ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ УНІВЕРСИТЕТСЬКИХ ОСЕРЕДКІВ КУЛЬТУРИ В ПОЛЬЩІ

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність дослідження; визначено об’єкт, предмет, мету, завдання та методи; вказано його хронологічні межі та джерельну базу; розкрито наукову новизну і практичне значення одержаних результатів, подано відомості про апробацію та впровадження результатів наукового пошуку.

У першому розділі «Теоретичні основи дослідження діяльності університетських осередків культури в Польщі» схарактеризовано поняттєво-термінологічний апарат дослідження, простежено еволюцію організаційно-педагогічних засад діяльності університетських осередків культури в Польщі у другій половині ХХ ст. – на початку ХХІ ст. та з’ясовано принципи і напрями діяльності університетських осередків культури в Польщі.

Проблемно-хронологічний, порівняльно-зіставний та контент-аналіз наукових розвідок вітчизняних та зарубіжних дослідників дав змогу окреслити поняттєво-термінологічний апарат дослідження і засвідчив, що вітчизняні та російські науковці розглядають університетські осередки культури у контексті вивчення навчально-виховної системи університету, застосовуючи такі терміни: «виховна робота» (Р. Піонова, І. Соколова), «позаурочна виховна робота» (Л. Делінгевич), «позааудиторна діяльність» (І. Айнутдінова), «позанавчальна діяльність» (І. Карпова, Г. Овчаренко, О. Сєваст’янова), «вільночасова діяльність» (С. Цюлюпа), «позааудиторна виховна робота» (О. Медведєва), «позааудиторний час» (С. Шашенко). Польські науковці, спираючись на концепції естетичного виховання (І. Войнар), педагогіки культури (Б. Суходольський), культурно-освітньої діяльності (Д. Янковський), культурної освіти (А. Горбовський), використовують інші терміни: «участь у культурі» (А. Пшецлавська), «споживання культури» (Т. Александер, А. Тишка), «аматорський артистичний рух» (С. Пастушка), «аматорські творчі колективи», «студентська культура» (А. Каміньський, Є. Семкув), «художня культура» (П. Кісіль), «молодіжна культура» (Я. Ґайда), «культурна активність» (Й. Урбанек), «творча активність» (Р. Ґлотон).

Узагальнення наукового доробку польських дослідників, які використовують термін «осередки культури» (Я. Ґайда, Я. Жебровський, М. Саморай, Д. Янковський та ін.), дозволило нам інтерпретувати поняття університетські осередки культури й визначити їх як структурні підрозділи університету, діяльність яких спрямована на регенерацію народних традицій та примноження національних культурних здобутків, формування ціннісних орієнтацій студентів, збагачення їх духовного світу та соціалізацію, розвиток фізичної культури та культури здоров’я, організацію змістовного дозвілля та його інтернаціоналізацію. Доведено, що місія УОК полягає у створенні культурного середовища навчального закладу.

Системно-структурний аналіз діяльності УОК дав змогу розкрити сутність організаційно-педагогічних засад діяльності університетських осередків культури й трактувати їх як базові положення, згідно з якими діяльність УОК ґрунтується на принципах єдності загальноєвропейських та національних цінностей, мультикультурності, гармонійного розвитку особистості, добровільності, гуманізації, особистісної орієнтації, творчої активності, саморозвитку та самореалізації, регенерації, соціалізації; на концепціях естетичного виховання, педагогіки культури та культурно-освітньої діяльності; регламентується статутами, які відображають основні положення директивних документів загальноєвропейського, державного та університетського рівнів і окреслюють цілі та функції діяльності університетських осередків культури.

Історико-генетичний та причинно-наслідковий аналіз уможливив виокремлення провідних детермінант, що вплинули на становлення УОК у післявоєнний період, серед яких: необхідність відтворення національної культурної спадщини, ліквідація дефіциту висококваліфікованих фахівців та поповнення верстви інтелігенції молоддю шляхом відкриття загального доступу до вищої освіти незалежно від соціального походження, необхідність реалізації програми культурного відродження нації шляхом активізації діяльності студентських аматорських колективів.

Проблемно-хронологічний аналіз відповідних польськомовних наукових джерел дав змогу здійснити періодизацію діяльності УОК. З’ясовано, що авторитарний період (1944-1988 рр.) відрізнявся нав’язуванням студентській спільноті соціалістичної ідеології у сфері культури і мистецтва, прагненням об’єднати студентство у масовій культурній діяльності за принципом колективізму. Авторитарний період поділено на три етапи: відродження, альтернативний і кризовий. Доведено, що на етапі відродження (друга половина 40-х рр. ХХ ст. – початок 50-х рр. ХХ ст.) превалювала необхідність відбудови закладів культури і освіти; програма культурного відродження включала широке розповсюдження аматорських колективів, у тому числі молодіжних, що активізувало розвиток студентського аматорського руху. Репертуар колективів мав переважно політичне спрямування, базувався на мистецтві соцреалізму. Виявлено, що альтернативний етап (початок 50-х рр. ХХ ст. – друга половина 70-х рр. ХХ ст.) характеризувався зміною ідеологічних та культурних орієнтирів, відмовою творчої молоді підпорядковуватись існуючій системі та її прагненням об’єднуватись у опозиційні організації. Саме на цьому етапі формується студентська культура як протидія соціалістичній владі, зумовлена прагненням молоді самостійно обирати ідеологічні та культурні орієнтири. Зароджується концепція анімації культури, в основу якої було покладено принципи добровільності та гуманізму, врахування потреб студентів. З’являються нові, альтернативні форми діяльності університетських осередків культури, створюється Об’єднання польських студентів, яке мало вагомий вплив на діяльність УОК. Визначено характерні особливості кризового етапу (кінець 70-х рр. ХХ ст. – кінець 80-х рр. ХХ ст.), серед яких: економічна нестабільність та скрутне фінансове становище в країні, зміна ціннісних орієнтирів молоді та регрес культурної активності, що призвело до занепаду аматорських колективів.

Схарактеризовано реформаторський період (1989-2003 рр.) діяльності УОК як період перебудови, що розпочався з моменту проголошення незалежності Польщі і характеризувався як змінами у політично-господарській системі, так і у сфері культури, а саме: активізацією патріотичних настроїв у діяльності УОК, відродженням національних студентських традицій, анімацією діяльності університетських осередків культури, появою нових творчих колективів та напрямів діяльності (аматорського кіно, альтернативного мистецтва, рекламної діяльності, радіо), відновленням фестивалів студентської творчості. Виявлено, що євроінтеграційний період (з 2004 р.), який розпочався після вступу до Євросоюзу, характеризувався запровадженням інноваційних підходів до діяльності УОК згідно з тенденціями розвитку загальноєвропейського культурно-освітнього середовища, зокрема: створення центрів культури європейських держав, участь студентів у програмах культурних обмінів, організація міжнародних заходів, які сприяють розвитку міжкультурних відносин, посилення ролі органів студентського самоврядування у процесі діяльності УОК.

Виявлено чинники, що впливали на еволюцію організаційно-педагогічних засад діяльності університетських осередків культури в Польщі, зокрема: суспільно-політичне та фінансово-економічне становище в країні, контингент (соціальне походження) студентів, ідеологія влади, потреби студентської молоді. Прослідковано еволюцію організаційно-педагогічних засад діяльності УОК від жорсткого управління діяльністю УОК з метою виховання громадянина соціалістичної держави, що відображалось у нав’язуванні владою політичного змісту репертуару та форм культурно-освітньої діяльності, таких, як «mas-kultu» i «prop-agit», і розвиток на цьому тлі студентської культури як протидії комуністичній ідеології та політичному пригніченню – до вільного вибору форм і напрямів діяльності на сучасному етапі розвитку університетських осередків культури, поширення альтернативної студентської творчості, самоорганізації їх культурно-мистецької діяльності та розвитку міжнародних культурних відносин у цій сфері.

Структурно-функціональний аналіз діяльності УОК дав змогу схарактеризувати організаційно-педагогічні засади їх діяльності в Польщі та виокремити нормативно-правовий, культурологічний та соціально-педагогічний аспекти їх дослідження. Визначено види УОК, найпоширенішими з яких є: університетські центри культури, бібліотеки, музеї, центри фізичної культури і спорту, центри культури зарубіжних країн. Окреслено цілі діяльності УОК, а саме: створення культурного середовища в університеті, здійснення мультикультурного виховання студентів, сприяння їх гармонійному розвитку. Визначено функції діяльності університетських осередків культури, серед яких: виховна, розвивальна, художньо-естетична, пізнавальна, соціалізувальна, активізувальна, оздоровча, рекреаційна, розважальна. Схарактеризовано пріоритетні напрями діяльності УОК – художньо-творчий, виконавсько-артистичний, дозвіллєво-пізнавальний, рекреаційно-оздоровчий, розважальний, які зумовлюють структуру УОК. Класифіковано форми їх діяльності за відповідними напрямами: для осередків художньо-творчого та виконавсько-артистичного спрямування – гуртки, клуби за інтересами, студентські творчі об’єднання, мистецькі студії, концерти, фестивалі та виставки; для осередків дозвіллєво-пізнавального спрямування – інтелектуальні ігри, творчі зустрічі, тематичні заходи; для осередків рекреаційно-оздоровчого спрямування – тренування, змагання, походи, турніри, пробіги, сплави; для осередків розважального спрямування – дискотеки, шоу-програми, концерти популярної музики тощо.

У другому розділі «Конкретизація організаційно-педагогічних засад діяльності університетських осередків культури в Польщі» окреслено нормативно-правовий аспект організаційно-педагогічних засад діяльності університетських осередків культури в Польщі та конкретизовано організаційно-педагогічні засади діяльності університетських осередків культури в Польщі у культурологічному та соціально-педагогічному аспектах.

Системно-структурний аналіз діяльності УОК уможливив конкретизацію організаційно-педагогічних засад на загальноєвропейському, державному та університетському рівнях. На загальноєвропейському рівні діяльність університетських осередків культури регламентується нормативно-правовими актами, документами Європарламенту, Ради Європи, Болонського процесу, європейських студентських організацій, в яких наголошується на необхідності реалізації соціально-педагогічної політики ЄС, необхідності розвитку полілогу культур та виховання громадянина Європи в умовах мультикультурності європейського простору, що у контексті діяльності університетських осередків культури на європейському рівні може бути здійснено шляхом інтернаціоналізації дозвілля та створення загальноєвропейського молодіжного культурно-дозвіллєвого простору.

Встановлено, що на державному рівні діяльність УОК регламентується основними положеннями державних документів (Конституції, Закону «Про вищу освіту», постанов уряду, документів загальнодержавних студентських організацій), в яких означена необхідність соціалізації студентської молоді та збереження національної культури в умовах багатокультурності та етнічної різнорідності національного середовища. Це зумовлює включення до змісту діяльності університетських осередків культури заходів, які сприяють вивченню культур різних національних меншин та активізації патріотичного виховання, набуття студентами соціального досвіду, успадкування духовних національних надбань, досягнення високої культури міжнаціональних відносин, розвитку духовності, моральної та художньо-естетичної культури.

Визначено, що на університетському рівні організаційно-педагогічні засади діяльності УОК конкретизуються в університетських нормативних актах, функціях збереження традицій університету та сприяння розвитку студентської культури і вихованню гідного випускника – гармонійно розвиненої особистості – шляхом створення сприятливих умов, з урахуванням потреб студентів, з опорою на принципи самовиховання і самореалізації за умови активізації органів студентського самоврядування у сфері культурно-дозвіллєвої діяльності.

У процесі окреслення організаційно-педагогічних засад діяльності УОК у культурологічному аспекті було виявлено, що в умовах євроінтеграції діяльність університетських осередків культури повинна враховувати мультикультурність європейського простору і вживати заходів щодо розвитку полілогу культур, підготовки молоді до життя у європейському співтоваристві шляхом ознайомлення з культурами іноземних країн, розуміння та прийняття цих культур, виховання толерантності до інших народів. Міжкультурність та міжетнічність національного середовища зумовлюють поєднання виховання поважного ставлення до всіх етнічних груп, що населяють країну, та усвідомлення своєї національної приналежності, культурної самоідентифікації, формування інтенцій до збереження традицій свого народу, популяризації національної музики, танців, образотворчого та декоративно-ужиткового мистецтва, вивчення та шанування історії свого народу. Виявлено, що інтеркультурність університетського середовища, яка зумовлюється перебуванням на території навчального закладу представників різних національностей та суспільних груп, спричиняє втрату деяких культурних традицій навчального закладу та сприяє проникненню елементів різних культур у соціальне середовище освітньої установи, зміну аксіологічних орієнтирів молоді. У результаті аналізу діяльності УОК у Польщі було виявлено, що ефективність міжкультурного та національного виховання, формування культури міжетнічних відносин, а також соціалізація молоді відбуваються шляхом залучення студентів до цінностей культури завдяки активній участі в роботі УОК.

Визначено, що університетські осередки культури створюють сприятливі умови для задоволення художньо-естетичних, моральних, духовних та комунікаційних потреб студентів, підвищують рівень загальної культури молоді, спрямовують свою діяльність на збереження культурних традицій університету, а саме: підтримку музейної діяльності, аматорського артистичного руху (хорів, хореографічних колективів, художніх майстерень), які не тільки слугують збереженню і примноженню традицій навчального закладу, але й набувають вагомого значення у гармонійному розвитку особистості кожного студента.

Здійснено конкретизацію організаційно-педагогічних засад у соціально-педагогічному аспекті, що дозволило сформулювати такі положення. Університетські осередки культури сприяють реалізації соціально-педагогічної політики ЄС, спрямованої на виховання громадянина Європи, толерантного, вільного від ксенофобій, здатного сприймати мультикультурність середовища. Виконуючи цю місію, УОК створюють умови для знайомства студентів із культурами різних країн, сприяють формуванню культурних компетенцій, навчають поводитись у багатокультурному середовищі. Реалізація замовлення своєї держави спонукає університетські осередки культури до патріотичного виховання молоді, популяризації національної культури, збереження традицій шляхом включення народних творів до репертуару колективів, поєднання народного мистецтва із сучасним, організації фестивалів народної творчості тощо. Завдяки участі у діяльності університетських осередків культури студенти мають змогу набувати соціального досвіду, успадковувати духовні надбання народу, досягати високої культури міжнаціональних відносин, розвивати творчі здібності та соціальні компетенції. Встановлено, що УОК створюють належні умови для гармонійного розвитку особистості, зокрема: організовують діяльність художніх колективів, клубів за інтересами, майстерень за різними видами і жанрами мистецтва, які здатні задовольнити різноманітні потреби студентської молоді, здійснюють організацію культурно-мистецьких заходів різних рівнів, більшість із яких включають виступи студентів – учасників творчих колективів університету, що сприяє залученню молоді до активної участі у культурній діяльності.

У третьому розділі «Інноваційний потенціал досвіду діяльності університетських осередків культури в Польщі та можливості його використання в Україні» визначено можливості використання прогресивного польського досвіду діяльності університетських осередків культури у практиці вітчизняних ВНЗ, схарактеризовано інноваційні пропозиції щодо реорганізації позанавчальних підрозділів університетів.

За результатами педагогічного спостереження, інтерв’ювання, бесід щодо діяльності УОК, обговорення досліджуваної проблеми під час зустрічей у межах стажування в Польщі узагальнено прогресивний досвід університетських осередків культури, що уможливило виявлення його інноваційного потенціалу. Застосування методу педагогічного прогнозування дозволило визначити можливості використання прогресивного досвіду діяльності польських університетських осередків культури у практиці вітчизняних університетів.

З огляду на сучасні процеси модернізації вітчизняної вищої школи в умовах побудови європейського освітнього простору та необхідність реорганізації діяльності університетських осередків культури виявлено шляхи впровадження прогресивного польського досвіду у практику вітчизняних університетів, серед яких: на європейському рівні – активізація співпраці з європейськими студентськими організаціями, інтернаціоналізація європейського дозвіллєвого простору, участь у міжнародних мистецьких фестивалях і конкурсах; на національному рівні – розроблення загальнонаціональних культурно-освітніх програм щодо розвитку національної культури, вдосконалення творчих здібностей та розвитку культури студентської молоді в умовах діяльності УОК; активізація співпраці з органами державної влади; на інституційному рівні – створення в університетах комплексних багатофункціональних центрів культури щонайменше двох типів: центри культури і мистецтва та центри фізичної культури і спорту; підвищення ролі органів студентського самоврядування у сфері культури; розвиток альтернативних напрямів культурно-мистецької діяльності, впровадження нових форм і методів діяльності УОК із урахуванням сучасних тенденцій розвитку молодіжної культури.

Достовірність результатів педагогічного прогнозування була доведена практичною апробацією запропонованих рекомендацій у процесі модернізації позанавчальних підрозділів Сумського державного університету. Реорганізовано студентський клуб СумДУ, готується проект Центру фізичної культури. У розробленому і затвердженому Положенні про Культурно-мистецький центр нормативно закріплено інноваційні пропозиції, згідно з якими до структури Культурно-мистецького центру увійшли: студентський клуб як підрозділ, що забезпечує організаційно-методичну підтримку, група технічного забезпечення (звукорежисери, інженери з освітлення, студія звукозапису), аматорські мистецькі колективи, які були об’єднані у творчі студії за жанровими ознаками (вокально-інструментальні, хореографічні, театральні). З метою активізації діяльності органів студентського самоврядування на факультетах університету було створено експериментальні студентські творчі студії, діяльність яких спрямована на організацію гурткової роботи на факультетах, проведення культурно-освітніх заходів для студентів та аспірантів, підтримку талановитої молоді. Керівниками студій стали студенти-наставники, які опікуються розвитком талантів студентів молодших курсів, ініціюють проведення заходів, у тому числі альтернативних.

Проведене науково-педагогічне дослідження дозволило визначити організаційно-педагогічні засади діяльності університетських осередків культури в Польщі та окреслити можливості використання прогресивного досвіду польських університетів у аспекті досліджуваної проблеми в Україні. Реалізація мети й завдань дослідження дає підстави зробити такі висновки.

1.     Схарактеризовано поняттєво-термінологічний апарат дослідження, у якому співставлено тезаурус українських і польських наукових розвідок щодо організації діяльності університетських осередків культури. З’ясовано, що вітчизняні науковці розглядають УОК як структурні елементи виховної системи університету в контексті позанавчальної діяльності й переважно використовують поняття «виховна робота», «позааудиторна виховна робота», «позанавчальна діяльність студентів», «університетський освітньо-виховний простір». Встановлено, що польські дослідники окреслюють діяльність УОК у контексті педагогіки культури та концепції виховання через мистецтво, використовуючи переважно терміни «культурна активність», «участь у культурі», «споживання культури», «студентська культура», «аматорський артистичний рух», «аматорські творчі колективи», «творча активність».

Обґрунтовано положення про університетські осередки культури як структурні підрозділи університету, діяльність яких спрямована на збереження і примноження національної культури, формування ціннісних орієнтацій та соціалізацію студентів, розвиток їх духовної та фізичної культури, організацію змістовного дозвілля та його інтернаціоналізацію, у цілому – на створення університетського культурного середовища.

Організаційно-педагогічні засади діяльності університетських осередків культури визначено у дослідженні як базові положення, що ґрунтуються на загально-педагогічних принципах та концепціях і регламентують діяльність УОК відповідно до її мети і функцій. Встановлено, що цілі діяльності УОК полягають у створенні культурного середовища в університеті, здійсненні мультикультурного виховання студентів, сприянні їх гармонійному розвитку. Окреслено функції діяльності УОК, серед яких: виховна, розвивальна, художньо-естетична, пізнавальна, соціалізувальна, активізувальна, оздоровча, рекреаційна, розважальна.

2.     Здійснено періодизацію діяльності УОК у Польщі, що стало можливим завдяки виокремленню детермінант становлення УОК у післявоєнний період (необхідність збереження національних культурних традицій, потреба відтворення національної еліти, спроба відродити культуру і мистецтво в країні за допомогою аматорських колективів, прагнення студентів об’єднуватись у молодіжні організації) та чинників, що впливали на зміст і форми діяльності УОК у Польщі (суспільно-політичне та фінансово-економічне становище в країні, соціальне походження студентів, ідеологія влади, потреби студентської молоді). Виокремлено три періоди діяльності УОК у Польщі у другій половині XX ст. – на початку XXI ст., а саме:
1) авторитарний (1944-1988 рр.), який характеризується нав’язуванням студентській спільноті комуністичної ідеології та мистецтва соцреалізму, прагненням влади об’єднати студентство у масовій колективній культурній діяльності на благо соціалістичної держави, політичною спрямованістю репертуару творчих колективів, зародженням студентської культури як феномену, що протистояв провладній культурній політиці; 2) реформаторський (1989-2003 рр.) – період перебудови, який розпочинається з моменту проголошення Республіки Польща і відрізняється активізацією аматорського руху, відродженням національних культурних традицій, здійсненням культурних реформ; 3) євроінтеграційний
(з 2004 р.) – період членства в Євросоюзі, що відзначається запровадженням інноваційних підходів до культурної діяльності студентів згідно з тенденціями розвитку загальноєвропейського простору вищої освіти.

Простежено еволюцію організаційно-педагогічних засад діяльності УОК у Польщі: від авторитарної концепції комуністичного виховання, жорсткого управління діяльністю УОК, нав’язування політичного змісту та колективних
форм – через виникнення на цьому тлі студентської культури як протидії соціалістичній ідеології – до гуманістичної концепції творчого розвитку та самореалізації особистості, вільного вибору форм і напрямів діяльності УОК на сучасному етапі розвитку, поширення альтернативної студентської творчості, самоорганізації їх культурної діяльності та розповсюдження міжнародних проектів у цій сфері.

З’ясовано принципи, на яких ґрунтується діяльність університетських осередків культури, зокрема: єдності загальноєвропейських та національних цінностей, мультикультурності, гармонійного розвитку особистості, добровільності, гуманізації, особистісної орієнтації, творчої активності, саморозвитку, самореалізації, регенерації, соціалізації. Систематизовано концепції (естетичного виховання, виховання через мистецтво, педагогіки культури, культурно-освітньої діяльності, культурної освіти) та виокремлено види УОК (університетські центри культури, бібліотеки, музеї, центри фізичної культури і спорту, центри культури зарубіжних країн). Визначено напрями і класифіковано відповідні форми їх діяльності: художньо-творчий та виконавсько-артистичний (гуртки, клуби за інтересами, студентські творчі об’єднання, мистецькі студії, концерти, фестивалі та виставки); дозвіллєво-пізнавальний (інтелектуальні ігри, творчі зустрічі, тематичні заходи); рекреаційно-оздоровчий (тренування, змагання, мандрівки, турніри); розважальний (дискотеки, шоу-програми, гала-концерти).

3.     Окреслено нормативно-правовий аспект організаційно-педагогічних засад діяльності університетських осередків культури в Польщі, які конкретизовано на трьох рівнях. Встановлено, що на загальноєвропейському рівні діяльність УОК регламентується нормативно-правовими актами Європарламенту, Ради Європи, Болонського процесу, європейських студентських організацій, в яких наголошується на необхідності реалізації соціальної політики ЄС, розвитку полілогу культур та виховання громадянина Європи в умовах мультикультурності європейського простору.

Показано, що на державному рівні діяльність УОК регламентується основними положеннями базових документів – Конституції, Закону «Про вищу освіту», постанов уряду, статутів загальнодержавних студентських організацій, в яких наголошується на необхідності соціалізації студентської молоді та збереженні національної культури в умовах багатокультурності та етнічної різнорідності національного середовища.

Визначено, що на університетському рівні організаційно-педагогічні засади діяльності УОК конкретизуються в університетських нормативних актах – статутах університетів, положеннях, наказах, розпорядженнях ректорату, документах органів самоврядування, статутах Центрів культури, бібліотек, музеїв, що закріплюють передачу повноважень у сфері культурно-дозвіллєвої діяльності органам студентського самоврядування.

З’ясовано, що фінансування діяльності університетських осередків культури здійснюється на загальноєвропейському рівні (гранти, культурно-освітні програми), залежить від загальнодержавної фінансової політики та фінансової спроможності університету (державне фінансування та альтернативні джерела). Встановлено, що організація діяльності університетських осередків культури залежить від їх підпорядкування (адміністративного, самоврядувального та автономного) і фінансування.

4.     Конкретизовано організаційно-педагогічні засади діяльності університетських осередків культури в Польщі у культурологічному та соціально-педагогічному аспектах. Розгляд досліджуваного феномену у культурологічному аспекті дозволяє з’ясувати особливості його функціонування:

5.     на загальноєвропейському рівні характер діяльності університетських осередків культури визначається полілогом культур в умовах мультикультурного європейського простору;

6.     на державному рівні місія університетських осередків культури полягає у збереженні національних культурних традицій, формуванні культури міжнаціональних відносин та створенні сприятливого міжетнічного культурного середовища;

7.     на інституційному рівні діяльність університетських осередків культури спрямована на збереження та примноження традицій університету, популяризацію студентської культури (культури жаків) з урахуванням інтеркультурного університетського середовища.

У соціально-педагогічному аспекті організаційно-педагогічні засади діяльності університетських осередків культури конкретизовано таким чином:

8.     на загальноєвропейському рівні діяльність університетських осередків культури спрямована на інтернаціоналізацію дозвілля та створення загальноєвропейського дозвіллєвого простору з урахуванням базових положень педагогіки миру;

9.     на державному рівні популяризації цінностей національного виховання та студентської культури в межах діяльності УОК сприяє співпраця між студентськими соціальними групами і неурядовими організаціями;

10.                   на інституційному рівні діяльність університетських осередків культури спрямована на створення сприятливих умов для виховання гармонійно розвиненої особистості, виховання гідного випускника університету і підвищення рівня загальної культури студентів.

-         Визначено можливості використання інноваційного потенціалу досвіду діяльності польських університетських осередків культури у практиці вітчизняних університетів, що передбачає:

– на національному рівні – розроблення загальнонаціональних культурно-освітніх програм для університетів щодо розвитку національної культури, виховання патріота своєї країни, вдосконалення творчих здібностей та розвитку загальної культури студентської молоді в межах діяльності університетських осередків культури; налагодження тісного контакту з органами державної влади щодо їх підтримки студентських культурних проектів та університетського аматорського руху. Нагальною є активізація співпраці з європейськими студентськими організаціями та осередками культури іноземних університетів; спрямування діяльності УОК на міжкультурне виховання та сприяння розвитку міжнародних зв’язків шляхом участі у програмах культурних обмінів, у міжнародних мистецьких фестивалях і конкурсах, а також на організацію, проведення та участь у загальноєвропейських студентських культурно-дозвіллєвих заходах, які сприяють створенню загальноєвропейського культурно-дозвіллєвого простору й інтернаціоналізації студентського дозвілля;

– на інституційному рівні – створення в університетах комплексних багатофункціональних Центрів культури, до складу яких входять аматорські мистецькі колективи, студентські творчі об’єднання, клуби за інтересами (культурно-мистецькі, технічні, спортивні тощо); створення в університетських осередках культури сприятливих умов для гармонійного розвитку особистості студента; підвищення ролі органів студентського самоврядування в організації діяльності УОК; підтримка ініціативи студентської молоді щодо розвитку альтернативних напрямів культурно-мистецької діяльності; підсилення мотивації студентів до участі в культурі з огляду на їх інтереси, уподобання, рівень творчих здібностей та бюджет часу; впровадження нових форм та методів діяльності УОК із урахуванням сучасних тенденцій розвитку культури та нових можливостей фінансування діяльності УОК; забезпечення університетських осередків культури висококваліфікованими кадрами.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів розглянутої проблеми. Предметом подальших порівняльних розвідок можуть стати теорія і практика інтернаціоналізації культурного середовища вищих навчальних закладів країн Західної Європи, пошук та конкретизація інноваційних підходів до формування педагогічної компетентності організаторів діяльності УОК, у тому числі представників органів студентського самоврядування.