Папакіна Н.С. Формування продуктивності овець таврійського типу асканійської тонкорунної породи залежно від інтенсивності їх росту

Краткое содержание

Дослідження  проводилися впродовж 1997...2005 років у ВАТ „Червоний чабан” Каланчацького району Херсонської області, в лабораторії якості вовни Херсонського державного аграрного університету на ремонтних баранцях таврійського типу асканійської тонкорунної породи і  чистопородних тваринах асканійської тонкорунної породи за схемою (рис.1).

Особливості формування тварин вивчались залежно від частки спадковості австралійських мериносів (АМ) та лінійного походження. Було  сформовано три групи. Перша група –тварини, що отримані від зворотнього схрещування помісей асканійської тонкорунної породи (60 голів). Друга група–тварини, що були отримані при розведенні “в собі” Ѕ асканійської тонкорунної + Ѕ австралійського мериносу (60 голів). До третьої групи увійшли  тварини, яких отримали  від поглинального схрещування з поліпшуючою породою (32 голови). Для вивчення лінійних особливостей тварин було сформовано 9 груп, відповідно заводським лініям, які входять до генеалогічної структури стада. Контрольна група складалася з чистопорідних баранців асканійської тонкорунної породи, нащадків барана №100(родоначальника лінії).Піддослідні тварини знаходились в одній отарі, в однакових умовах утримання та догляду. Щомісячно  вранці, за дві години до годівлі, проводили зважування і вимірювання баранців.