ПОПЕРЕДЖЕННЯ ТА ЛІКУВАННЯ УПОВІЛЬНЕНОЇ КОНСОЛІДАЦІЇ ПЕРЕЛОМІВ КІСТОК ГОМІЛКИ (клініко-експериментальне дослідження)
Тип:
Автореферат
Краткое содержание:
Під нашим спостереженням і лікуванням перебувало 284 хворих (164 чоловіка і 100 жінок) з діафізарними переломами кісток гомілки, яких лікували методикою накісткового остеосинтезу в міській клінічній лікарні № 11 м. Одеси. Хворі були розподілені на дві групи: основну (референтну) – 104 хворих і контрольну – 180 хворих. Відмінність в лікуванні хворих цих груп полягала в тому, що хворим референтної групи з перших днів після операції призначали дозоване функціональне навантаження ушкодженої кінцівки за розробленою нами методикою, а також комплекс препаратів кальцію, мікроелементів, вітамінів і вітаміноподібних біологічно активних речовин у формі лікувально-профілактичної харчової добавки «Остеовіт», розробленої в науково-виробничій асоціації «Одеська біотехнологія Інституту стоматології АМН України. Біологічно активна добавка «Остеовіт» виготовляли на основі сухого екстракту сої, що включає групу біофлавоноїдів, сульфат кальцію, сульфат цинку, вітамін D3.
Хворі контрольної групи пересувалися на милицях, не приступаючи на ушкоджену кінцівку протягом перших 2-3 місяців після операції. Їм дозволяли виконувати тільки рухи в суглобах ушкодженої кінцівки і вони знаходилися на звичайному режимі харчування.
Використані методи клінічного і рентгенологічного дослідження з рентгенологічним визначенням кіркового індексу в середній третині ушкодженої великогомілкової кістки, а також вимірюванням метакарпального індексу Ba et-Nordin.
Окрім рентгенологічної оцінки структурно-функціонального стану кісткової тканини, паралельно досліджували анамнестичні чинники ризику розвитку остеопорозу, орієнтуючись на дані Г.В. Гайко із співавт. (2001) щодо оцінки вірогідності його розвитку. До цих факторів відносили немолодий вік, ендокринні порушення, шкідливі умови роботи і життя. Для обробки результатів дослідження і результатів лікування використовували комп'ютерну програму OSSIS, розроблену на кафедрі травматології, ортопедії і ВМХ Одеського державного медичного університету.
Відповідно до задач нашого дослідження хворим основної групи перед операцією і через 1, 2, 3 і 4 місяці визначали такі параметри мінерального обміну: вміст кальцію в сироватці крові, екскрецію кальцію з сечею, а також білкового об'єму: концентрацію білка в сироватці крові методом O.H. Lowry et al. (1951) і загальну протеолітичну активність сироватки крові (Левицкий А.П. и др, 1973, 2002). Ці дослідження виконували у відділі біохімії Інституту стоматології АМН України (керівник проф. А.П. Левицький).
Оцінку анатомо-функціональних результатів лікування проводили за триступеневою системою: хороші, задовільні і незадовільні.
Хорошим вважали такий результат: повне, рентгенологічно підтверджене зрощення відламків в правильному положенні в терміни 12-16 тижнів, повне функціональне відновлення опороспроможності в терміни до 4 місяців після операції, нормальний об'єм рухів в суміжних суглобах, відсутність ускладнень безпосередньо в післяопераційному періоді і в подальшому, відсутність порушень трофіки у вигляді набряків, парестезій і ін.
Задовільним вважали результат, коли було досягнуто повне зрощення відламків, проте в процесі лікування відзначали ускладнення (часткове розходження країв шва шкіри, флебіт, тривалий післяопераційний набряк), лікування, що не вплинуло або мало вплинуло на кінцевий результат. Кінцевий результат відрізнявся від хорошого неістотно, було досягнуто повне зрощення, зрештою були відсутні функціональні порушення. Проте терміни повного функціонального відновлення були досягнуті на 1,5 ± 0,72 міс пізніше, ніж у пацієнтів з хорошим результатом.
Незадовільними вважали результати лікування, коли не вдалося досягти зрощення або терміни зрощення перелому перевищували подвоєні середні терміни (7 місяців і більш) і/або в процесі лікування відмічено ускладнення, що потребували додаткового лікування (остеомієліт, тромбофлебіт, ішемічний синдром). У цих випадках завжди спостерігалося також стійке обмеження функції кінцівки і було потрібне додаткове тривале лікування, включаючи хірургічне.
Експериментальні дослідження нами були проведені в лабораторії біохімії Інституту стоматології АМН України при консультативній допомозі доктора біологічних наук професора А.П. Левицького, якому висловлюємо щиру подяку.
Відповідно до мети роботи і задач, що з неї випливають було, вирішено вивчити активність лужної і кислої фосфатаз кістки, рівень екскреції кальцію з сечею залежно від мінеральної щільності кістки. Для цього були відтворені моделі остеопорозу шляхом естрогенної недостатності (оваріоектомія) і шляхом аліментарних порушень (карієсогенна дієта). Відомо, що лужна фосфатаза є маркером активності остеобластів, кисла фосфатаза – маркером активності остеокластів.
В експерименті на лабораторних тваринах з різним рівнем мінеральноїщільності кістки вивчали вплив комплексу препаратів кальцію, вітамініві вітаміноподібних біологічно активних речовин на екскрецію кальцію з сечею, а також активність лужної і кислої фосфатаз в стегновій кістці.
Утримання і годування тварин проводили відповідно "Санітарним правилам створення, устаткування і змісту експериментально-біологічних клінік (віваріїв)" від 06.04.73 з доповненням до наказу МЗ СРСР № 163 від 10.03.66 р. "Про добові норми живлення тварин". Тварин виводили з експерименту в стані наркозу шляхом тотального кровопускання з серця.
Було виконано 2 серії дослідів. У першій серії роботи були використані білі щури лінії вістар (30 особин) у віці 4-4,5 місяця, середньою масою 200 г.
Щури були розподілені на 5 груп:
І – інтактні щури (контроль);
ІІ – щури з двобічною оваріоектомією;
ІІІ – щури з двобічною оваріоектомієюией, що одержували з другогодня після операції протягом 30 днів «Остеовіт» щодня, внутрішньошлунковоранком натщесерце в дозі 300 мг/кг живої маси;
ІV – щури знаходилися на "карієсогенному раціоні за Стефаном", який не збалансований за багатьма незамінними чинниками живлення і, перш за все, за змістом вітамінів і мікроелементів;
V – щури, що знаходились "на карієсогенному раціоні" і одержували «Остеовіт».
Після закінчення 30 днів тварин поміщали в метаболічні клітки і здійснювали забір сечі і калу. В добовій сечі визначали концентраціюкальцію за В.Г. Колбом та В.С. Камышниковим (1982) і розраховували добовуекскрецію в мікромолі. Після евтаназії тварин виділяли стегнову кістку і в гомогенаті кісткової тканини визначали активністьлужної фосфатази і кислої фосфатази за методом Бессея і ін. в модифікації А.П. Левицького та ін. (2002).
Друга серія досліджень була проведена на 48 білих щурах самках лінії вістар у віці 1,5 місяця середньою масою 100 г. 8 щурів служили контролем. У решті 40 щурів відтворювала преднізолоновий остеопороз. Групи по 8 щурів одержували перорально з першого дня введення преднізолону один з остеотропних препаратів: цитрат кальцію (30 мг/кг), вітамін D3 (20 мЕ/кг), сульфат цинку (1 мг/кг) або препарат соєвих ізофлавонів "ЕКСО" (300 мг/кг). Через 30 днів щурів поміщали в метаболічні клітки і збирали добову сечу (після 2 днів адаптації). У сечі визначали концентрацію кальцію за Г.П. Колбом, В.С. Камышниковым і розраховували добову екскрецію в мікромолі елемента. Після цього щурів виводили з експерименту під тіопенталовим наркозом шляхом тотального кровопускання з серця і виділяли стегнові кістки. Після сушки визначали мінеральну щільність кістки гравіметричним методом. Кореляційний аналіз виконували відповідно до вказівок програми «Statistica».