Плотнікова Вероніка Петрівна ПРОТИДІЯ ЯТРОГЕННИМ ЗЛОЧИНАМ

Краткое содержание

У Вступі надано обґрунтуванняя актуальність дисертаційного дослідження, визначено зв’язок роботи з науковими програмами, мету, задачі, об’єкт і предмет дослідження, його методологічні засади, теоретичну й емпіричну бази, розкрито наукову новизну одержаних результатів, сформульовано основні положення, які виносяться на захист, наведено дані щодо їх апробації та опублікування.
Розділ 1. «Поняття та кримінологічна характеристика ятрогенних злочинів» складається із трьох підрозділів.
У підрозділі 1.1. «Поняття ятрогенії і ятрогенних злочинів» висвітлено різні підходи та позиції вчених, що стосуються питань визначення дефектів надання медичної допомоги.
У ході аналізу наукової літератури та норм кримінального закону дисертант наголошує на відсутності однозначного визначення поняття лікарської помилки, яке б розглядалося в єдиному медичному та правовому розумінні. На думку автора, подолати зазначену проблему можливо лише за умови відмови від використання цього поняття інакше, ніж в побуті. Термін «медична помилка» не є юридичним поняттям, тому не потребує окремого закріплення у нормах кримінального закону. Вираження його змісту можливе через наявні кримінально–правові категорії «вина», «виправданий ризик», «злочинна недбалість», «злочинна самовпевненість», «казус», «злочин».
Дисертант відстоює думку про те, що для позначення негативних наслідків діянь медичних (фармацевтичних) працівників доцільно використовувати термін «ятрогенія». З урахуванням позицій науковців у сфері медицини та права, під ятрогенією слід розуміти об’єктивні негативні зміни у фізичному та/або психічному стані особи, пов’язані із здійсненням відносно неї медичного втручання, які характеризуються необережним ставленням до них особи, що їх спричинила.
Для узгодження з міжнародними нормами й у зв’язку з формуванням відповідної судової практики доцільним є нормативне закріплення уніфікованого поняття про ятрогенії нормативним актом Міністерства охорони здоров’я України.
З кримінологічної точки зору важливе значення має відображення змісту ятрогенії у нормах Особливої частини КК України. Так, в чинному КК України міститься ряд статей, які передбачають відповідальність медичних працівників за професійні правопорушення.
З урахуванням ознак ятрогенії (наявність негативних змін у фізичному та/або психічному стані особи; є наслідком здійсненням щодо особи медичного втручання (діагностика, лікування, профілактика); характеризуються необережним ставленням до неї особи, що її спричинила) до групи ятрогенних злочинів автором віднесено «Неналежне виконання професійних обов’язків, що спричинило зараження особи вірусом імунодефіциту людини чи іншої невиліковної інфекційної хвороби (ст. 131 КК України); «Незаконне проведення аборту (ч. 2 ст. 134 КК України); «Неналежне виконання професійних обов’язків медичним або фармацевтичним працівником» (ст. 140 КК України); «Порушення прав пацієнта» (ст. 141 КК України); «Незаконне проведення дослідів над людиною» (ст. 142 КК України). На підставі їх аналізу дисертантом зроблено висновок, що ятрогенні злочини – це умисні або необережні суспільно небезпечні діяння медичних (фармацевтичних) працівників, які порушують основні принципи і умови надання медичної допомоги, встановлені Конституцією та іншими законодавчими актами, вчиняються ними при виконанні професійних обов’язків і заподіюють шкоду життю і здоров’ю та іншим законним правам і інтересам пацієнта.