ОРГАНІЗАЦІЙНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ПРОВАДЖЕННЯ ПОСЕРЕДНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ МИТНОГО БРОКЕРА ТА МИТНОГО ПЕРЕВІЗНИКА В УКРАЇНІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах подальшого формування ринкової економіки держави відповідно продовжує розвиватися і посередницька діяльність. Але ефективність її здійснення досить часто залежить не тільки від здібностей та фінансових можливостей підприємців, а й від ефективної діяльності органів законодавчої та виконавчої влади всіх рівнів, від належного законодавчого та нормативно-правового забезпечення діяльності посередницьких підприємств. Сучасний стан ринкової трансформації економіки України передбачає, насамперед, подальшу розбудову таких елементів економічної системи, які, з одного боку, здатні забезпечувати рівні умови для здійснення підприємницької діяльності для усіх суб’єктів господарювання, а з іншого – виступають інструментами державного впливу на загальну ситуацію в економіці держави. Це повною мірою стосується підприємницької діяльності із надання послуг по декларуванню товарів і транспортних засобів та перевезенню товарів, що переміщуються через митний кордон України або перебувають під митним контролем.

Зазначений інститут підприємницької діяльності в період свого становлення формувався на основі тієї нормативно-правової бази, яка залишилася в спадок від радянських часів, коли питання про регулювання посередницької діяльності в митній сфері державою не ставилося і практично не вирішувалося. Це стало причиною дещо невпорядкованого, “хаотичного” прийняття нормативно-правових документів, що регулюють зазначену діяльність в митній сфері.

Чітка та системна регламентація посередницької діяльності дасть можливість уникнути суперечок та непорозумінь між посадовими особами митних органів, з одного боку, та суб’єктами підприємницької діяльності й громадянами з іншого щодо правомірностей митних правовідносин.

Практика правового регулювання посередницької діяльності вказує на  необхідність глибокого розуміння і всебічного врахування всього нового, що відбувається сьогодні як в нашій державі, так і за її межами. Це стосується і організаційно-правових засад посередницької діяльності в митній сфері взагалі, так і діяльності митного брокера та митного перевізника зокрема. Але при цьому не можна, як показує практика, механічно переносити зарубіжний досвід такої роботи в діяльність державних органів України. Необхідно, як стверджують фахівці, лише враховувати позитивні аспекти та негативні наслідки правового регулювання подібних процесів, що мають місце в діяльності зарубіжних країн.

Перебудова організаційно-правових засад діяльності державного апарату, органів виконавчої влади на місцях, як складова адміністративної реформи в Україні, обумовлює необхідність значною мірою підвищити ефективність діяльності митних органів у сфері контролю за переміщенням товарів та транспортних засобів через митний кордон України, забезпечення їх кваліфікованими кадрами, здатними працювати професійно грамотно, чесно, прозоро.

Економічні можливості посередницьких підприємств, що здійснюють свою діяльність у митній сфері, обмежені відповідними правами та обов’язками, які встановлюються органами державного управління. Це дає змогу в певній мірі упорядкувати складну систему взаємодії різних видів діяльності, взаємозв’язок з митними органами. При цьому, основне завдання полягає у створенні сприятливих умов для реалізації економічних та фінансових інтересів суб’єктів господарської посередницької діяльності. Посередницька діяльність у митній сфері здійснюється за наявності відповідної ліцензії, виданої Державною митною службою України. Введення та нормативне закріплення ліцензування зазначеної діяльності зумовлено, на наш погляд, змінами в характері впливу держави на суспільні відносини, що складаються у сфері економіки і соціального розвитку суспільства. Проникаючи не лише у сферу виробничої діяльності, але також і в соціальну сферу, вони дають можливість дотримуватися балансів інтересів споживачів, підприємців, інших суб’єктів – з одного боку, і держави, в особі митних органів у нашому випадку, - з іншого.

Проблеми організації та удосконалення посередницької господарської діяльності з точки зору адміністративно-правової науки, теорії управління досліджували такі науковці, як В.Б. Авер’янов, Д.М. Бахрах, Ю.П. Битяк,             В.М. Горшенєва, І.П. Голосніченко, Л.В. Коваль, В.В. Копейчиков. Окремі питання, що відносяться до посередницької діяльності в митній сфері (як у загально-теоретичному, так і галузевому аспектах) знайшли своє відображення в працях І.В. Безкоровайної, І.О. Бондаренко, А.С. Васильєва, Б.М. Габричидзе,         Є.В. Додіна, С.В. Ківалова, А.Н. Козиріна, Т.В. Корнєвої, С.І. Пахомова,              К.К. Сандровського, С.С. Терещенка та інших. Однак нині залишається ще багато дискусійних та практично невирішених питань, що стосуються окремих аспектів посередництва в митній сфері, його правового регулювання.

Не применшуючи ролі і значимості доробку зазначених науковців, необхідно визнати, що в Україні на цей час відсутні спеціальні монографічні дослідження організаційно-правових засад провадження посередницької діяльності митного брокера та митного перевізника.

Таким чином, недостатня теоретична розробленість обраної теми, її теоретична, прикладна і практична значимість та актуальність зумовлюють потребу проведення поглибленого дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація пов′язана з планами наукових досліджень Державної митної служби України. Тема затверджена вченою радою Національної академії державної податкової служби України 17 березня 2004 року, протокол № 7. Робота виконана в контексті заходів щодо реалізації Концепції адміністративної реформи в Україні, затвердженої Указом Президента України від 22 липня 1998 року № 810/98. Крім того, цей напрямок дослідження відповідає основним засадам державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності, затвердженим Законом України від 11 вересня 2003 року № 1160-ІV “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.