучасно-му розмовному та газетно-публiцистичному мовленнi, тобто в тих стилях мовлен-нєвого спiлкування, де прагнення до оперативностi та лаконiчностi викладу особ-ливо вiдчутне:

“…la carrière de René Lévesque ne sera que pente descendante, broyée par une chaîne ininterrompue de moments difficiles: contestation violente des militants péquistes (qui culminera avec le “Renérendum”), “nuit des longs couteaux” (http://www.
lagauche.com/) — Renérendum ← René (Рене (Левеск)) + referendum, m (референ-дум) — Ренерендум. Акцентується увага на тому, що лiдер однiєї з партiй Квебеку Рене Левеск надзвичайно перейнявся питанням проведення референдуму;

 “De l’influence des techniques et des modes sur le rapport au physique. Liposuccès. Le nouveau des corps 2/6. Sylvie Abraham, 51 ans, chirurgienne esthétique en clinique et à la télé.” (Libération, le 9 août 2005) — Liposuccès ← liposuccion,
f (лiпосакцiя) + succès, m (успiх). Вiдзначається важливість та надзвичайна популярність лiпосакцiї (процедури видалення зайвого жиру);

“Le cinéma est un pays imaginaire” (www.cinemaginaire.org) — cinémaginaire ←  cinéma, m (кiно) + imaginaire adj (уявний). Утворення оказiонального телеско-пiзму cinémaginaire мало за мету загострити увагу на тому, що кiно — це своєрід-на “країна фантазiй”.

У роздiлi доведено, що оказiональнi новотвори застосовуються у рiзних сфе-рах людської дiяльностi. Це, передусiм, галузь реклами, побут, суспільно-полi-тична дiяльнiсть.

Прагматичний аспект рекламних текстiв безпосередньо пов’язаний зi своєрiд-ною побудовою i своїм остаточним змiстом спрямований на конкретнi дiї з боку партнерiв по комунiкацiї. Вiдомо, що са́ме реклама сприяє появi “iлюзiї та алюзiї”. У створеннi цих стилiстичних прийомiв можуть брати участь рiзнi мовнi засоби: Amériquécoute (Le Figaro, le 3 février 2006) — “америкопiдслуховування” (амери-
канські спецслужби обвинувачено у прослуху розмов полiтичних осiб в Грецiї пiд час Олiмпiйських Ігор 2004 року);

Les Amis-requins (http://www.abacom.com/) — (Америка “тисне” на багато країн свiту, i американцi сприймаються “поїдачами” інших держав).

Інтернет спричинив утворення нового простору — віртуального (l’espace virtuel). Виникла навiть так звана “веблiйська мова” (англ. Weblish), де феномени креацiї є надзвичайно різноманітними: wisibilité (mesure la visibilité sur le Web), inte aute (investigateur de l’Inte et), inte autre (rencontre sur le web). Серед най-уживанiших простежуються деривацiйнi процеси, в яких новотвiр фiгурує як базова лексема, доповнена афiксами. Вiзьмемо для прикладу термiн blogue (блог — (щоденник в Iнтернетi) та його деривати: bloguêpe, bloguerre, blogalop, bloguette, bloguépard, blogalant, blogalaxie, blogatabac, blogalapapa, blogapic, bloguet-apens.

У другому пiдроздiлi розглянуто питання впливу контексту на iнтерпретацiю оказiональних лексичних одиниць. Зазначено, що контекст вiдiграє важливу роль щодо оказiональних новотворiв. У широкому розумiннi, вiн поєднує специфiку комунiкативної ситуацiї з особливостями особистостi мовця, програмує виникнен-ня оказiоналiзмiв, задає їхню форму i змiст, має прiоритетне значення для функцiонування новотворiв. Отже, у сприйняттi оказiонального слова важливу, домiнуючу роль вiдiграє са́ме контекст — обмежений концентрат мовленнєвих зусиль, необхiдних для розумiння слова.

За своєю формальною структурою значна кiлькiсть оказiоналiзмiв створюєть-ся з порушенням закономiрностей комбiнаторики i сумiсностi безпосереднiх скла-дових. Отож, їхня iнтерпретацiя, здебiльшого, залежить са́ме вiд контексту:

“Blanche-Neige et le Prince s’éloignent sur le chemin, tandis que les  nains les saluent. Atchoum, muni d’un grand morvoir, pleure, éte ue et agite les bras en même temps” (Walt Disney, scénario de “Blanche-Neige et les sept nains”) — morvoir, m (шматок тканини, яким не дуже делiкатнi особи користуються, аби спочатку видути носа, а потiм попрощатися) ← morveux, adj (сопливий) + au revoir!
(до побачення!). Значення оказiоналiзму morvoir можна зрозумiти тільки у контекстi, в оточенні слів  s’éloigner, pleurer, éte uer, agiter les bras, що позна-чають процес прощання “Білосніжки та принца”.

Оскiльки оказiоналiзми належать до конкретного контексту i залежать вiд нього, то са́ме контекст визначає ступiнь лексичної об’єктивацiї нових слiв такого характеру. Спостереження над матерiалом засвiдчують, що пiд час визначення семантичного механiзму iнтерпретацiї оказiональних слiв необхiдно розмежувати допустиму багатозначнiсть i непрозорiсть значення слова вiд нечiткого змiсту слововживання, щоб уникнути зайвої кiлькостi його тлумачень. У разi непрозо-рого значення недостатньо використання лише принципу узуальностi як єдиного критерiю, адже як семантично прозорi, так i семантично непрозорi слова транспо-нуються у мовну спiльнiсть у формi епiзодичних утворень i набувають в нiй узуальної семантики.

Узагальнено, що для iнтерпретацiї оказiональних одиниць визначальними є ситуацiя, контекст, наявнiсть у ньому слiв iз загальними семантичними елемента-ми, а також функцiональна частотнiсть словотвiрної моделi. Навiть найнезвичнi-ший оказiоналiзм мiстить у мовнiй системi словотвiрну аналогiю: кожне оказiо-нальне слово у структурному та семантичному планах нагадує нам знайомий або вiдомий узуальний словотвiрний зразок; вся iндивiдуальна чисельнiсть i рiзно-манiтнiсть конкретних словотвiрних структур за своїм звучанням, будовою i морфемiкою ґрунтується на потенцiйних можливостях i передумовах, закладених у самiй мовнiй системi. Процеси тлумачення та iнтерпретацiї обмежуються або граматичними, або семантико-прагматичними знаннями, iнколи вимагають специ-фiчних знань, визначених контекстною ситуацiєю. Так, про лексичне значення оказiоналiзмiв Ralfale чи énerveiller, вилучених iз контексту, можна тiльки здога-дуватись.  Їхнє значення конкретизується лексичним оточенням:

“Ralfale sur l’Alberta.  En plus, dans la province de Ralf Klein, la population continue de croître deux fois plus rapidement que la moyenne canadienne”(L’actualité, le 15 mars 2005) — “бурхлива” полiтика прем’єр-мiнiстра провінції Альберта (Канада) Ральфа Кляйна;

“Chez nous, les amours sont de forte magnitude et de courte durée. C’est un fait: le don d’énerveiller fait partie de notre patrimoine génétique. Nous allumons les passions, nous enlaçons; et puis nous lassons, nous passons” (A. Jardin,  Le Roman des Jardin, p. 23) — викликати настiльке велике захоплення, що з часом воно може перейти в роздратування.

Отже, оказiональне слово, в окремих випадках, може не мати усталеного значення, не бути стабiльним елементом рiзних текстiв.

Аналiз фактичного матерiалу дає пiдстави стверджувати, що роль контексту в iнтерпретацiї оказiоналiзмiв можна презентувати так: 1) забезпечує розумiння та iнтерпретацiю оказiоналiзмiв, якi iзольовано тлумачаться по-рiзному; 2) змiнює iнтерпретацiю оказiоналiзмiв; 3) конкретизує значення багатозначних оказiоналiз-мiв; 4) фiксує використання оказiоналiзмiв у конкретнiй ситуацiї; 5) уточнює
i специфiкує iнтерпретацiї оказiоналiзмiв.

У Висновках пiдведено пiдсумок проведеного в дисертацiї аналiзу та наведе-но узагальненi результати дослiдження:

1. Останніми десятиліттями словниковий склад французької мови значно доповнено. Це явище пояснюють процесами, якi вiдбуваються у суспільно-полі-тичній, економічній, побутовiй сферах життя; появою нових видів спорту, збiль-шенням кiлькостi термінiв у багатьох галузях науки, періодичних виданнях, на телебаченні, в “живому” спiлкуваннi. Різноманітні словотвiрнi процеси стають частиною авторитетних видань Франції i франкомовних країн.

       Одним iз продуктивних засобiв номiнацiї є використання оказiональних одиниць, якi найефективніше проявляються в матеріалі медіа-дискурсу та сайтiв мережi Інтернет.

2. Появi оказiоналiзмiв сприяє мовна гра, а са́ме — установка на творчiсть. У прагматичному планi такi ефекти тільки ускладнюють розуміння, однак у художньому текстi, коли подібне здійснюється свiдомо, вони вiдiграють проти-лежну роль — роль надзвичайного iлокутивного загострення, уточнення змiсту, яке, здебільшого, можна адекватно передати са́ме засобами мовної гри. В науко-вому планi мовна гра є оказіональним розширенням семантики i структурних можливостей мовних знаків.

         До ключових ознак мовної гри в мовi мас-медiа, Iнтернет-видань, художньої лiтератури належать: наявнiсть “двоплановостi”, обов’язкове iснування партнера-реципiєнта. Розповсюдження рiзних видiв мовної гри в таких текстах вiдбувається через iгрову метафорику, iгровий гiперболiзм та іншi засоби вираз-ностi, творчо обробленi креатором.

3. Зазначенi одиницi слугують не тiльки для передачi змiстової iнформацiї, а й для вираження оцiнки рацiональними способами (складнi слова, телескопiзми), що вiдображають тенденцiю до мовної економiї. Функцiонування таких оказiо-нальних новотворiв набуває полiфонiчностi залежно вiд жанру та змiсту, дискурсної комунiкативної сфери. Це дає змогу краще виразити своє ставлення до певних соцiоконцептiв. Оказiоналiзми французького зразка часто використовують для вираження авторських iнтенцiй, що проявляються в реалiзацiї деяких iлокутивних складових комiчного (iронiя, жарт).

4. Найбільш поширеним на сьогодні є протиставлення потенційних слів оказіональним словам. Виділення потенційних слів є закономірним наслідком саме системного підходу до вивчення словотвірної номінації, адже такий підхід дає змогу виявляти лакуни в певних ланках словотвірних комплексів. Потенційне слово — це будь-яке похідне, що може входити в ланку безвідносно до продуктив-ності/непродуктивності зразка його творення, тобто одиниця, закладена в системі словотворення, але не реалізована, вiртуальна.

         5. Щодо критерiїв розмежування оказiоналiзмiв i неологiзмiв, виокремлення їх як самодостатнiх явищ у мовнiй комунiкацiї, то оказiоналiзм — iндивiдуально-авторське утворення, а неологiзм — слово, яке прагматично запрограмоване, широко розповсюджене, вiдповiдає усім нормам сучасної літературної мови
i може увiйти до її активного лексикону. Завдання неологiзмiв полягає не
в емоцiйному впливi реципiєнта, як це властиво оказiональним новотворам,
а в позначеннi нової об’єктивної реалiї, адже в основу цих слiв покладено змiстовий компонент, що вiдповiдає за iдентифiкацiю предметiв. Наявнiсть кон-тексту є обов’язковим параметром для правильного сприйняття оказiоналiзмiв. Для неологiзмiв контекст не обов’язковий. Власне неологізми належать до сфери мови i вiдображаються у словниках. Поняття неологiзму є історично змiнним,
i новотвiр може поступово втрачати цей статус у процесi функціонального за-крiплення в лексико-семантичнiй системi мови. Ознаками, що засвідчують процес входження новотвору в лексичну систему мови, є: висока частотність вживання; словотвiрна активність; використання у різножанрових та різностильових текстах; здатність виступати мотиваційною базою для творення похiдних слів та вступати
в синтагматичні зв’язки з іншими словами. На вiдмiну від власне неологiзмiв, оказіоналізми — новотвори разового характеру, реалізують емоційно-експресивну функцію новотвору, належать до сфери мовлення. Оказіоналізми, залишаючись індивідуальними новотворами, здебільшого не входять до загальномовного слов-ника.

         6. Аналiз фактичного матерiалу дав пiдстави стверджувати, що оказіональна телескопія є одним iз найпродуктивнiших способiв утворення французьких оказіо-нальних слів (близько 800 новотворiв за 1990–2006 роки), виявлених у рамках масово-iнформацiйного дискурсу та художньої лiтератури.

7. У дисертаційному дослідженні виокремлено вiсiм словотвiрних моделей телескопiчних оказiональних одиниць, з-помiж яких три є найпродуктивнiшими:
N + V₁ → V₂ (argonaute + argotiser  →  argonautiser); V₁ + V₂ → V₃ (s’enivrer + boissonner → s’emboissonner); V₁ + N → V₂ (emberlificoter + perle → emperlificoter)(всього 74%). Менш продуктивнi типи: Adj + V₁ → V₂ (lent + lante er → lantiponner), Adj + N → V (béqueule + guelard → béguelarder); V₁ + N + V₂ → V₃ (tou er + tourlourou + moutonner → tourloutonner); Np + Adj →
V (ingrès + gris → ingriser); N + N → V (coq-à-l’âne + âme → coq-à-l’âmer) (всього 26% загальної вибiрки).

          8. Сфери функціонування новотворiв (понад 2 000 одиниць), як результат суцiльної вибiрки з художніх текстiв, мас-медiйної та Iнтернет-комунiкацiй, дають пiдстави стверджувати, що серед них найпомiтнiшою є тенденцiя до вiдображен-ня явищ суспiльного, соцiального характеру (70%). Менше уваги придiлено лю-динi з її внутрiшнiм свiтом — емоцiям, фiзичним i психологiчним характеристи-кам (30%). До перших вiдносимо діяльність людини як соцiальної iстоти (носiй поглядiв, виразник iдеалiв, виробник речей, засновник течiй, економiчний дiяч, дiяч науки i техніки тощо). На першому планi — позначення соцiальних катаклiз-мiв (Vaticancans, Monstréal, Mitterrandie, renérendum, Raffarinade, purocratie, paritonite, médiacratie) i людини як їхнього джерела чи жертви (premier-mi-nistrable, Sarkostique, politoc, tendanceur, nucléocrate).

          9. Оказiональнi новотвори виявляють тенденцiю до мовної варiативностi i мовної еволюцiї. Їхнi структурнi характеристики дають змогу вiдкорегувати по-няття словотвiрної продуктивностi, визначити головнi функціонально-комунiка-тивнi закономiрностi їхнього виникнення.

           10. Загальна тенденція розвитку оказіонального словотворення просте-жується у напрямку розширення реалізації його потенціалу завдяки більшiй свободi, розширенню меж нормативності. Упродовж останнього десятиліття фран-цузька мова розвивається в умовах посилення тенденції до демократизації, “експресивізації”.

11. Щоб виробити конкретні рекомендації щодо оказiонального слово-вживання, необхiдно, передусiм, визначити рівень “вартісності” оказiоналiзму, який зумовлюється ступенем зацiкавленостi новотвором. Головним параметром щодо цього є відповідь на запитання, чи не дублює вiн вже усталене поняття та чи не загрожує така одиниця самобутності мови. Якщо нове найменування є реакцiєю мови на соцiальне замовлення, то можна прогнозувати майбутнє функцiонування такого слова, правда, за умови, що замовлення не разове, а дiятиме упродовж певного часу. Якщо ж соцiальна практика усунула визначену реалiю, то не потрiбна й номiнацiя, хоч би якою новою та модною свого часу вона не була.

              12. Дослiдження сучасних деривацiйних процесiв у лексицi мас-медiа, Iнтер-нет-видань i художнiх творiв, дало змогу, з одного боку, виявити найактивнiшi ланки словотвiрного механiзму, а з iншого, — встановити способи та прийоми освоєння нових реалiй суспiльного життя. Повне виокремлення оказiональних типiв i моделей для дериватологiї навряд чи можливе, оскiльки їхнє творення завжди є явищем iндивiдуальним, i тому класифiкувати й типiзувати способи i прийоми творення оказiональних слiв є найскладнiшим та найактуальнiшим завданням для словотвору сучасної французької мови.

Подальше вивчення оказіонального словотворення передбачає розробку проб-лем семантики оказiональних номiнантiв, вивчення специфiки оказiональних сло-восполучень, фразеологічних зворотiв, а також мовнодискурсної комунікації, порiвняльний аналiз оказiоналiзмiв у рiзноструктурних мовах.