ПОПУЛЯЦИОННАЯ ОЦЕНКА ВКЛАДА ФАКТОРОВ РИСКА СЕРДЕЧНО-СОСУДИСТЫХ ЗАБОЛЕВАНИЙ В СМЕРТНОСТЬ ПО ДАННЫМ 20-ЛЕТНЕГО ПРОСПЕКТИВНОГО ИССЛЕДОВАНИЯ

Краткое содержание

Матеріал та методи дослідження. В основу роботи покладені результати 20-річного проспективного спостереження  за 3019 чоловіками і жінками віком 40–   59 років і популяційний аналіз даних двох одномоментних епідеміологічних обстежень репрезентативних вибірок населення (2170 і 1782 осіб), виконаних за єдиною стандартною програмою з інтервалом 20 років.

Методика одномоментного кардіологічного обстеження включала соціально-демографічне анкетування; опитування за стандартною кардіологічною анкетою ВООЗ для виявлення типової стенокардії напруги і можливого інфаркту міокарда (ІМ) в анамнезі; реєстрацію ЕКГ спокою в 12 стандартних відведеннях з подальшою її оцінкою за Міннесотським кодом; вимірювання АТ; антропометрію; визначення вмісту ліпідів і опитування щодо куріння та фізичної активності. Всі методи обстеження – епідеміологічні і біохімічні – були ретельно стандартизовані. У процесі дослідження здійснювали контроль якості одержуваних результатів згідно з критеріями ВООЗ.

Діагноз ІХС встановлювали на підставі даних стандартної кардіологічної анкети ВООЗ, позитивна відповідь на яку свідчила про наявність типової стенокардії напруги, і характеру змін на ЕКГ. При аналізі ІХС використовували критерії за пріоритетом і враховували визначену ІХС (визначений ІМ за категоріями Міннесотського коду 1-1, 1-2-7; типова стенокардія напруги; безбольова форма за категоріями 4-1,2; 5-1,2 без 3-1,3) і можливу ІХС (можливий перенесений ІМ за категоріями Міннесотського коду 1-2-8, 1-3; аритмічна форма – категорії 6-1, 7-1, 8-3; можлива ішемія – категорії 4-3, 5-3; ішемія з гіпертрофією лівого шлуночка – категорії 4-1,2; 5-1,2 з 3-1, 3-3).

АТ вимірювали двічі, в аналіз включали середню величину з двох вимірювань. Групу осіб з артеріальною гіпертензією (АГ), згідно з критеріями ВООЗ, становили обстежені з рівнем систолічного АТ (САТ) 140 мм рт. ст. і більше і/або діастолічного АТ (ДАТ) 90 мм рт. ст. і більше, а також чоловіки та жінки з нормальним рівнем АТ при антигіпертензивному лікуванні протягом останніх двох тижнів.

Надлишкову масу тіла (НМТ) оцінювали за допомогою індексу Кетле (ІК), що визначається як відношення маси тіла в кілограмах до квадрату зросту в метрах. Обстежені з індексом Кетле менше 18,5 кг/м² становили групу з недостатньою масою тіла. До групи з надлишковою масою тіла відносили осіб зі значеннями індексу Кетле від 25 до 29,9 кг/м², а до групи з ожирінням (О) – зі значеннями цього показника 30 кг/м² і вище.

За допомогою анкети щодо тютюнокуріння (ТК) виявляли осіб, що курять зараз, курили в минулому та ніколи не курили. Курцями вважали чоловіків і жінок, які щоденно викурюють хоча б одну сигарету. Фізичну активність вважали недостатньою, якщо час роботи сидячи становить 5 годин і більше і  активне дозвілля взимку і влітку, враховуючи час, що витрачається на шлях до роботи і з роботи, складає менше 10 годин на тиждень.

За рівнем загального холестерину (ХС) усі обстежені були розділені на групи з оптимальним значенням – менше 200 мг/дл (5,2 ммоль/л), межовим  – від 200 до 239 мг/дл (від 5,2 до 6,1 ммоль/л) і високим – 240 мг/дл (6,2 ммоль/л) і вище. За рівнем тригліцеридів (ТГ) виділяли такі групи: з нормальним значенням – менше 150 мг/дл (1,7 ммоль/л), межовим – від 150 до 199 мг/дл (від 1,7 до 2,2 ммоль/л) і високим – 200 мг/дл (2,3 ммоль/л) і більше. За рівнем ХС ліпопротеїдів високої густини (ЛПВГ) виділяли групи з низьким вмістом – менше 40 мг/дл (1,0 ммоль/л) і високим – 60 мг/дл (1,6 ммоль/л) і більше.

Для стандартизації показників використовували статево-вікову структуру міського населення України в діапазоні 20-59 років.

Проспективне спостереження велося за 3019 обстеженими чоловіками і жінками віком 40–59 років із щорічним встановленням життєвого статусу через Центральне адресне бюро. Причини смерті з’ясовували за допомогою актових записів про смерть у РАГСах м. Києва і лікарських свідоцтв про смерть у міському статистичному управлінні. Загальну смертність і смертність від різних причин розраховували на 1000 людино-років спостереження (ЛРС). Аналіз результатів дослідження проводили за допомогою статистичних пакетів Statgraphics і Statistica 5.5. Для оцінки розходжень альтернативних критеріїв застосовували критерій c2, для неперервних показників – критерій Стьюдента t.  Значущим рівнем достовірності вважали р<0,05. При аналізі даних використовували два підходи до оцінки ризику: атрибутивний ризик (АР) і відносний ризик (ВР). Для оцінки зв’язку між явищами використовували ранговий коефіцієнт кореляції Спірмана – r. Для порівняння дискретних величин, представлених у вигляді частот, застосовували таблиці сполученості 2´2 із введенням поправки на безперервність за Йейтсом. Вплив змінної на ймовірність результату визначали за відношенням шансів (ВШ) і відповідним 95 % довірчим інтервалом (95 % ДІ). Оцінку значущості досліджуваних факторів у прогнозі пацієнтів проводили з використанням методу лінійної регресії і дискримінантного аналізу.