ОРГАНІЗАЦІЙНО-ЕКОНОМІЧНИЙ МЕХАНІЗМ ІННОВАЦІЙНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ З РЕСУРСОЗБЕРЕЖЕННЯ НА ПІДПРИЄМСТВІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми дисертації, сформульовано мету та завдання дослідження, розкрито об’єкт, предмет, методи дослідження, висвітлено наукову новизну отриманих результатів, їх практичне значення, визначено особистий внесок здобувача, наведено результати апробації дослідження, повноту викладених результатів в опублікованих працях, структуру роботи.

У першому розділі «Теоретичні засади ресурсозбереження в інноваційної діяльності промислового підприємства» розглянуто передумови і теоретичні підходи до визначення сутності економічного розвитку підприємства на засадах інновацій, а також організаційно-економічного механізму інноваційної діяльності з ресурсозбереження, конкретизовано поняття інноваційного розвитку підприємства і організаційно-економічного механізму інноваційної діяльності з ресурсозбереження.

На підставі аналізу наукових робіт вітчизняних і зарубіжних вчених щодо проблематики заощадження ресурсів і інноваційного розвитку підприємств, вивчення системи взаємодії цих процесів та показників, що їх характеризують, розглянуто різні підходи до тлумачення термінів «організаційно-економічний механізм», «інноваційний розвиток», «ресурсозбереження» і запропоновано авторське розуміння сутності інноваційного розвитку підприємства, яке розглядається як шлях освоєння інновацій, що забезпечують прогресивне техніко-технологічне оновлення виробництва, підвищення ефективності використання ресурсів та діяльності підприємства на його основі. Крім того, поняття організаційно-економічного механізму інноваційної діяльності з ресурсозбереження доцільно сформулювати як систему взаємопов'язаних елементів організаційного і економічного характеру, яка представляє сукупність методів і важелів дії на умови і процеси впровадження нововведень, які забезпечують підвищення ефективності роботи підприємства на основі ресурсозбереження. Таке трактування понять, на відміну від тих, що існують, характеризує інновації як істотні факторні ознаки, які впливають на кінцеві результати та розвиток виробництва, і дозволяє відобразити впроваджені нововведення та витрати ресурсів у кількісному співвідношенні.

На підставі аналізу інноваційної і виробничої діяльності встановлено основні фактори, які сприяють інноваційному розвитку машинобудівного підприємства, що базується на найбільш раціональному і економному споживанні ресурсів у процесі виробництва за рахунок прогресивних нововведень. Розглядаючи впровадження інновацій як процес, що впливає на показники ресурсомісткості і ефективності функціонування підприємства, запропоновано подальше доповнення класифікації факторів ресурсозбереження факторними ознаками, що характеризують рівень витрат за напрямами інноваційної діяльності (рис. 1).

Для подальшого дослідження відібрано таки фактори, які є напрямами інноваційної діяльності, що впливають на збереження ресурсів підприємства: рівень загальних витрат на інноваційну діяльність підприємства; рівень інноваційних витрат на впровадження нових машин, обладнання, установок, інших видів основних виробничих фондів; рівень інноваційних витрат на впровадження нових технологій; рівень витрат на проведення досліджень і розробок. Оскільки вказані фактори безпосередньо відображають інноваційну політику підприємства, характеризують його інноваційні можливості, що базуються на досягненнях науково-технічного прогресу, визначають сферу виробництва, забезпечують керованість ними з боку підприємства, мають просте кількісне вимірювання та інформаційну базу.

Введення вказаних класифікаційних ознак дозволило сформувати систему показників інформаційного забезпечення оцінки впливу інновацій на витрати ресурсів виробництва на машинобудівному підприємстві, яка дала змогу проаналізувати взаємозв’язок інноваційної діяльності і процесу ресурсозбереження шляхом економіко-математичного моделювання і на цій основі створити інструмент управління цими процесами.