Полтавський державний педагогічний університет імені В. Г. Короленка

Краткое содержание

У вступі обґрунтована актуальність проблеми, визначені об'єкт, предмет, мета, гіпотеза, завдання дослідження; викладені методологічні та теоретичні засади і методи дослідження, сформульовано наукову новизну, теоретичну і практичну значущість роботи, вказано на експериментальну базу дослідження та подано відомості про структуру дисертації. 

У першому розділі "Теоретичний аналіз проблеми формування самосвідомості" сутність філософського аналізу проблеми самосвідомості представлена в історичному контексті. Гегель виділяє три головні ступені розвитку самосвідомості, які розрізняються за ступенем зрілості суб'єкта. На різних рівнях життєдіяльності у людини визначено індикатори духовності, які допомагають зрозуміти самосвідомість як один з головних феноменів духовного життя людини (Г. Сковорода, О. Киричук, З. Карпенко, Т. Тита­ренко). Психологічна проблема виникнення самосвідомості всебічно розглядається у працях видатних психологів (П. Чамата, Е. Еріксон, С. Рубінштейн, Л. Виготський, Р. Заззо, І. Чеснокова, В. Мухіна, Л. Обухова, В. Столін, О. Спіркін, М. Боришевський, О. Дусавицький). 

До аналізу головних складових самосвідомості звертаються у своїх працях Р. Бернс, І. Кон, Т. Шибутані, К. Петерсон, П. Лекі, С. Куперсміт, І. Бех. Первинне визначення самооцінки (У. Джеймс), структура самооцінки та розуміння її видів і способів (Г. Цукерман, Є. Субботський, В. Семиченко), дослідження джерел самооцінки (П. Kьочнер, С. Вондрек) – основні наукові аспекти, які допомагають зрозуміти складність формування цього психічного феномену. Сучасний науковий підхід пояснює концепцію самоствердження з позиції вчинку, що охоплює вік дитинства, отроцтва та юності (В. Татенко). 

Вивчення різноманітних джерел показало, що фази розвитку самосвідомості від народження до підліткового віку докладно представлені в працях багатьох учених (Л. Кольб, Ж. Піаже, Д. Ельконін, А. Валлон, І. Бех, Л. Божович, Г. Цукерман, Л. Обухова, М. Кечкі, С. Кулачківська, С. Іванченко, В. Моргун, Н. Подлєснова, Н. Руденко, Д. Ярцев). 

Формування самосвідомості детерміноване багатьма чинниками, які описані вченими, а саме як генетично контролюючі параметри (О. Сергієнко, Т. Рязанова, Г. Віленська, Г. Дозорцева), діяльність (Гегель, К. Маркс, О. Спіркін), мова (О. Потебня, О. Спіркін, М. Кечкі), контроль (Д. Раштон), формування мотивації (Д. Ельконін, В. Моргун), сімейна ситуація (Л. Стот, Р. Ленгс, Х. Стерлін, Д. Батесон, Т. Устименко), статева ідентичність (Л. Кольберг, С. Бем, К. Малмквіст, Б. Фагот, Т. Титаренко), педагогічний вплив (В. Сухомлинський, М. Савчин).