ПРОФІЛАКТИЧНІ ТА РЕАБІЛІТАЦІЙНІ ЗАХОДИ У ДІТЕЙ З ВЕГЕТАТИВНИМИ ДИСФУНКЦІЯМИ НА ПОЧАТКУ НАВЧАННЯ У ШКОЛІ

Краткое содержание

Матеріали та методи дослідження.

З метою виділення дітей І-ІІ груп здоров’я та вивчення факторів ризику виникнення ВД проведено ретроспективний аналіз амбулаторних карт 2400 дітей віком 6-7 років. На основі проведеного аналізу було відібрано 250 дітей віком 6-7 років. Ці діти пройшли клініко-лабораторне обстеження на базі Ірпінської дитячої міської лікарні Київської області (головний лікар Недогибченко С.М.) та інструментально-лабораторні дослідження на базі ДУ «ІПАГ АМН України».

Для оцінки фізичного розвитку та вивчення його особливостей у дітей з ВД було проведено моніторингове дослідження по оцінці індивідуального фізичного розвитку 250 дітей 6-7 років протягом 4 років. Всіх дітей, що спостерігались, було розподілено на 2 групи: І група (основна) –
104 дитини з наявністю ознак ВД, ІІ група (порівняння) – 146 дітей без проявів ВД.

Оцінка фізичного розвитку проводилась за допомогою центильних таблиць.

Для оцінки гармонійності фізичного розвитку використовували індекс гармонійності морфологічного розвитку С.О. Пушкарьова (1983), адаптаційні можливості організму оцінювали за індексом функціональних змін (Р.М. Баєвський та ін., 1987).

Для оцінки стану вегетативної нервової системи було використано клінічні дані із застосуванням таблиць О.М. Вейна, комп’ютерної кардіоінтервалографії (КІГ) в поєднанні з кліноортостатичною пробою. Оцінка стану кровообігу судин головного мозку проводилась методом реоенцефалографії (РЕГ) на чотирьохканальному апараті  Р-402.

Дослідження психоемоційного стану вивчалось за допомогою методів психологічного тестування. Дослідження розумової працездатності проводилось за таблицями Шульте (1996), рівень емоційного стресу вивчався за шкалою тривожності Спілбергера, адаптованої Ханіним (1998), яка виявляє рівень ситуативної (як стан дитини) та стійкої характеристики дитини (тривожності).

Фізична працездатність досліджувалась за допомогою спеціально розробленої бальної методики без застосування велоергометрії.

Стан симпато-адреналової системи вивчався шляхом визначення екскреції адреналіну та норадреналіну в добовій сечі за методом Е.Ш.Матлиної із співавт. (1975).

Для вивчення ефективності розроблених профілактичних та реабілітаційних комплексів 104 дитини з ВД знаходились під моніторинговим спостереженням протягом 2-х років. Залежно від варіанту комплексу ці діти були розподілені на 2 підгрупи: основну - 60 дітей та порівняння – 44 дитини.

Діти основної групи отримували удосконалений профілактично-реабілітаційний комплекс із включенням фітокомплексу «Релакс-флора» щоквартально (4 рази на рік) протягом 30 днів по 1 капсулі 3 рази на день.

Протягом 2-х років діти групи порівняння отримували звичайні профілактично-реабілітаційні комплекси (кінезотерапія, психотерапія) без застосування фітокомплексу.

Визначальними критеріями оцінки ефективності застосованих схем профілактичних та реабілітаційних заходів була динаміка основних параметрів стану здоров'я дітей та вегетативний гомеостаз, а також інтегральні математичні дослідження із застосуванням розробленого коефіцієнту ефективності реабілітації.

Комплексна оцінка стану здоров'я дітей проводилась в динаміці кожні 6 місяців за системою: значне покращення; покращення; без покращення; погіршення.

Математичні методи дослідження були виконані з використанням комп’ютера «Pentium-IV”. Обчислювання проводились за допомогою критеріїв Ст’юдента та Фішера. Графіки будувались за допомогою програм «Microsoft Eхcell 7/0».

Результати досліджень та їх обговорення.

У 104 (41,6  %) обстежених дітей діагностовано різноманітні ВД. Оцінюючи вегетативний гомеостаз обстежених дітей було виявлено значну кількість симптомів, що відповідали обом відділам ВНС, як симпатичної, так і парасимпатичної, що свідчило про лабільність вегетативної регуляції даної групи дітей.