ОСОБИСТІСНІ ДЕТЕРМІНАНТИ УСПІШНОЇ ПРОФЕСІЙНОЇ ПІДГОТОВКИ МАЙБУТНІХ ПІДПРИЄМЦІВ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовується актуальність проблеми дослідження, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, особистий внесок автора, методологічні та теоретичні засади дослідження, використані методи, вказується сфера апробації результатів дослідження та наводяться дані про структуру роботи.

У першому розділі “Теоретичні засади вивчення особистісних детермінант професійної підготовки майбутніх підприємців” представлено узагальнені результати теоретичного аналізу наукової літератури з проблеми особистісних детермінант успішної професійної підготовки майбутніх підприємців.

Вивчення проблеми особистісних детермінант професійної підготовки майбутніх підприємців можна звести до двох основних напрямків. Суть першого з них, що умовно позначається як “об’єктний”, вбачає осмислення предметної сторони професійної підготовки майбутніх підприємців на основі виділення критеріїв успішного підприємництва. На основі виділених критеріїв підприємницької діяльності описуються функції та характеристики підприємців, тобто в непрямій формі зазначається, що підприємець – це той, хто представляє підприємництво.

Узагальнюючи широкий спектр визначень підприємництва в рамках об’єктної традиції російськими і вітчизняними вченими, відзначаємо полісемантизм у поглядах, що є наслідком багатоаспектності його проявів і функцій. Право на існування мають різні визначення підприємництва, проте мова у даному випадку йде лише про різні рівні аналізу і узагальнення підприємницького феномена, що обумовлено конкретними умовами його реалізації. Підприємництво розглядають як особливу ініціативну економічну активність дієздатних громадян, спрямовану на задоволення потреб суспільства і отримання особистого прибутку (М.Г.Лапуста, Л.Г.Шаршукова); особливий творчий тип економічної поведінки, що складає необхідну основу досягнення економічного успіху (А.Агеєв, М.Грачов, Д.Кузін); спосіб життя або дій, одне із занять ділової людини (Т.Нельга); специфічний вид діяльності, що пов’язаний з ризиком організації нової, потенційно прибуткової справи (О.М.Омаров, В.П.Позняков, І.Ясін); особливий тип поведінки, зорієнтований на подолання існуючих стереотипів господарювання, спрямованість на нововведення та бажання залучати і використовувати для вирішення поставлених завдань ресурси із найрізноманітніших джерел (С.І.Кретов, Н.М.Лисенко).

Проведений аналіз наукових джерел з психології підприємництва дає підстави говорити про сучасне підприємництво як про особливий тип підприємницької поведінки, яку, у більшості випадків, характеризують наступні складові: особлива чутливість до змін і прагнення щось змінити у своєму житті (елемент ініціативи); прийняття на себе відповідальності за можливі невдачі і поразки, готовність ризикувати (елемент ризику); сприяння реалізації і використанню нових технологічних можливостей шляхом впровадження у виробництво винаходів та інновацій; організація або реорганізація соціально-економічних механізмів з тим, щоб з вигодою використовувати наявні ресурси і конкретну ситуацію (елемент новаторства); спрямованість на діяльне перетворення навколишнього світу, побудову нових відносин; вміння випереджувати події і вести конкурентну боротьбу (елемент активності).

Здійснений огляд наукової літератури в розрізі психології підприємництва показав, що об’єктний або функціональний підхід до визначення особистісних детермінант успішної професійної підготовки майбутніх підприємців залишає поза увагою врахування “внутрішнього моменту” підприємницької діяльності, а саме те, що дозволяє фахівцю її здійснювати, ефективно виконувати підприємницькі функції.

В межах суб’єктного підходу при вивченні особистісних детермінант професійної підготовки майбутніх підприємців особистість підприємця розглядається не з позицій структури професійної діяльності, а з точки зору структури особистості, її психотипу, котрий дозволяє людині продукувати і здійснювати інновацію в економічній сфері, спираючись лише на власні сили. У зарубіжній психології для позначення особистості підприємця використовуються, переважно, не наукові, а описові визначення: “людина, яка створила себе сама”, “працює на себе”, “робить те, що вважає за потрібне” та ін (Р.Кійосаки, Ш.Лектер, Т.Стенлі, Б.Трейсі).

В суб’єктній традиції вивчення підприємець постає як суб’єкт власної життєдіяльності, що впроваджує в життя певну систему цінностей, ідеалів, власну індивідуальність. На цій основі стверджуємо, що вивчення особистісних детермінант успішної професійної підготовки майбутніх підприємців доцільно здійснювати з позицій суб’єктного, особистісного полюса діяльності, а не з позицій предметного змісту професійних функцій.

Суб’єктний підхід до аналізу підприємництва у вітчизняній психології знаходиться лише на початковій стадії свого розвитку, а тому є не реалізованим на емпіричному рівні. Ідеї суб’єкного розвитку особистості відображені у вітчизняній психологічній літературі теоретико-методологічного рівня як вихідні абстрактно-пояснювальні моменти досліджень (К.О.Абульханова-Славська, Д.Б.Богоявленська, О.В.Брушлинский, О.О.Конопкін, В.О.Петровський, А.І.Пригожин, В.О.Татенко). Їх аналіз свідчить, що основні ознаки суб’єктності людини вбачаються у: відмові від групової ідентичності, високій самоцінності власного “Я”, потребі досягнення, перевазі особистого контролю над повноважним, специфічних параметрах суб’єктивної моделі етико-економічного успіху, що включають певні символи успіху та уявлення про способи їх досягнення.

Виходячи із загальнотеоретичного аналізу особистісних детермінант професійної підготовки майбутніх підприємців, найбільш відповідає предмету, завданням нашого дослідження визначення підприємництва, побудоване з позицій суб’єктного підходу, враховуючи об’єктні традиції вивчення даного феномену: під підприємництвом у даному випадку розуміємо реалізацію в економічній сфері діяльності, що вимагає ризику, створення нового та отримання задоволення від досягнутого у вигляді матеріального здобутку, специфічної якості особистості – суб’єктності. Саме тому системний підхід при визначенні особистісних детермінант успішної професійної підготовки майбутніх підприємців, який ми намагались реалізувати в даному дослідженні, передбачає в подальшому вивчення не окремих психологічних характеристик, а цілісних систем індивідуального функціонування  фахівців у сфері підприємництва. В якості такої системи, що детермінує успішність  підготовки майбутніх підприємців, пропонується особистісно-професійна суб’єктність.

У другому розділі “Особливості становлення особистісних детермінант в професійній підготовці майбутніх підприємців” представлено зміст поняття, специфіку, структуру та критерії діагностування особистісно-професійної суб’єктності; дається огляд конкретних методик для виявлення становлення структурно-динамічних та етико-смислових характеристик особистісної суб’єктності потенційних підприємців; наведено результати констатуючого експерименту щодо особливостей прояву та динаміки особистісної суб’єктності в професійному становленні майбутнього підприємця у вищому навчальному закладі.

На основі аналізу особистісних детермінант та їх психологічних особливостей становлення в професійній підготовці майбутніх підприємців дається авторське визначення особистісно-професійної суб’єктності як специфічної якості майбутнього спеціаліста, що визначає його спроможність до самодетермінації у підприємницькій сфері діяльності та здійснення функцій економічного самоконтролю.

Визначено структуру суб’єктності, яка містить когнітивний, мотиваційний та поведінковий компоненти. Паттерн когнітивних характеристик, релевантних проблемі дослідження, складається з параметрів Я-образу особистості як системоутворюючої основи індивідуального функціонування майбутніх фахівців у сфері підприємництва. Мотиваційний компонент суб’єктності являє собою індивідуальну модель економічної поведінки, що наповнює певним змістом систему мотивації досягнення, та визначається уявленням майбутніх підприємців про цілі досягнення успіху. Поведінковий компонент суб’єктності – реалізацію особистісних характеристик у професійній діяльності. Вибір підприємницької діяльності і є, власне, втіленням особистісних детермінант в досягненні психологічної успішності у діяльності. У контексті вивчення структурних елементів, що входять до складу поведінкового компоненту, ми вбачаємо їх в індивідуальній моделі економічної поведінки, що визначається уявленням особистості про способи досягнення успіху у сфері підприємництва.

На основі запропонованої структури суб’єктності як провідної особистісної детермінанти успішної професійної підготовки майбутніх підприємців визначено конкретні критерії діагностування рівня її становлення:

-                    особливості Я-образу як системоутворюючої основи індивідуального функціонування майбутніх фахівців у сфері підприємництва (когнітивний компонент);

-                    індивідуальна модель економічної поведінки, що наповнює певним змістом систему мотивації досягнення майбутніх підприємців та визначається їхніми уявленнями про цілі досягнення успіху у підприємництві (мотиваційний компонент);

-                    індивідуальна модель економічної поведінки, що визначається уявленнями майбутніх фахівців про способи досягнення успіху у підприємницькій сфері діяльності (поведінковий компонент).

Відповідно до цих критеріїв підібрано та розроблено 7 методик для діагностування кількісних та якісних показників рівня становлення структурно-динамічних та етико-смислових характеристик особистісно-професійної суб’єктності майбутніх підприємців.

На першому етапі констатуючого експерименту (за допомогою теста-опитувальника само-ефективності М.Шерер і Дж.Маддукс, методики діагностики рівня суб’єктивного контролю Дж.Роттера (адаптація Є.Ф.Бажина, С.А.Голинкіної, А.М.Еткінда), теста-опитувальника “індивідуалізму-колективізму” Х.Тріандіса, методики професійної само-ефективності, оцінювання студентами рольових моделей підприємницької діяльності за поведінковими характеристиками особистості) вивчались наступні особливості Я-образу як системоутворюючої основи індивідуального функціонування майбутніх фахівців у підприємництві:

-         особливості прояву загальної і соціальної само-ефективності та локалізації суб’єктивного контролю (психологічне “Я”);

-                    співвідношення індивідуалістичних та колективістичних конструктів у самосвідомості майбутніх підприємців (соціальне “Я”);

-                    особливості прояву показників професійної само-ефективності (інтенсивності і узагальненості) та професійних ауто-стереотипних уявлень досліджуваних щодо майбутньої професійної діяльності (професійне “Я”).

За цими показниками виділено три рівні системоутворюючої основи індивідуального функціонування Я-образу майбутніх підприємців (низький, середній, високий).

На низькому рівні розвитку функціонально-смислових характеристик Я-образу знаходяться студенти з низькими індексами загальної та соціальної само-ефективності, з екстернальним спрямуванням  локалізації суб’єктивного контролю у різних сферах життєдіяльності, з чітко вираженими колективістичними тенденціями у поведінці на противагу індивідуалістичним. Показники професійної само-ефективності – “сила” і “узагальненість” – сягають низьких значень, а професійне “Я” не диференційоване на минуле,  теперішнє і майбутнє. Ауто-стереотипні уявлення щодо власної професійної діяльності не співвідносяться з ризиком та інноваційністю, і, що важливо, виведені з етично забарвленого смислового спрямування в етично нейтральне.

Середній рівень характеризується середніми показниками рівня само-ефективності – загальної і соціальної, змішаними показниками локалізації суб’єктивного контролю у різних сферах життєдіяльності, незначною перевагою індивідуалістичних конструктів над колективістичними у самосвідомості майбутніх підприємців, чи навпаки, та середніми індексами “сили” і “узагальненості” професійного “Я”. Конструкт “моральності” не усвідомлюється даною групою студентів як один із провідних у підприємницькій практиці.

До групи з високим рівнем функціонально-смислових характеристик Я-образу майбутніх підприємців увійшли студенти з високим рівнем розвитку особистісної само-ефективності, локалізація суб’єктивного контролю яких визначається інтернальними спрямуванням. У структурі соціального “Я” даної групи студентів переважають індивідуалістичні конструкти над колективістичними, показники професійного “Я” – “сила”, “узагальненість” – досягають високих значень. Ауто-стереотипні уявлення щодо свого “Я в майбутньому” визначаються поняттями досягнення, інтернальності, наполегливості, адекватним реагуванням на невдачі, помірним ризиком в досягненні раціонально-етичних цілей.