ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ОБІГУ ЦІННИХ ПАПЕРІВ У РОСІЙСЬКІЙ ІМПЕРІЇ В ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІХ – НА ПОЧАТКУ ХХ СТ. (НА МАТЕРІАЛАХ УКРАЇНСЬКИХ ГУБЕРНІЙ)

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Останні роки історії нашої країни супроводжуються численними змінами в суспільній практиці, які мають багатофункціональний і суперечливий характер. У цей період зростає потреба пошуку правильних критеріїв для об’єктивної оцінки подій, що відбуваються. Виявлення таких критеріїв повинно сприяти зваженій і чіткій концепції подальшого соціально-економічного розвитку країни. Цього можливо досягти тільки за умови всебічного вивчення світового й вітчизняного історичного досвіду соціально-економічних перетворень та їх правового забезпечення.

Одним із новоутворених засобів правового регулювання фондового ринку, що сприяє розвитку економіки, є правовий інститут цінних паперів.

Донедавна існував законодавчий і доктринальний вакуум з проблеми правового регулювання обігу цінних паперів. Ні наукова, ні навчальна література майже не висвітлювали це важливе і складне питання. Формування правової системи незалежної України на засадах ринкової економіки висунуло вимогу звернутися до досвіду правового регулювання ринку цінних паперів зарубіжних держав, які стабільно розвиваються в умовах ринкових відносин, використати його творчо, але без механічного запозичення (просторовий вимір). Щоб уникнути сліпого копіювання зарубіжного досвіду і врахувати національну специфіку, потрібно відтворити вітчизняний досвід, хоча й хронологічно віддалений, визначити історичні форми прояву права стосовно цінних паперів та їх обігу (часовий вимір).

Найдоцільніше щодо моделювання минулих правових фактів, подій, процесів, пов’язаних із формуванням ринку цінних паперів і його офіційною підтримкою у формі нормативних актів, є вивчення періоду другої половини ХІХ – початку ХХ ст.

Бурхливий розвиток капіталістичних виробничих і торговельних відносин у зазначену добу в українських губерніях Російської імперії сприяв виникненню значної кількості різних видів цінних паперів і появі бірж, які здійснювали торгівлю ними: обіг перших і діяльність других потребували відповідного правового врегулювання. Відбувалося поступове нагромадження нормативних актів у сфері обігу цінних паперів, їх якісне вдосконалювання. Залишився унікальний досвід, творче осмислення якого може збагатити не тільки сучасну історико-правову науку, й певною мірою правотворчу практику. Звичайно, йдеться не про перенесення правових норм того часу в сьогодення або про виявлення слабких сторін сучасного законодавства й запропонування рекомендацій по їх усуненню на прикладі форм вияву дореволюційного права. Законодавство тих часів утратило будь-яке значення для сучасної політичної і юридичної практики. Однак правові ідеї, поняття, конструкції, що сформувалися у праві Російської імперії у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. стосовно правового регулювання обігу цінних паперів і пройшли випробування на практиці, є частиною вітчизняного права як його “спадок”. Їх історична реконструкція дає можливість осягнути окремі елементи як фрагменти для подальшого правового конструювання права та правової системи суспільства.

Отже, дослідженням проблеми правового регулювання обігу цінних паперів на території українських губерній робиться спроба вперше в науці історії держави і права заповнити існуючу прогалину – дати історико-наукову реконструкцію вітчизняного досвіду в даній сфері в період становлення ринкових відносин, спираючись як на приватні історико-емпіричні факти, так і на логіко-теоретичні підстави.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами здійснюється відповідно до “Тематики пріоритетних напрямків дисертаційних досліджень на період 2002 – 2005 рр.” (п.1.11), затвердженої наказом МВС України № 635 від 30 червня 2002 р., і “Головних напрямків наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ на 2001 – 2005 роки” (п.1.4), затвердженими вченою радою НУВС 23 березня 2001 р.