ПРИНЦИПИ УСНОСТІ, БЕЗПОСЕРЕДНОСТІ ТА БЕЗПЕРЕРВНОСТІ У ЦИВІЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дисертаційного дослідження зумовлена насамперед тим, що у незалежній Україні з прийняттям Конституції України та утвердженням верховенства права виникла гостра потреба у проведенні судово-правової реформи. Її зміст зводиться не лише до реформування судової системи, а і реформуванню всього того застарілого цивільного процесуального законодавства, яке не відповідає сучасним соціально-економічним потребам держави в її стратегії та практиці розвитку.

Розвиток демократії, зміни в економіці, соціальному житті людей зумовили необхідність розв’язання всіх правових проблем, що виникають у сфері здійснення правосуддя. Так за даними судової статистики за 2003 рік за захистом своїх прав і свобод у порядку цивільного судочинства до судів загальної юрисдикції звернулося 1,6 млн. Городян та юридичних осіб, на 5,1% більше, ніж у 2002 р. Порівняно з 1993 р. на розгляд судів надійшло втричі більше цивільних справ, що свідчить про зростання упродовж десятиріччя довіри у суспільства до суддів. Разом з цим при розгляді і постановлені рішень були допущені суттєві помилки, які призвели до скасування більше 23000 рішень у цивільних справах (1,9% від числа поставлених судами першої інстанції). Поширеними залишаються порушення судами строків розгляду справ і факти тяганини під час їх вирішення. У зв’язку з наведеним Президія Верховного Суду України та президія Ради суддів України звертає увагу судів загальної юрисдикції України на те, що конституційні гарантії судового захисту та відновлення прав і свобод громадян, інтересів держави зобов’язують їх здійснювати правосуддя виключно на засадах судочинства, визначених Конституцією. Вже тільки це свідчить про те, що звернення в наукових дослідженнях до проблем правосуддя є актуальним на сьогодні, бо, зокрема, лише швидкий і якісний розгляд цивільних справ характеризує державу як правову та демократичну. 

Детального глибокого дослідження потребують основні засади здійснення правосуддя в цивільних справах, і зокрема принципи усності, безпосередності та безперервності. Захист конституційних прав і свобод людини та громадянина у формі цивільного судочинства забезпечується системою процесуальних дій суду та учасників процесу, які ґрунтуються на нормах ЦПК України, в яких закріплено принципи усності, безпосередності та безперервності. Вони, як принципи цивільного процесуального права, набули універсального значення для всього судочинства України.

Актуальність вибору теми дослідження обумовлена ще й тим, що низка наукових праць з даної тематики була створена ще в радянський час і в правовому сенсі вже значно застаріла для тлумачення діючої нормативно-правової бази. Так окремі питання досліджувались Г.М. Едельманом в його дисертації „Принципы устности, непосредственности и непрерывности в советском гражданском процессуальном праве” (1969 р.) та В.М. Корніловим в його дисертації „Принцип устности и письменная форма процессуальных действий в советском гражданском процессе” (1974 р.). У національній процесуальній науці тема принципів усності, безпосередності та безперервності в цивільному судочинстві в деякій мірі висвітлювалась як правило в підручниках та навчальних посібниках з цивільного процесу.

Актуальність дисертаційного дослідження визначається також тим, що прийнятий Верховною Радою України 18 березня 2004 р. новий Цивільний процесуальний кодекс України (Далі – ЦПК 2004 р.)  сьогодні змінив не тільки підходи до концепції цивільного процесуального законодавства, але й з’явились нові невідомі раніше інститути цивільного процесуального права (заочне провадження, судовий наказ), докорінно змінив порядок оскарження постанов суду. З цивільного процесуального законодавства виключено більшість норм про виконання судових рішень.

Разом з тим дискусійними зостаються значна кількість теоретичних проблем цивільного процесу. Особливо це стосується тих засад судочинства, які не притаманні сьогоднішньому цивільному процесу України, зокрема, можливості застосування безперервності як принципу цивільного процесуального права, від його доктринального звуженого тлумачення до розширеного впливу даного принципу на судовий процес. Потребують нового розуміння принципи усності та безпосередності, можливості їх впливу на оперативність розгляду цивільних справ у змагальному процесі та дії даних принципів у заочному та наказному провадженнях. Отже, можна констатувати, що є нагальна необхідність у науковому дослідженні даної проблеми.

Зв`язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дисертаційного дослідження узгоджується з «Тематикою пріоритетних напрямків фундаментальних прикладних досліджень вищих навчальних закладів і науково-дослідних установ МВС України на період 2002 – 2005 рр.» , затвердженою Наказом МВС України № 635 від 30.06.2002 р.; «Основними напрямками наукових досліджень Національного університету внутрішніх справ МВС України на 2001–2005 роки», затвердженими Вченою Радою Національного університету внутрішніх справ від 5.01.2001 р. (протокол № 4).