Особливості правового регулювання праці науковців і його вдосконалення

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Наука, сутністю і метою якої є пізнання закономірностей та властивостей розвитку природи, суспільства і людини, завжди відігравала першорядну роль у будь-якому суспільстві. Особливого значення вона набуває в сучасних умовах, коли Україна спрямовує активні зусилля на економічне зростання та підвищення рівня соціального захисту громадян. Серед стратегічних пріоритетів економічного і соціального розвитку головним чинником стійкого економічного розвитку визначено зростання інтелектуального потенціалу нації та науково-технологічні інновації, застосування яких суттєво змінює обсяги й якість виробництва і споживання. Тісний зв’язок між науково-технічним прогресом і економічним розквітом держави визнається більшістю розвинених країн. Разом з тим, стан науки в Україні не можна визнати задовільним. Держава намагається подолати негативні явища, що мають місце в науковій і науково-технічній сфері, а також докладає чимало зусиль до підвищення рівня соціального захисту наукових працівників.

Законодавство про працю науковців не піддавалось оновленню понад 40 років. Правове регулювання їх праці лише частково здійснюється Законом України „Про наукову і науково-технічну діяльність”. Залишаються чинними нормативно-правові акти колишнього СРСР з питань заміщення посад наукових працівників, трудової дисципліни, робочого часу тощо.

Донині в Україні не розроблені Кваліфікаційні характеристики посад наукових працівників. Відсутній нормативно-правовий акт про виконання науково-дослідних робіт за господарськими договорами із замовниками. Залишаються неврегульованими питання правового становища тимчасових творчих колективів. Законодавчі акти про наукову діяльність, що прийняті в Україні, спрямовані на вирішення проблем організації виконання наукових досліджень, їх експертизи, а правове регулювання праці науковців залишається поза увагою законодавця.

Актуальність теми обумовлена й тим, що праця науковців є специфічним видом розумової праці, але її особливості не були предметом комплексного наукового дослідження. Ні в чинному Кодексі законів про працю України, ні в проекті Трудового кодексу України немає жодної статті, яка б стосувалась особливостей правового регулювання праці науковців.

Важливість теми дослідження обумовлена також тим, що наука опинилась у кризовому стані. Національні інтереси України вимагають негайних та ефективних заходів, спрямованих на збереження науково-технологічного потенціалу, забезпечення ефективного його використання для подолання кризових явищ в економіці й соціальному розвитку.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційне дослідження виконане відповідно до цільової комплексної програми Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого на 2001–2005 роки „Проблеми удосконалення юридичних гарантій реалізації трудових і соціальних прав в умовах ринкової економіки” (номер державної реєстрації 0186.0.070864).