Пісоцька Леоніда Станіславівна. Соціально-педагогічні умови управління розвитком дошкільної освіти в регіоні

Краткое содержание

У вступі здійснено аналіз змісту науково-методологічних, психолого-педагогічних і методичних джерел з питань дошкільної освіти, її організації та управління. Обґрунтовано актуальність та доцільність теми дослідження, котрі полягають у недостатній науковій розробленості проблеми регіонального управління дошкільною освітою, яке б забезпечило її сталий розвиток в сучасних умовах. Визначено об’єкт, предмет, мету, загальну гіпотезу і завдання дослідження. Розкрито теоретико-методологічні основи і методи дослідження використовувались на різних його етапах, наукову новизну, практичну значущість одержаних результатів дослідження. Названо експериментальну базу, викладено відомості про апробацію результатів.
У першому розділі – “Історичні тенденції та законодавчо-нормативні засади управління розвитком дошкільної освіти” – здійснено ретроспективний аналіз і визначено періоди розвитку дошкільного виховання в Україні, дано оцінку результативності управління ним у кожному з них. Розглянуто вимоги і завдання суспільства до сучасної дошкільної освіти, трансформацію концептуальних змін та підходів до змісту, форм управління дошкільною освітою. Уточнено зміст поняття “управління дошкільною освітою”, яке розглядається як цілеспрямована діяльність всіх ієрархічних ланок управління, котра забезпечує становлення, збереження, стабілізацію функціонування та розвиток дошкільної освіти у різних формах охоплення нею дітей дошкільного віку. До управління дошкільною освітою віднесено: управління різними типами дошкільних навчальних закладів та різними формами охоплення дітей дошкільною освітою на рівні компетенції кожного суб’єкта управління; внутрішнє управління дошкільного навчального закладу, всі види самоврядування з цього питання. Систему дошкільної освіти проаналізовано як компонент соціальної сфери, котрий знаходиться у взаємозв’язку та взаємозалежності з нею. Обумовлено, що рівень забезпечення дітей різними формами дошкільної освіти свідчить про розвиток соціальної сфери у державі загалом та у регіоні зокрема.
Визначено сутність соціально-педагогічних умов, які розглядаються як синтез трансформованих у педагогічне середовище політичних, соціально-економічних процесів у суспільства, а які диференційовано на зовнішні та внутрішні. Доведено, що зовнішні соціально-педагогічні умови включають у себе реформування управління системою освіти, а внутрішні – реформування управління навчальним закладом. Проаналізовано основні роботи щодо визначення функцій управління (С. О´Доннел, Ю.Конаржевський, Г.Кунц, П.Третьяков). Показано, що функціональний склад управління є інваріантним, тобто однаковим для різних соціальних систем, у тому числі і педагогічних.
Розкрито специфіку функцій управління системою дошкільної освіти, нові вимоги, які висуваються суспільством до функціонального складу управлінської діяльності як на рівні регіону, так і на рівні окремих ДНЗ.
У розділі обґрунтовано необхідність розробки наукового підходу, котрий забезпечив би сталий розвиток дошкільної освіти. Доведено, що управлінською основою цього процесу слугує нова законодавчо-нормативна база та розкрито її основні характеристики.
У другому розділі – “Обґрунтування умов забезпечення управління розвитком дошкільної освіти в регіоні” – конкретизовано впливові чинники концептуальних змін у підходах до управління розвитком дошкільної освіти, висвітлено та систематизовано найбільш важливі їх аспекти: методологічний, теоретичний, стратегії і розвитку, технології управління, управлінських впливів, стилю управління, інноватики.
У розділі визначено та обґрунтовано основні функціональні напрями управління розвитком дошкільної освіти в регіоні. Кожен функціональний напрям включає в себе певний комплекс завдань, які сприяють його реалізації і за своїм змістом є адекватними новим соціально-економічним умовам функціонування та розвитку дошкільної освіти. Під функціональним напрямом розуміється вид управлінської діяльності в річному управлінському циклі, а під завданнями – види робіт, які забезпечують реалізацію конкретного виду означеної діяльності.