Організаційно-економічні основи формування механізму забезпечення стійкої економічної безпеки підприємства

Краткое содержание

Наявність значної кількості загроз економічній безпеці потребує розробки основних напрямків їх усунення, головним з яких є розробка механізму, що забезпечив би стійку економічну безпеку промислового підприємства. Особливість системи економічної безпеки полягає в тому, що захист промислового підприємства забезпечується за усіма напрямами та сферами діяльності [21, с. 137].

Огляд літературних джерел свідчить, що відомі підходи до забезпечення економічної безпеки підприємств мають такі  недоліки:  інтереси підприємства розглядаються, але вони не втілені в цілі підприємства, окремі складові економічної безпеки не конкретизовані тощо. Сумніви викликають також принципи формування переліку показників економічної безпеки підприємства.

Одним з найбільш ефективних інструментів забезпечення стійкої економічної безпеки промислового підприємства є організаційно-економічний механізм, що повинен об’єднати в собі сукупність законодавчих актів, правових норм, спонукальних мотивів і стимулів, методів, заходів, сил і засобів, за допомогою яких забезпечується досягнення цілей безпеки і розв’язання поставлених завдань.

Ю. Лисенко та П. Єгоров [51] дали визначення організаційно-економічному механізму таким чином:  „це система формування цілей і стимулів, що дозволяють перетворити в процесі трудової діяльності рух (динаміку) матеріальних і духовних потреб членів суспільства на рух засобів виробництва і його кінцевих результатів, направлених на задоволення платоспроможного попиту споживачів”. Також вони визначили відмінні риси організаційно - економічного механізму і вимоги, що ставляться до них.

Особливої уваги потребує робота А. Бабицького [7], в якій розглядається дія організаційно-економічного механізму на ринкову економіку як госпрозрахункова система, що базується на відносній прибутковості матеріальної та грошової оплати праці з метою досягнення досить високої соціально-структурної корисності виробництва в цілому. Автором запропонована модель принципово нового ринкового механізму для великомасштабного виробництва, що грунтується на соціально-структурній корисності виробництва, на відносній прибутковості його підрозділів і збалансованості грошово-матеріальної оплати праці по регіонах і по країні в цілому. До складу системи управління виробництвом за даним проектом входять три самостійних, але взаємопов'язаних механізми: законодавчий, фінансовий та організаційно-технічний механізм дії на відтворення всіх трьох виробничих елементів (робочої сили, знарядь і предметів праці) або організаційно-економічний механізм дії на ринкову економіку.