Психологические особенности личностного развития студентов разных специальностей в учебном процессе высшего учебного заведения

Краткое содержание

У вступі дана загальна характеристика роботи, обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об'єкт, предмет, мету, завдання дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне значення і практичну цінність отриманих результатів, а також наводяться дані про апробацію і впровадження результатів дослідження в практику.

У першому розділі "Проблеми розвитку особистості в студентському віці і задачі психологічного супроводу студентів в системі психологічної служби ВНЗ" дається аналіз вітчизняної і зарубіжної психологічної літератури з проблеми; розглядається проблема особистості в сучасній психології; дається психологічна характеристика студентського віку; розглядаються соціально-психологічні проблеми розвитку особистості студентів, проблеми їх професійного становлення; проблема адаптації студентів технічних і економічних спеціальностей до системи навчання та умов професійної діяльності; розглядаються проблеми психологічної служби у вищій школі і проблема психологічного супроводу як форми взаємодії учасників педагогічного процесу; розкриваються мета і завдання дослідження. Визначається, які аспекти ще недосліджені чи мало досліджені, висвітлюються також ті аспекти, які автор буде поглиблено досліджувати, а саме – вивчення динаміки психологічних особливостей особистісного розвитку студентів технічних і економічних спеціальностей і створення системи професійної діяльності практичного психолога ВНЗ.

У психолого-педагогічній науці загальнонауковим, психологічним виступає принцип розвитку. Він займає центральне місце у психології особистості, що потребує від організаторів навчального процесу не просто його розуміння, а здатності керувати процесом формування особистості, становлення якої виступає як особливий тип розвитку, який має свої тенденції, перспективи самовизначення, самореалізації (Д.І.Фельдштейн).

Аналіз літератури з проблеми особистості свідчить про те, що існує значна кількість  підходів до її  тлумачення. Л.Х’єлл і Д.Зіглер зазначають, що теорії особистості відрізняються залежно від концепції, яку використовують при описі структури особистості. В дисертації розглядаються найбільш важливі для визначення особистісного розвитку студентів компоненти структури особистості. Загальновизнаною характеристикою особистості, яка входить до її структури, є спрямованість (О.М.Леонтьєв, В.М.М’ясіщев, К.К.Платонов, Л.І.Божович, В.С.Мерлін, С.Л.Рубінштейн та ін.). Важливими якостями особистості вважаються комунікативні здібності (Б.Г.Ананьєв, Л.І.Анциферова, С.П.Бочарова тощо). Вони є внутрішньою підвалиною для формування інших властивостей – інтелектуальних, вольових, емоційно-мотиваційних, а також ставлення до самого себе, до свого «Я» і  забезпечують цілісність характеру.

До важливих якостей особистості відносять самооцінку (А.Бандура, К.Левін, К.Роджерс та ін.), з якою пов’язаний рівень домагань, потреба у досягненнях (К.Левін, В.М.Мясіщев та ін.). А.Бандура підкреслює роль унікальної здатності людини до саморегуляції та вищих інтелектуальних здібностей для організації своєї поведінки. Значущість включення інтелектуальних властивостей до структури особистості відзначали К.Юнг, Е.Еріксон, А.Бандура, Дж.Келлі, В.М.Бехтерев, О.Ф.Лазурський, Б.Г.Ананьєв, К.К.Платонов та ін. Суттєвими у структурі особистості вважають властивості екстраверсії-інтроверсії та нейротизму (К.Юнг, Г.Айзенк, Г.Олпорт, Б.Г.Ананьєв, Б.І.Додонов). Фактором, який перешкоджає особистісному розвитку, виступає тривожність, як властивість особистості (З.Фрейд, А.Адлер, К.Юнг, К.Хорні, Е.Еріксон, Е.Фромм, Г.Олпорт, Дж.Келлі, К.Роджерс, Л.І.Анциферова та ін.).

У дисертації представлена характеристика студентства як вікової і соціально-психологічної категорії, розглядаються соціально-психологічні проблеми та кризи студентського віку. За віковим критерієм студентство відноситься до юнацького періоду як певного етапу між дитинством та дорослістю. Проблема юності розглядалася в працях таких дослідників, як Ж.Ж.Руссо, А.Дистервег, Е.Шпрангер, Ш.Бюлер, Е.Еріксон, Ж.Піаже, Б.Г.Ананьєв, О.Ф.Лазурський, В.Є.Смірнов, О.К.Дусавицький та ін.

Дослідження студентства з 60-х років велися ленінградською психологічною школою (Б.Г.Ананьєв, М.Д.Дворяшина, Р.М.Грановська, Є.І.Степанова, В.Т.Лісовський та ін.) у напрямку вивчення інтелектуального, особистісного і соціального розвитку. З точки зору загальнопсихологічного розвитку студентство є періодом інтенсивної соціалізації, характеризується розвитком вищих психічних функцій, становленням інтелектуальної системи та цілісної особистості. Як вікова категорія студентство співвідноситься з етапами розвитку дорослої людини і являє собою перехідну фазу від дозрівання до зрілості (Б.Г.Ананьєв). Як соціальна категорія, студентство характеризується професійною спрямованістю і відношенням до майбутньої професії але, якщо студент усвідомлено обрав свою професію, він все одно не може адекватно і повною мірою уявити собі свою майбутню професію і ті вимоги, що вона пред’являє (А.А.Вербицький). М.І.Д’яченко і Л.А.Кандибович розглядають професійну готовність студента, яка є суттєвою передумовою ефективної діяльності після закінчення ВНЗ, швидкої адаптації до умов праці і подальшого професійного самовдосконалення.

Соціальне замовлення потребує формування «ринкового характеру». Індивіду пропонується ряд моделей поведінки, насамперед «модель спеціаліста». Остання інтерпретується як гнучка з певним набором ключових компетенцій особистість, що здатна адаптуватись до умов життєдіяльності, які постійно змінюються. Сьогодні можна говорити про концепцію компетенції, яка починає відігравати суттєву роль у вирішенні питань професійної освіти та становлення сучасного типу особистості (Н.Ш.Валєєва, Е.Ф.Зеєр, А.К.Маркова, Н.М.Пейсахов). Е.Ф.Зеєр зазначає, що спрямованість характеризується системою домінуючих потреб і мотивів, та виділяє компоненти професійної спрямованості: мотиви (наміри, інтереси, схильності); ціннісні орієнтації (зміст праці, зарплата, кваліфікація тощо); професійну позицію (ставлення до професії, настанови, очікування і готовність до професійного розвитку); соціально-професійний статус.

Дослідники (А.Л.Гройсман, О.І.Кіколов, Л.Д.Столяренко, В.П.Стоногіна, В.Г.Чайка та ін.) аналізують проблеми юнацького віку, акцентуючи увагу на протиріччях студентського віку, проблемах адаптації, психофізичних, емоційних проблемах. Будь-який розвиток передбачає можливість відхилень і порушень. Сучасне життя характеризується низкою завищених нервово-психічних навантажень, специфічних стресів і фрустрацій. Все це відбивається на успішності студентів та загрожує втратою інтересу до навчання, зниженням рівня домагань, зміною самооцінки, особистісних якостей, а потім зміною діяльності, поведінки, стосунків з викладачами, з однокурсниками, друзями, членами родини. Тому так важливо в навчальному процесі технічного и економічного ВНЗ своєчасно виявити студентів з симптомами тривожності, заниженої самооцінки, нейротизму тощо, що можливо за допомогою психодіагностичних методів.

Аналіз літератури з проблеми показав, що розвиток особистості студентів досліджувався в психології і в суміжних науках. Однак у більшості досліджень вивчаються окремі аспекти: емпатія, емоційні особливості, ціннісні орієнтації, рефлексія, психічні стани і психофізіологічні проблеми, мотиви, проблеми професійного самовизначення, а також деякі питання, пов'язані з окремими видами діяльності, окремими етапами життя студентів: адаптація першокурсників, спілкування між студентами, спілкування з викладачами, стреси в студентському віці. При цьому упускається особистість загалом. Аналіз показав, що найчастіше досліджуються студенти технічних і гуманітарних ВНЗ, рідше – природознавчих та не достатньо – економічних спеціальностей. Дослідження також дозволило зробити висновок, що вивчення психології особистості студентів проводиться в двох аспектах: у безпосередньому зв’язку зі структурою та методами навчання та без прямого зв’язку з формами та методами навчання. Мета та завдання нашого дослідження зумовили проведення експерименту в межах другого підходу.

Проведений аналіз основних теорій особистості, різноманітних підходів до визначення її структури та структурних компонентів, аналіз специфіки студентства як особливої вікової та соціально-психологічної категорії, його проблем і криз, а також студентів як суб’єктів учбово-професійної діяльності, в нашому дослідженні психологічних проблем особистісного розвитку студентів дозволив зробити висновок, що багато дослідників вважають важливими для розуміння особистості такі якості: характерологічні: самооцінка, нейротизм, ставлення до свого «Я», тривожність (А.Адлер, Г.Айзенк, Дж.Келлі, К.Левін, Г.Олпорт, К.Рождерс, З.Фрейд, Е.Фромм, К.Хорні, Е.Еріксон, К.Юнг, Б.Г.Ананьєв, Л.І.Анциферова, А.Бандура, Б.І.Додонов), комунікативні (К.Хорні, Б.Г.Ананьєв, Л.І.Анциферова та ін.), мотиваційні: рівень домагань, потреба у досягненнях (К.Левін, А.Маслоу, Б.С.Братусь, О.К.Дусавицький, О.М.Леонтьєв, Б.Ф.Ломов, В.Н.Мясищев, В.А.Петровський, А.Н.Собчик), емоційно-вольові: наполегливість, самовладання, емоційна  рівновага, ставлення до світу, інтерес до явищ суспільно-політичного життя, життєві настанови (К.О.Абульханова-Славська, Е.Фромм, Л.І.Анциферова, К.К.Платонов). Це дозволило розглянути як релевантні особистісному розвитку студентів такі якості як: самооцінка, нейротизм, тривожність, ставлення до свого «Я», мотивація досягнень, здатність до психологічної близькості з іншою людиною, вольова регуляція (наполегливість і самовладання),  почуття громадянського обов’язку (патріотизм, інтерес до явищ суспільно-політичного життя, почуття професійної відповідальності, потреба у спілкуванні, колективізм), життєва настанова (розуміння відносності всього сутнісного; перевага інтелекту над почуттям; емоційна рівновага; розсудливість). Крім того, ми виділяємо такі позиції для вивчення професійного аспекту особистісного розвитку: професійні наміри студентів і проблеми  професійної підготовки; професійні настанови студентів у системі навчально-професійної діяльності, як необхідні професійні складові для студентів технічних і економічних спеціальностей. Поряд з цими характеристиками, розглядається успішність студентів, як характеристика, що пов’язана з особистісними характеристиками і має важливе значення для подальшої ефективної професійної діяльності.

Загалом, позиції різних дослідників є досить близькими у визнанні того, що основні проблеми студентського віку носять комплексний характер і мають тісну взаємозалежність. Підготовка сучасного фахівця повинна бути індивідуальною,  у зв'язку з цим значно зростає роль і значення психологічної служби ВНЗ, психологічного супроводу студентів протягом всього періоду навчання. Наша робота є спробою практичного впровадження необхідного студентам психологічного супроводу. Було проведено природний лонгітюдний експеримент, який, з одного боку, довів ефективність запропонованої системи психологічного супроводу, а з іншого – був тією самою реальною психологічною допомогою, яка об'єктивно необхідна студентам.

У другому розділі «Процедури та методи дослідження динаміки психологічних особливостей особистісного розвитку студентів ВНЗ» розкривається особливість вибірки, описуються структура, процедура та методи дослідження динаміки особистісних особливостей студентів технічних і економічних спеціальностей за характерологічним, мотиваційним, комунікативним і емоційно-вольовим блоками; дається загальна характеристика програми цілеспрямованого психологічного супроводу студентів ВНЗ: основні етапи та напрямки психокорекційної роботи.

Для дослідження характерологічного блоку, який дає уявлення про такі якості особистості, як тривожність, самооцінка, нейротизм, ставлення до свого «Я», використовувалися такі методики: для діагностики рівня самооцінки особистості – методика С.А.Будасі; для дослідження рівня  нейротизму – методика Л.І.Вассермана; для дослідження рівня тривожності як стійкої характеристики (особистісна тривожність) використовувалась методика Спілбергера-Ханіна; за допомогою тесту Ю.З. Гільбуха «Особистісна зрілість» досліджувалось ставлення до свого «Я». Ця шкала оцінює особистість людини за такими характеристиками зрілості, як: впевненість у своїх можливостях; задоволеність своїми здібностями, темпераментом і характером, знаннями, уміннями та навичками. Крім того, цей аспект оцінює такий суттєвий параметр поведінки як адекватна самооцінка, висока вимогливість до себе, відсутність самозадоволеності, скромність, повага до інших людей.

Для дослідження мотиваційного блоку, до якого входять мотивація досягнень, професійні наміри студентів, проблеми професійної підготовки, використовувалися такі методики: для вивчення мотивації досягнень – відповідна шкала тесту «Особистісна зрілість» Ю.З.Гільбуха; дослідження професійних настанов студентів проводилося за анкетою–інтерв’ю Г.В.Акопова; для дослідження професійних намірів використовувалась анкета, яка містить шкалу з 4 тверджень: буду працювати за спеціальністю; можливо, буду; ще не вирішив; не буду.

Для дослідження здатності до психологічної близькості з іншою людиною, яка включає в себе такі особистісні якості, як доброзичливість, емпатія, вміння слухати, потреба в духовній близькості з іншою людиною, використовувалась відповідна шкала тесту «Особистісна зрілість» Ю.З.Гільбуха. Для дослідження емоційно-вольового блоку, до якого входять наполегливість, самовладання, почуття громадянського обов’язку та життєва настанова, використовувалися такі методики: для вивчення наполегливості та самовладання – опитувальник вольового самоконтролю (ВСК) А.Г.Звєрькова, Є.В.Ейдмана; за допомогою шкали «почуття громадянського обов’язку» тесту «Особистісна зрілість» вивчались такі якості, як патріотизм, інтерес до явищ суспільно-політичного життя, почуття професійної відповідальності, колективізм; за допомогою відповідної шкали тесту досліджувалась життєва настанова. Цей термін є умовним, до нього належать такі якості, як розуміння відносності всього сутнісного; переважання інтелекту над почуттям; емоційна рівновага; розсудливість (на противагу імпульсивності).

У третьому розділі «Психологічні особливості особистісного розвитку студентів різних спеціальностей в звичайних умовах навчального процесу ВНЗ» розглядаються результати констатуючого етапу дослідження і дається порівняльний аналіз динаміки психологічних особливостей особистісного розвитку студентів інженерів та економістів контрольних груп в звичайних умовах навчання, тобто без корекційного впливу з боку практичного психолога в рамках психологічного супроводу.

У ході дослідження з’ясувалося, що між студентами обох спеціальностей (інженерами і економістами) на момент початку першого курсу існують великі розбіжності. Економісти більш невротизовані, з нижчою самооцінкою, з нижчим рівнем самовладання і наполегливості та з вищим рівнем здатності до психологічної близькості з іншою людиною, з вищими показниками життєвої настанови, мотивації досягнень, успішності та більш впевнені  щодо правильності свого професійного вибору. Інженери менш невротизовані, з вищою самооцінкою, мають вищі показники наполегливості, самовладання, рівень почуття громадянського обов’язку. У них менш виражений рівень здатності до психологічної близькості з іншою людиною, менш високі показники життєвої настанови, мотивації досягнень, успішності і в них більше різноманітностей за показниками професійних намірів.

Аналіз результатів дослідження виявив такі тенденції. У студентів-економістів на 3 курсі несуттєво вищою стає частка досліджуваних з підвищеною особистісною тривожністю і невротизацією, зменшується відсоток студентів з низьким рівнем самовладання і збільшується частка досліджуваних з незадовільним рівнем життєвої настанови при незначному поліпшенні показників успішності (1-3 курси). На 4 курсі при погіршенні показників успішності незначно збільшується частка студентів-економістів із задовільним рівнем життєвої настанови. Рівні показників мотивації досягнень, самооцінки (з переважно заниженим її рівнем) при цьому на всіх курсах залишаються без змін. У студентів-інженерів при незначному послідовному до 3 курсу поліпшенню показників успішності, збільшується частка невротизованих, тривожних студентів з низьким рівнем самовладання і наполегливості при нестабільних показниках самооцінки. На 4 курсі показники успішності знижуються.

Очевидно, що у динаміці розвитку особистості студентів різниці існують. Однак, в цілому різниця між курсами незначна, порівняно з початковим станом, і невелика різниця в динаміці за обома спеціальностями. Таким чином, аналіз показників дозволяє зробити висновок: навчання у ВНЗ у звичайних умовах не справляє значущого впливу на розвиток особистості, особистісні особливості студентів обох спеціальностей на початку і наприкінці навчання практично не відрізняються один від одного і показники особистісних якостей від курсу до курсу змінюються не суттєво.

У четвертому розділі «Психологічні особливості особистісного розвитку студентів різних спеціальностей в навчальному процесі ВНЗ в умовах психологічного супроводу» розглядаються результати дослідження студентів технічних і економічних спеціальностей експериментальних груп, дається порівняльний аналіз динаміки психологічних особливостей особистісного розвитку студентів в навчальному процесі в ситуації корекційного впливу та порівняльний аналіз динаміки особистісних особливостей студентів обох груп і обох спеціальностей в навчальному процесі ВНЗ.

Дані експерименту свідчать про те, що запропонована корекційна програма сприяє позитивним змінам особистісного розвитку студентів-інженерів і економістів за характерологічним, мотиваційним, комунікативним і емоційно-вольовим блоками.

Корекційний вплив позитивно відбивається на показниках особистісної тривожності: вони зменшуються. На 4 курсі виражені розбіжності в показниках контрольних і експериментальних груп у обох спеціальностей. У інженерів різниця за високим рівнем – 34%, за помірним – 16%, за низьким – 16%.  У економістів різниця за високим рівнем – 40%, за помірним – 30%, за низьким – 12%. Виявлено позитивні зміни ставлення до свого «Я». На 4 курсі можна відзначити значущі розбіжності в показниках контрольних і експериментальних груп у обох спеціальностей. У інженерів різниця за задовільним рівнем – 20%, за незадовільним – 26%. У економістів різниця за задовільним рівнем – 30%, за незадовільним – 32%.