ПРОФІЛАКТИКА І ЛІКУВАННЯ ГЕСТОЗІВ ВАГІТНИХ З ВИКОРИСТАННЯМ САНАТОРНО-КУРОРТНИХ ФАКТОРІВ

Краткое содержание

Матеріали і методи дослідження. Робота виконана на підставі даних комплексного обстеження наступних груп вагітних: І група – 68 жінок, які отримували патогенетично обгрунтоване санаторно-курортне лікування, серед яких 32 вагітних з прегестозом (ІА підгрупа) та 36 вагітних з ПЕ легкого ступеня (ІБ підгрупа). ІІ група – 65 жінок, які отримували загальноприйняті методики лікування, серед яких 30 вагітних з прегестозом (ІІА підгрупа) та 35 вагітних з ПЕ легкого ступеня (ІІБ підгрупа). Контрольна група (ІІІ) - 52 пацієнтки з неускладненою вагітністю. Термін вагітності у групах з прегестозом і ПЕ складав 27-36 тижнів. Жінки з неускладненою вагітністю обстежувались протягом І, ІІ і ІІІ триместрів вагітності.

Згідно з методичними рекомендаціями „Ведення вагітності та пологів при пізніх гестозах, їх прогнозування, діагностика, лікування і профілактика” під редакцією Р.В. Богатирьової і співавт.(1999) нами виділена група ризику розвитку ПЕ, яка класифікувалась як прегестоз. Оцінка ступеня важкості ПЕ та загальноприйняті лікувально-профілактичні заходи проводились згідно з наказом МОЗ України № 676 від 31.12.2004 „Про затвердження клінічних протоколів з акушерської та гінекологічної допомоги”.

Обстеження вагітних проводилось комплексно, з ретельним вивченням анамнестичних даних. Групи були рандомізовані і однорідні за віковими показниками і паритету, суттєво не відрізнялись за клініко-анамнестичними даними.

Дослідження центральної гемодинаміки проводилося методом тетраполярної трансторакальної реографії по Кубічеку на реоплетизмографі „Р_4-02”, з використанням комп'ютерної програми REO-6, запис реограми проводили на електрокардіографі „Поліграф П6Ч-01” з визначенням показників: ударного об'єму крові (УО), хвилинного об'єму крові (ХОК), об'ємної швидкості викиду (ОШВ), потужності лівого шлуночка (П), витрати енергії (ВЕ) на пересування 1 літра крові, загального периферичного судинного опору (ЗПСО), частоти серцевих скорочень (ЧСС). Враховуючи, що з зростанням терміну вагітності збільшується маса тіла, показники центральної гемодинаміки перераховували у відповідності до величини площини поверхні тіла (S) вагітної, що визначається з урахуванням маси тіла і росту пацієнтки. При цьому визначали ударний індекс (УІ), серцевий індекс (СІ), питомий периферичний судинний опір (ППСО). Артеріальний тиск (АТ) – систолічний (СТ) і діастолічний (ДТ) визначали за методом Н.С. Короткова з використанням V тону для вимірювання діастолічного тиску. Середній гемодинамічний тиск (СГТ) розраховували за формулою Хікєма. Для всіх груп обстежених жінок був визначений тип кровообігу (гемодинаміки). Тип гемодинаміки вважали еукінетичним (ЕуКТК) у разі величини СІ від 2,5 до 3,5 л/хв·м² і ХОКф/ХОКп від 0,9 до 1,2; гіпокінетичним (ГоКТК) – СІ менший за 2,5 л/хв·м² і ХОКф/ХОКп менший за 0,9 і гіперкінетичним (ГрКТК) – СІ більший за 3,5 л/хв·м²  і ХОКф/ХОКп більший за 1,2.

Психодіагностичні обстеження включали три опитувальники: Мінесотський багатофакторний опитувальник (що дає інформацію про характерологічні особливості емоційно-вольової сфери і реакції особистості на захворювання), опитувальник Бехтерівського інституту (характеризує ставлення до хвороби) і опитувальник тривожності Д.Тейлор (для визначення рівня емоційної напруги). Дослідження якості життя (ЯЖ) здійснювалось за стандартною методикою оцінки якості життя - опитувальник SF-36 John E.Ware (The Health Institute, New England Medical Center, Boston, Massachusetts, 1998).

Для оцінки стану плода проводили кардіотокографію (кардіомонітор Sonicaide TEAM CARE) з оцінкою параметрів за шкалою W.M. Fischer et al. (1976); ультразвукове дослідження (ультразвуковий діагностичний сканер „MEDISON 6000, SONOACE – 6000-C”); вивчали біофізичний профіль плода (БПП); доплерометричні дослідження матково-плацентарно-плодової гемодинаміки з визначенням систоло-діастолічного відношення (СДВ) та індексу резистентності (ІР).

Спостереження за вагітними здійснювалось спільно з терапевтом, окулістом, невропатологом, психотерапевтом, фізіотерапевтом.