Принцип поділу влади в контексті становлення сучасної української держави

Краткое содержание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

ГАЛАГАН ЛЮДМИЛА МИКОЛАЇВНА

УДК 321.015:341.218(477)

Принцип поділу влади в контексті становлення сучасної української держави

Спеціальність 23.00.02 – політичні інститути та процеси

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата політичних наук

Київ – 2011

Дисертацією є на правах рукопису.

Робота виконана в Київському національному університеті імені Тараса Шевченка,  Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України.

Науковий керівник   кандидат філософських наук, доцент

                                       Кляшторний Микола Данилович,

                                       Київський національний університет

                                       імені Тараса Шевченка, доцент кафедри

політичних наук.

Офіційні опоненти:     доктор політичних наук, професор

                                       Бабкіна Ольга Володимирівна,

                                       Національний педагогічний університет

                                       імені М.П. Драгоманова,

                                       завідувач кафедри політичних наук;

                                        кандидат політичних наук

                                                   Гапоненко Віра Анатоліївна,

                                       Міжрегіональна академія

                                                   управління персоналом,

                                                   асистент кафедри політології.

Захист відбудеться 20 лютого 2012 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 001. 41 у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка за адресою: 01601, м. Київ, вул. Володимирська, 60, ауд. 330.

З дисертацією можна ознайомитись у Науковій бібліотеці імені М.О. Максимовича Київського національного університету імені Тараса Шевченка за адресою: 01033, м. Київ, вул. Володимирська, 58.

Автореферат розісланий «___» _________ 2012 р.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради                                                          Г.Ф. ПОСТРИГАНЬ

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Cьогодні увага широких кіл науковців та громадськості привернута до проблем вдосконалення шляхів організації державної влади в Україні. Пріоритетною серед яких є проблема поділу влади, як однієї з фундаментальних умов становлення демократичної системи організації та здійснення державної влади.

Внесення змін до Конституції України 2004 року закріпили новий формат відносин між органами державної влади та визначили подальший шлях розвитку політичної системи у напрямку переходу до парламентарно-президентської форми правління. Але досвід практичного втілення та функціонування даної форми правління засвідчив наявність у ній слабких місць та інституціональних передумов політичних конфліктів між гілками влади, що актуалізувало питання подальшого реформування політичної системи країни та внесення відповідних корективів до Основного Закону.

Остання у часі корекція Конституції через рішення Конституційного Суду 2010 року залишила відкритими питання щодо загальної якості президентсько-парламентарної форми правління, адже дана політична реформа лише відродила попередню модель влади. Тому за нових умов набули актуальності питання адекватності конституційних змін новій системі суспільних відносин, які мають постати як результат реформ, пошуку довгострокового суспільного консенсусу навколо конституційних норм.

В контексті цього аналіз проблем та недоліків процесу становлення та розвитку системи поділу влади в сучасній Україні вимагає комплексного дослідження світового та вітчизняного досвіду теоретичного осмислення та практичної реалізації принципу поділу влади, а також критичного аналізу подальших перспектив модернізації української моделі поділу влади.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є складовою науково-дослідної теми філософського факультету «Філософія та політологія в структурі соціо-гуманітарного знання» (116Ф041-01).

Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційної роботи є розкриття сутнісних характеристик принципу поділу влади та специфіки його реалізації в контексті становлення та функціонування вищих органів державної влади в сучасній Україні.

У відповідності до поставленої мети у дисертаційному дослідженні необхідно вирішити наступні задачі:

-         виявити основні етапи становлення та розвитку теорії поділу влади в зарубіжній та вітчизняній політико-правовій думці;

-         з’ясувати сутність принципу поділу влади як одного з способів організації та функціонування державної влади, виявити основні концептуальні підходи до його тлумачення;

-         здійснити аналіз специфіки впровадження принципу поділу влади в державотворчому процесі незалежної України;

-         розглянути способи конституційного закріплення принципу поділу влади в державотворчій практиці сучасної України;

-         виявити найважливіші організаційні та функціональні недоліки практичного втілення поділу влади в Україні;

-         розглянути шляхи вдосконалення взаємодії вищих органів державної влади в контексті реформування системи поділу державної влади в Україні.

Об’єктом дослідження є поділ влади як система організації та функціонування державної влади.

Предметом дослідження є теоретичні та прикладні аспекти реалізації принципу поділу влади в контексті становлення сучасної української держави.

Методи дослідження. У дослідженні використано історичний метод, методи порівняльного, системного та структурно-функціонального аналізу.

Історичний метод пізнання політичних явищ застосовувався при розгляді принципу поділу влади, його утвердження та функціонування в контексті розвитку сучасної української державності, впливу суспільно-історичних процесів на зміни в структурі та функціях його складових, для характеристики його генезису від класичної концепції до сучасних інтерпретацій. Метод порівняльного аналізу дав змогу автору виділити загальні тенденції розвитку принципу поділу влади в різних політичних системах та специфіку його реалізації за різних форм державного правління та політичних режимів. Системний та структурно-функціональний аналіз дали змогу забезпечити цілісність в дослідженні принципу поділу влади, виділити основні зв’язки між вищими органами державної влади, форми їх функціонування, які випливають із специфіки їх діяльності незалежно від того, в яких історико-політичних умовах вона здійснюється.

Наукова новизна одержаних результатів полягає як у постановці наукової проблеми, так і в способі її розв’язання. Вперше у вітчизняній політичній науці був проведений комплексний політологічний аналіз сутності та особливостей реалізації принципу поділу влади в контексті становлення сучасної української держави.

У дисертаційній роботі обґрунтовано ряд положень, які відзначаються науковою новизною і виносяться на захист:

- набув подальшого розвитку комплексний підхід до аналізу теорії та практики поділу влади, в рамках якого було доведено, що найбільш повне відображення сутності проблеми поділу влади можливе лише за умови забезпечення єдності теоретичного та практичного підходів. З точки зору першого підходу поділ влади розглядається як ідеальна теоретична конструкція, що відіграє роль методологічної моделі, тоді як другий передбачає його розгляд не просто як деякого ідеалу політико-правової системи, а як такого, що отримує конкретне втілення в якості принципу демократичної організації державної влади. У відповідності до цього було виокремлено чотири етапи еволюції теорії поділу влади та форм її практичної реалізації, а саме: формування окремих поглядів на необхідність обмеження державної влади; теоретичне оформлення класичної теорії поділу влади та її розвиток в правовій науці; відображення теорії в перших конституціях та її практична реалізація; сучасне переосмислення поділу влади в якості конституційного принципу організації державної влади;

- поглиблено розуміння сутності принципу поділу влади як найважливішого інституціонального компоненту механізму здійснення державної влади і як найсуттєвішої ознаки демократії. В контексті сучасних підходів до поділу влади здійснено уточнення його змісту, а саме – поділ влади передбачає не стільки її розчленування на три гілки, скільки поділ трьох компонентів самих інститутів державної влади: суб’єкта влади, відносин влади та інституціональної форми влади, що забезпечує необхідну єдність, взаємозалежний комплекс, який би забезпечував погоджене управління державними справами;

- на новому науковому рівні доведено, що одним з головних недоліків сучасного державотворчого процесу в Україні є недостатність політико-правового обґрунтування та організації системи державної влади на засадах її поділу, що стало причиною частих змін форм державного правління: від радянської квазіреспубліки через елементи парламентської, парламентсько-президентської до напівпрезидентської республіки з надзвичайно широкими президентськими повноваженнями;

- уточнено основні причини незбалансованості та внутрішньої неузгодженості взаємовідносин між гілками влади за Конституцією 1996 р., серед яких: дуалізм системи виконавчої влади, невизначеність статусу Глави держави (статус Президента не уособлювався жодною гілкою влади, а виступав статусом глави держави із значними компетенційними преференціями (насамперед установчими і кадровими) щодо виконавчої влади та Уряду України;

- виявлено нові аспекти аналізу конституційної реформи 2004-2006 рр. та конституційних змін 2010 р. в Україні, розкрито найважливіші організаційні та функціональні протиріччя у взаємовідносинах між вищими органами державної влади за парламентарно-президентської та президентсько-парламентарної форм правління. Перша на практиці проявила себе скоріше як президентсько-прем’єрська, оскільки Президент і надалі був наділений широкими конституційними повноваженнями, що належать до компетенції урядів європейських держав зі змішаною формою правління, тоді як друга, по-суті, реанімувала модель влади, що існувала упродовж 1996-2006 рр. з певними змінами, що вже сьогодні породжують елементи суперпрезиденталізму;

- обґрунтовано авторське бачення шляхів вдосконалення реалізації принципу поділу влади в Україні, серед яких: адміністративна та судова реформи; збільшення ролі та політичної ваги органів місцевого самоврядування; закріплення прав опозиції, що дозволить закріпити баланс між владою та опозицією і забезпечить подальшу демократизацію України; розробка й ухвалення законів, прямо передбачених чинною Конституцією (закон про тимчасові слідчі комісії, закон про імпічмент, про державні символи України, а також закони, обов’язковість яких передбачена ст. 92 Конституції).

Практичне значення роботи. Теоретичні положення та висновки дисертаційної роботи дають можливість розширити межі політологічного дискурсу і можуть стати в нагоді при подальшому розвитку науково-теоретичних засад державного управління. Результати аналізу проблем практичної реалізації принципу поділу влади, конституційних гарантій його забезпечення можуть бути використані також в навчальному процесі, зокрема, в якості матеріалу для розробки спеціальних курсів з теорії держави і права, теорії політичних інститутів та процесів тощо.

Концептуальні положення дисертації можуть стати методологічним підґрунтям для подальших досліджень проблематики реалізації принципу поділу влади, зокрема, у формуванні цілісної й обґрунтованої науково-теоретичної системи забезпечення законодавчої діяльності, спрямованої на створення юридичної бази демократичного реформування влади в Україні. Матеріали дослідження можуть бути використані і в безпосередній практичній діяльності представників різних гілок державної влади та державних діячів.

Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дослідження оприлюднені на міжнародних наукових конференціях: «Дні науки філософського факультету-2006» (м. Київ, 12-13 квітня 2006 р.), «Дні науки філософського факультету-2007» (м. Київ, 18-19 квітня 2007 р.), «Дні науки філософського факультету-2008» (м. Київ, 16-17 квітня 2008 р.) Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковані в п’яти статтях у наукових фахових виданнях, чотирьох статтях у нефахових виданнях, а також у трьох тезах виступів на наукових конференціях.

Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів (кожен з яких має по два підрозділи), висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертації становить 190 сторінок, список використаних джерел охоплює 200 найменувань і займає 21 сторінку.