ОРГАНІЗАЦІЯ БУХГАЛТЕРСЬКОГО ОБЛІКУ В АГРАРНИХ ПІДПРИЄМСТВАХ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено мету, завдання,  об’єкт, предмет та методи дослідження, розкрито наукову новизну дисертаційного дослідження, практичне значення отриманих результатів і інформацію щодо їх апробації.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади  організації  бухгалтерського  обліку  в аграрному  секторі економіки» розглянуто теоретичні засади організації бухгалтерського обліку в аграрних підприємствах, оцінено вплив методології обліку сільськогосподарської діяльності за МСФЗ на побудову обліку, визначено галузеві чинники спрямування реформування бухгалтерського обліку.

У процесі реформування вітчизняної системи обліку не враховувався попередній вітчизняний досвід, не було здійснено узгодження нормативних документів, що регулюють бухгалтерський облік, із податковим законодавством. Такий стан справ призвів до відсторонення держави від використання значного масиву інформації, джерелом якої є бухгалтерський облік. Мінагрополітики України відсторонено від впливу на методологію бухгалтерського обліку в галузі. Це, і не тільки, загострює та суттєво актуалізує наукову проблему, пов’язану з необхідністю  розробки теоретико-методологічних та методичних засад організації бухгалтерського обліку в аграрних підприємствах.

Аналіз існуючих наукових поглядів на проблему організації бухгалтерського обліку та її місце у загальній обліковій теорії дає змогу узагальнити три фундаментальні підходи до наукового означення досліджуваної проблематики. Зокрема, виділено методологічний, системний та біхевіоральний підходи до розуміння поняття організації обліку.

Наведене узагальнення підходів до розуміння організації обліку окреслило основні науково-теоретичні підходи до побудови та реалізації галузевої облікової політики (рис.1):

           методологічний напрям передбачає посилення впливу на методологію та організацію бухгалтерського обліку державного галузевого управління та галузевих професійних об’єднань бухгалтерів;

           системний напрям розвитку – посилення питань організації обліку (удосконалення організації обліку як окремої незалежної інформаційної системи безпосередньо в сільськогосподарському підприємстві);

           розвиток біхевіорального напрямку – посилення впливу бухгалтера на організацію обліку (професійний статус бухгалтера).

Освоєння міжнародних положень бухгалтерського обліку сільськогосподарської діяльності актуалізувало необхідність виділення на державному рівні галузевої облікової політики, яка б визначала методологічні, організаційні та регуляторні засади організації обліку в сільському господарстві. Запропоновано законодавчо регламентувати галузевий рівень облікової системи, який би діяв у межах національного та був представлений окремими суб’єктами регулювання, сферою впливу та конкретними об’єктами організації обліку, відмінними від інших галузей економіки.

Виокремлення галузевого рівня облікової  політики ґрунтується на врахуванні специфіки діяльності сільськогосподарських підприємств, що обумовлена низкою чинників і проявляється у різних напрямах їх діяльності.