ОРГАНІЗАЦІЙНІ АСПЕКТИ ТА ІНСТИТУЦІЙНІ ЧИННИКИ СТАНОВЛЕННЯ ПРОФЕСІЇ АУДИТОРА В УКРАЇНІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У вступі доведена актуальність теми дослідження, розкрито рівень її висвітлення у наукових працях, визначено предмет та об’єкт дослідження, мету дослідження та використані методи, наукову новизну, теоретичне та практичне значення одержаних результатів, подано інформацію щодо апробації та публікації одержаних результатів дослідження.

 У розділі 1 «Організаційні аспекти та інституційні чинники аудиту» розкрито теоретично-методологічну основу дослідження на основі інституційного підходу в економіці.

На основі виявлених спільних підходів провідних представників інституційної теорії (Т.Веблена, Д.Норта, Дж.Серла, Дж.Ходжсона) зроблено висновок про те, що професію аудитора слід розглядати саме в контексті існування інституту аудиту, оскільки

Розглядаючи аудиторську професію з точки зору інституційної теорії, запропоновано визначення екзистенційних та структурних рис інституту аудиту. Екзистенційною рисою визначено існування взаємозалежності між суспільним інтересом та професією. Структурною рисою інституціоналізації аудиту є аудиторські норми і правила, які створюють належні рамкові умови для забезпечення прозорості і достовірності фінансової звітності та її підтвердження.

На основі аналізу законодавства та стану розвитку аудиту в Україні встановлено основні риси інституційної слабкості аудиту в Україні, до яких відносяться, насамперед, недостатній рівень академічної освіти бухгалтерів та аудиторів, низький рівень сертифікації аудиторів АПУ, спрощений допуск до професії аудитора, недосконала система контролю якості аудиторських послуг, відсутність обов’язкового страхування професійної відповідальності аудиторів, відсутність органу суспільного нагляду в аудиті.

З огляду на існуючі проблеми, а також з урахуванням існування декількох законодавчих ініціатив у галузі аудиту, робиться висновок щодо актуальності реформування інституту аудиту в Україні.

Важливим висновком стало розуміння необхідності розглядати ситуацію в аудиті через призму інституційного підходу в економіці. Встановлено, що існує певний інституційний ланцюг, що включає державу, законодавчі органи, користувачів фінансової звітності, інститут аудиту, професію аудитора, професійні організації на національному та міжнародному рівнях. Хоча інститут аудиту був запроваджений в Україні через першочергове формування формальної складової - Закону Про аудиторську діяльність, неформальна інституційна складова (традиції, звичаї, поведінка) не була сформована. Це не дозволило інституту аудиту в Україні посісти належне місце у системі суспільних взаємовідносин.

Організаційна структура будь-якого економічного інституту є фундаментальним системоутворюючим фактором, оскільки саме вона визначає певні інструменти та механізми, які відповідають за регулювання інституту. Інститут аудиту у його глобальному розумінні також має свою організаційну структуру в світовому масштабі, що складається з окремих складових – інститутів аудиту країн світу. Нами розроблена організаційна структура інституту аудиту (рис.1).

На глобальному рівні організаційна структура інституту аудиту підлаштовується до вимог світових тенденцій, реформується під впливом світових фінансових криз, змінюється через глобалізацію світової економіки та певним чином впливає на розвиток своїх складових - підсистем в окремих країнах та співтовариствах з метою забезпечення функціонування ефективного світового інституту аудиту. Ефективність організаційної структури світового інституту аудиту гарантує високу якість аудиторських послуг та забезпечує довіру до професії аудитора в суспільстві.