ПРОБЛЕМА ЙОДНОГО ДЕФІЦИТУ ТА ЙОГО ПОДОЛАННЯ У НАСЕЛЕННЯ ЗАХІДНОГО РЕҐІОНУ УКРАЇНИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Впродовж останнього десятиліття захворювання, спричинені нестачею йоду в довкіллі, стали найпоширенішою ендокринною патологією як у дітей, так і у дорослих. За оцінкою ВООЗ в умовах йодного дефіциту проживає біля 2 млрд людей (31 % населення земної кулі), у тому числі більше 500 млн знаходяться у реґіонах із важким дефіцитом йоду [WHO Global Database on Iodine Deficiency, 2007]. Недостатність йоду в навколишньому середовищі є основним чинником розвитку захворювань щитоподібної залози. Однак лише впродовж останнього століття вчені почали систематично вивчати цю проблему і встановили фундаментальне значення йоду для здоров’я та розвитку людини [Hetzel B.S., 1983; Delange F., 1994]. На сьогодні увага до проблем щитоподібної залози пояснюється значним розповсюдженням захворювань цієї залози, а також значенням тиреоїдних гормонів у формуванні центральної нервової системи, інтелекту, фізіологічного перебігу багатьох метаболічних процесів, нормального росту і розвитку дітей [Тронько М.Д. і співавт., 2003; Олійник В.А., 2001; Кравченко В.І. і співавт., 2004; Боцюрко В.І. і співавт., 2004; Герасимов Г.А. 1997; Касаткіна Е.П., 2001].

За останні два десятиріччя відбулося переосмислення суті, механізмів формування, критеріїв оцінки, медичного та соціального значення йододефіцитних захворювань, ролі профілактичних заходів [WHO, UNICEF, ICCIDD 1996, 2001]. Завдяки сучасним дослідженням стало відомо, що нестача йоду в організмі знаходить своє втілення у широкому спектрі патологічних станів. Найбільш несприятливі наслідки нестачі йоду в організмі виникають на ранніх етапах розвитку, від внутрішньоутробного періоду до статевого дозрівання, тому особливої уваги потребує стан йодної забезпеченості майбутньої матері та дитини [Glinoer D., 2000; Попович Л.В., 2004]. Тиреоїдний дисгормоногенез внаслідок хронічної нестачі йоду під час вагітності призводить до порушень розвитку ЦНС плода, фізичного дозрівання та інших перинатальних відхилень [Delange F. 1994.; Escobar G., 2000; Ткачук Л.А., 2006; Калугіна Л.В., 1999; Мельниченко Г.А. і співавт., 1999]. В зв’язку з цим, вивчення йодної забезпеченості дітей та жінок репродуктивного віку набуває першочергового значення. Проведення ефективних профілактичних заходів серед вагітних та масових скринінгових досліджень рівня ТТГ у крові новонароджених, який є маркером неонатальної адаптації тиреоїдної системи дитини, дозволить уникнути фатальних наслідків йодного дефіциту [Іванова Р.Б., 2003; Паньків В.І., 2006; Дашкевич В.Є., 2006; Дєдов І.І. і співавт., 2004].

Сучасний стан розповсюдженості тиреоїдної патології серед дітей в країні визначає важливість вивчення епідеміології ендемічного зоба в Західному реґіоні України, який історично вважається найбільшим реґіоном з вираженим йодним дефіцитом. У той же час питання впливу йодного дефіциту на інтелектуальний, фізичний розвиток та його гармонійність потребує подальшого доопрацювання. Особливу науково-практичну актуальність має обґрунтування шляхів та методів подолання наслідків йодної нестачі у населення. Адже адекватний рівень надходження йоду в організм дозволить запобігти розвитку йодозалежної патології та звести ризик йодіндукованої патології до мінімуму.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом планових наукових досліджень, які проводилися у відділі епідеміології ендокринних захворювань ДУ «Інститут ендокринології та обміну речовин ім. В.П. Комісаренка АМН України»: “Моніторинг стану йодної забезпеченості населення України з метою ліквідації йододефіцитних захворювань” (номер держреєстрації 0102U000474), “Вивчення йодного забезпечення та частоти випадків тиреоїдної патології у населення України в зв’язку з проведенням профілактики йодозалежних захворювань” (номер держреєстрації 0105U000735), а також фрагментом національного дослідження вживання населенням харчових мікронутрієнтів (2002 р.), за підтримки дитячого фонду ООН, реґіонального проекту дитячого фонду ООН ЮНІСЕФ “Епідеміологічне дослідження йододефіцитних захворювань і забезпеченості харчування йодом репрезентативної групи школярів у Львівській області після використання йодованої солі”. Виконання роботи повністю відповідало завданням Державної програми профілактики йодної недостатності у населення України на 2002-2005 роки, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України за № 1418, де першим пунктом зазначена необхідність вивчення стану йодної забезпеченості на території країни.