ОРГАНІЗАЦІЯ ОБЛІКУ І КОНТРОЛЮ ВИРОБНИЦТВА БІОЛОГІЧНОГО ПАЛИВА

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЙНОЇ РОБОТИ

У вступі розкрито актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано мету і завдання, визначено об’єкт, предмет та методи дослідження, розкрито наукову новизну, практичне значення одержаних результатів, наведено відомості про їх апробацію та публікацію.

У першому розділі «Теоретичні основи організації обліку і контролю виробництва біологічного палива» проаналізовано стан ринку біопалив в Україні та світі; виокремлено класифікаційні ознаки біопалив; здійснено дослідження понять «об’єкти обліку» та «об’єкти калькулювання», а також виокремлено їх основні відмінності; проведено дослідження особливостей технології виробництва біологічного палива та їх вплив на організацію обліку та контролю його виготовлення; визначено об’єкти контролю виробництва біопалива; наведено визначення біопалива як об’єкта обліку і контролю та виокремлено його особливості; обґрунтовано необхідність застосування попередільного методу обліку витрат виробництва біодизельного палива.

Наприкінці XX ст. людство постало перед двома глобальними проблемами, пов’язаними зі збільшенням використання паливно-енергетичних ресурсів внаслідок інтенсифікації промисловості та сільського господарства: 1 - збільшення концентрації вуглекислого газу та глобальне потепління (так званий «парниковий ефект»), 2 - нестача органічного палива, запаси якого, за оцінками науковців, можуть бути вичерпані в найближчі 40 років. Зважаючи на це, провідні країни світу почали пошук альтернативних джерел енергії, вагому частину серед яких займає біологічне паливо.

Україна, як енергодефіцитна країна, яка покриває свої потреби в енергоспоживанні приблизно на 53%, імпортує 75% необхідного обсягу природного газу і 85% сирої нафти та нафтопродуктів, не залишилась осторонь від світових тенденцій щодо виробництва біологічних видів палива. Тому ще в 1998 р. організувала на державних спиртових заводах виробництво аналогу паливного етанолу – високооктанової кисневмісної добавки (ВКД).

На сьогодні особливо важливим є налагодження власного виробництва біопалива для аграрних підприємств, що дасть змогу вирішити важливу проблему сезонної нестачі коштів на паливо-мастильні матеріали, а також значно зменшити витрати на них.

Термін «біопаливо» охоплює всі види транспортного або рідкого палива, які

виробляють з біомаси. Форми біомаси для її використання як біопалива є досить різноманітними.

Дослідження показали, що основними факторами збільшення виробництва рідких біопалив у світі є:

1. Ціновий: в останнє десятиріччя спостерігається значне зростання світових цін на нафту і нафтопродукти.

2. Екологічний: рідке біопаливо, навіть при використанні його як добавки до звичайного бензину і дизельного палива, має очевидні екологічні переваги в порівняно з традиційними видами палива.

Поява нового об’єкта обліку вимагає відповідного методичного забезпечення як організації облікового процесу, так і процесу визначення його собівартості і налагодження дієвого внутрішньогосподарського контролю.

Біопаливо, яке є особливим видом палива, належить до матеріальних оборотних засобів підприємства, а саме: є одним із видів запасів підприємства. Особливостями біопалива, які виокремлюють його з інших видів традиційного пального, є: екологічна чистота; відновлювальний характер (на відміну від викопних палив); можливість створення із різних видів відновлюваної сировини, в тому числі із сільськогосподарської; можливість виробництва біопалива аграрними підприємствами, що дає змогу зменшити обсяги залучення кредитних ресурсів; особливі умови та терміни зберігання порівняно з нафтовим паливом.

Організація бухгалтерського обліку розглядається як комплекс заходів із налагодження та постійного вдосконалення системи бухгалтерського обліку на підприємстві відповідно до потреб управління, що розробляється з урахуванням особливостей його діяльності, зокрема: форми власності, виду та обсягу діяльності.

Дослідження співвідношень понять «облікова політика» та «організація бухгалтерського обліку» дає підстави стверджувати, що облікова політика є лише складовою частиною організації бухгалтерського обліку на підприємстві, оскільки принципи оцінки та методи обліку окремих статей звітності затверджуються наказом про облікову політику підприємства.

Під об’єктом витрат слід розуміти об’єкт, на який відносяться витрати в розрізі аналітичного обліку. Це можуть бути як види діяльності підприємства, окремі виробничі підрозділи, бригади, ділянки, центри відповідальності, технологічні переділи, так і види сільськогосподарських культур, види та вікові групи сільськогосподарських тварин. Об’єкт калькулювання – це конкретна одиниця продукції, робіт, послуг, за якими розраховується собівартість. Різниця між цими поняттями полягає, насамперед, в їх функціональному призначенні: об’єкт витрат – збирання витрат; об’єкт калькулювання – обчислення собівартості.

Враховуючи технологію виробництва біологічного палива, найбільш доцільним методом обліку витрат на його виробництво є попередільний, оскільки

виробництво біопалива складається з трьох переділів:

Перший переділ. На даному етапі з насіння ріпаку витискують                     олію. Як побічний продукт при цьому одержують шрот, який є цінним кормом для тварин. Одержану після пресування олію очищають від побічних продуктів, фосфатидів, надмірної вологи, проводячи часткове рафінування (гідратацію, лужне рафінування і відбілювання).

Другий переділ (етап етерифікації). У процесі реакції переетерифікації олії жири вступають у реакцію з метиловим (етиловим) спиртом за наявності каталізатора (лугу), внаслідок чого утворюються складні ефіри, а також гліцеролова фаза.

Третій переділ. На цьому етапі змішують нафтове дизпаливо з біопаливом у визначеній пропорції (частка біопалива може становити від 5 до 30 %).

У роботі обгрунтовано доцільність комбінування попередільного методу обліку витрат на виробництво біопалива з нормативним методом, що дасть змогу своєчасно впливати на рівень виробничих витрат і формування собівартості продукції.