ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ФОРМУВАННЯ ПІДСИСТЕМ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАРКЕТИНГУ МОЛОКОПЕРЕРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ

Краткое содержание

Основний зміст дисертаційної роботи

У вступі викладено актуальність обраної теми дисертації, визначено мету, завдання, об’єкт і предмет дослідження, розкрито наукову новизну та практичне значення роботи, подано відомості щодо апробації дослідження.

У першому розділі «Теоретико-методологічні засади забезпечення ефективного маркетингу» досліджено склад, зміст та специфіку зв’язків системи маркетингу; визначено роль підсистем: функціональних, забезпечення та допоміжних, обґрунтовано доцільність введення в понятійний апарат дослідження маркетингу поняття «підсистеми забезпечення маркетингу», визначено його сутність, склад, функції, завдання, а також вплив на функціонально-виконавчі підсистеми маркетингу.

Визначено, що з точки зору системного підходу підприємство є відкритою та багаторівневою системою, яка характеризується властивостями складеності на кожному рівні організаційної ієрархії. Зокрема, найвищий щабель організаційної ієрархії утворює узгоджена єдність функціональних підсистем підприємства, серед яких поряд із виробництвом, обліком, фінансами тощо можна виокремити і маркетинг. В іншому аспекті у складі кожної функціональної підсистеми можна виокремити дві компоненти − прямого виконання безпосередньої функції (функціонально виконавчі) та забезпечення умов реалізації безпосередньо виконавчої функції. Механізм впливу першої компоненти спирається на структуру реалізації основної функції обраної підсистеми, і відповідну підсистему названо функціонально-виконавчою, тоді як другої − на інфраструктуру забезпечення діяльності функціональної підсистеми. Виходячи з цих міркувань було встановлено, що з точки зору управління остання компонента має місце в складі всіх елементів підприємства. Вона хоча і відіграє інфраструктурну, підтримувану та допоміжну роль, але ні в організаційному, ні в управлінському сенсі не виокремлюється. Це призводить до того, що середовище реалізації обраної функції деформується, а умови її ефективної діяльності залишаються поза увагою та межами свідомого управління. 

6

Визначено, що подібна логіка побудови і функціонування підсистем відтворюється на усіх нижчих щаблях організаційної декомпозиції молокопереробного підприємства. Виходячи з цього, в дисертації було проаналізовано підходи до розуміння і формування маркетингу з точки зору потреби адекватного відображення закономірностей системності у визначенні сутності поняття  «маркетинг». Завдяки цьому було обґрунтовано доцільність орієнтуватися на визначення «маркетинг» як системи зв’язку окремих операцій, що допомагають створити та реалізувати високоякісний продукт, із підприємницькою діяльністю взагалі.

Доведено, що в складі маркетингової системи молокопереробного підприємства слід виокремити підсистему безпосередньої реалізації маркетингової функції (функціонально-виконавча підсистема маркетингу), підсистему забезпечення маркетингу, а також допоміжну підсистему маркетингу. В свою чергу, підсистеми безпосередньої реалізації маркетингової функції з точки зору маркетингових інструментів складаються із підсистем: товарної політики, ціноутворення, просування, розподілення, з точки зору управлінських функцій: планування, організовування, координування та контролювання, а з точки зору стратегічного забезпечення: дослідження ринку, сегментування та позиціонування, стратегічний аналіз та планування (рис. 1).

Обґрунтовано доцільність та коректність введення поняття «підсистеми забезпечення маркетингу», яке нами визначено як специфічно-спеціалізовані та умовно-цілісні одиниці підсистеми підприємства, що мають підпорядкований характер стосовно виконання системних функцій безпосередньо, але не належать повною мірою жодному з них. Таким чином, підсистеми забезпечення маркетингу не виконують власне маркетингові функції, а є тим підґрунтям, яке забезпечує функціонування маркетингових процедур у межах підприємства. Водночас вони не є виключно маркетинговими, оскільки іншими аспектами забезпечують подібні потреби інших процесів та функціональних підсистем підприємства. Доведено, що при моделюванні механізму формування підсистем забезпечення маркетингу останні можна вважати проміжними контактними зонами, які крім безпосередніх комунікаційних каналів, що узгоджують взаємодію різних функціональних бізнес-систем підприємства, утворюють коло додаткових і допоміжних зв’язків.