Пелих В.Г. Теоретичне обгрунтування та практична реалізація удосконалених методів селекції у свинарстві

Краткое содержание

Науково-господарчі дослідження проведені протягом 1995….2001 років в умовах свиноферм дослідного господарства “Піонер” та ВАТ “Придніпровське” Нововоронцовського району, КСП ім. Чкалова Велико-Олександрівського району Херсонської області та племзаводу і свинокомплексу Агрогосподарства ВП “Запорізька атомна електростанція” Кам’янко-Дніпровського району Запорізької області за тематикою кафедри генетики та розведення с.-г. тварин Херсонського державного аграрного університету. Матеріалом досліджень були показники росту, розвитку та продуктивності свиней внутрішньопородних типів УВБ‑1, УВБ-2 та УВБ-3 великої білої породи, а також тварини асканійського типу української м’ясної породи і породи дюрок. Схема експериментальних досліджень наведена на рис. 1.

Умови годівлі та утримання були ідентичні для всіх груп тварин у межах кожного досліду і відповідали зоотехнічним нормам ВІТу з урахуванням віку, живої маси і фізіологічного стану. Тип годівлі – концентратний з використанням кормів власного виробництва.

Вирівняність гнізд визначалась за методикою М.Д.Березовського і Д.В.Ломако (2000):

(1)

де ВГ – вирівняність гнізда; Хmax – жива маса найважчого у гнізді поросяти, кг; Хmin – жива маса найлегшого у гнізді поросяти, кг;  - середня жива маса поросят у гнізді на час народження, кг; 3,1- постійний коефіцієнт.

Комплексну оцінку материнських якостей виконували: за методикою В.О.Коваленка (1982), обчисливши комплексний показник материнських якостей (КПВЯ), за методикою М.Д.Березовського (1986) – індекс материнських якостей (І) та через індекс (Р), у модифікації М.Д.Березовського (2000).

Відносну мінливість основних господарсько-корисних ознак вивчали за результатами кореляційного, регресійного, дисперсійного, шляхового і кластерного аналізів (1989), виконаних з використанням стандартного пакету програм STATGRAPHICS для персональних комп’ютерів типу ІВМРС (1992).

Рис.1 Схема досліджень

У досліді з визначення доцільності підбору родинних пар, що відрізнялися за поєднаннями великоплідності (малі – нижче середніх значень по гнізду, М-; великі – вище середніх значень по гнізду, М+) і за походженням, з вирівняних (В) і невирівняних (Н) гнізд було сформовано 4 групи кнурів і 4 групи свиноматок, спарувавши яких у повному діалельному поєднанні (n2), отримали 16 комбінацій.

На основі експериментальних даних розрахували комбінаційну здатність різних поєднань. Ефект комбінаційної здатності оцінений з використанням моделі Гриффінга в модифікації В.К.Савченка (1966) і А.А.Поляничкіна (1980).

Дослідження зв’язку репродуктивних якостей маток з рівнем статевого диморфізму в гніздах (у 2 і 4 місяці) проведено за абсолютною різницею у живій масі між кнурцями і свинками. За цими показниками маток було розподілено на 3 групи: М^- - свинки в гнізді переважали за живою масою кнурців, М⁰ – подібні показники живої маси у кнурців і свинок, М⁺ - перевага особин чоловічої статі. Вивчено селекційно-технологічне значення впливу співвідношення статей (у бік самок – 67%♀ і 33%♂; рівне співвідношення - 50%♀ і 50%♂ і в бік збільшення частоти самців -33%♀ і 67%♂) у популяціях свиней на наступні продуктивні якості потомства, що різняться походженням за вказаними ознаками на протязі 3 генерацій (F₀, F₁ і F₂), на свинях великої білої породи.

3 метою вибору критеріїв оцінки закономірностей росту свиней в ранньому онтогенезі визначали показники інтенсивності формування за методикою Ю.К.Свєчина (1975) як різницю відносної швидкості росту в двох суміжних періодах (2….4 і 4….6 міс.), а показники напруги (Іп) та рівномірності (Ір) росту за методикою В.П.Коваленка (1996). Математичне моделювання інтенсивності росту свиней виконували за допомогою моделі Т.Бріджеса у модифікації С.Я. Плоткіна (2001).

З метою удосконалення прийомів оцінки плідників їх випробували на матках різного рівня продуктивності (нижче середніх значень – М^- і вище середніх – М⁺). Характер успадкування ознак нащадками визначали шляхом порівняння продуктивності маток і дочок, при цьому плідників класифікували як нейтральний, зрівняльний або переважаючий типи. Індекси племінної цінності кнурів-плідників розраховували за методиками Л.С.Жебровського (1987), Ф.Ф.Ейснера (1981) і Т.І.Нежлукченко (2000).

З метою встановлення ефекту модального відбору проведені експериментальні дослідження продуктивних якостей свиней, розподілених на три класи, які за мірними ознаками (жива маса в 2 місяці, довжина тулуба і обхват грудей) включали особин класів М^- (мінус-варіант), М⁰ (модальний клас), М⁺ (плюс-варіант) за методикою Л.А.Животовського (1984).

Нами використано ДНК–тестування стресостійкості свиней та досліджена ефективність підбору родинних пар за генами галатанового локусу (N – домінантний, обумовлює стресостійкість, n – рецесивний, носії його мають в гомозиготному стані схильність до прояву стрес-синдрому PSS, 1995).

Оцінку свиней за реакцією на стрес-відлучення проводили за методикою В.П.Коваленка та інших (1980), яка враховує зміну живої маси поросят через 10 днів після відлучення. При цьому за даними мінливості живої маси вівся розподіл тварин на класи нормованого відхилення з інтервалом 0,5 σ.

Для визначення закономірностей успадкування основних селекційних ознак свиней у міжпородному схрещуванні були проведені дослідження з вивчення ефективності поєднання двох порід: внутрішньопородного типу УВБ‑2 і української м’ясної. Дослідження проведені за схемою трифакторного дисперсійного комплексу (генотип матері; генотип плідника і стать потомства, 2×2×2=8). Індекси гетерозису розраховували за формулами К.Б.Свєчина (1961). Компоненти фенотипової мінливості ознак у міжпородному схрещуванні оцінювали за адитивним, материнським і гетерозисним ефектами (методика Мінкема, 1974 і Ольденбрунка 1979).